Ухвала суду № 52335435, 16.10.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/2615/15-ц Провадження № 22-ц/772/2873/2015Головуючий в суді першої інстанції Ганкіна І. А.Категорія 39Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарі Франчук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, інтереси якого представляє опікун - ОСОБА_4, треті особи: орган опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації, Вінницька районна державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, -

встановила:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 умисно вбив свою дружину та її матір ОСОБА_5

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 04 вересня 2014 року до ОСОБА_3, у зв'язку з вчиненням ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Опікуном ОСОБА_3 є його син ОСОБА_4

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно. У встановлений законом строк вона звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. Відповідач, через свого опікуна також подав заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 умисно позбавив життя її матір, ОСОБА_2 просила усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_5

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 та адвокат Зінченко А.А. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Представники органу опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації, Вінницької районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частина четверта статті 10 ЦПК України передбачає, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що злочин був вчинений ОСОБА_3 в стані неосудності, тому відсутні підстави для усунення його від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті його дружини ОСОБА_5

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 24 квітня 1998 року (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла (а.с.16).

Згідно з ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 04 вересня 2014 року причиною смерті ОСОБА_5 стало умисне вбивство її ОСОБА_3

Відповідно до цієї ухвали суду до ОСОБА_3, у зв'язку з вчиненням ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом (а.с.11-12).

Згідно з актом № 24 стаціонарної судової психолого - психіатричної експертизи від 17 квітня 2014 року ОСОБА_3 вчинив злочин, перебуваючи в стані хронічного душевного захворювання у вигляді деменції, обумовленої органічним ураженням головного мозку судинного ґенезу, з маренням, при якому не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.38-45).

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03 грудня 2014 року ОСОБА_3 визнано недієздатним.

Встановлено над ОСОБА_3 опіку та призначено йому опікуном ОСОБА_4 (а.с.46-47).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 6808 га, яка розташована на території Сокиринецької сільської ради (а.с.17,18).

У встановлений законом строк позивач звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини (а.с.77). Відповідач, через свого опікуна також подав заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини.

Усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Оскільки діяння, зазначені у частині першій цієї статті, є кримінально караними, то вони повинні бути підтвердженні вироком суду, постановою про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, які є самостійною та достатньою підставою для усунення від права на спадкування.

За змістом ч. 1 ст. 1224 ЦК України особа усувається від спадщини лише у разі наявності умислу (вини).

Вина - це психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків.

Умисел - як форма вини має місце у поведінці особи тоді, коли вона усвідомлює протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачає настання шкідливих наслідків такої поведінки, бажає їх настання або байдуже до них ставиться. Тобто це стосується дієздатної особи, яка здатна усвідомлювати та керувати своїми діями.

Матеріалами справи встановлено, що за своїм психічним станом ОСОБА_3 не усвідомлював протиправність дій, а тому в його діях відсутній умисел як форма вини.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що злочин був вчинений ОСОБА_3 в стані неосудності, тому відсутні підстави для усунення його від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті його дружини ОСОБА_5

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.В. Оніщук

/підпис/ В.І. Чорний

З оригіналом вірно: