Ухвала суду № 52333694, 09.09.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/6064/15

ун. № 759/14254/15-ц

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 вересня 2015 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва, головного державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва Васільєвої Ю.В. про скасування арешту майна, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

встановив:

Відповідно до вказаної позовної заяви ОСОБА_1 просить скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить третім особам та його сину ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1., що накладений постановою державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва.

Отже, даний позов пов'язаний з нерухомим майном.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Вказане правило є виключним.

Оскільки, юрисдикція Святошинського районного суду м. Києва поширюється лише на територію Святошинського району м. Києва, то виходячи з наведеного приходжу до висновку про непідсудність справи цьому суду, а тому позовну заяву відповідно до ст.121 ЦПК України слід повернути позивачу, для подання до належного суду.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп. за квитанцією № 0.0.428809064 від 31.08.2015р..

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 19.11.2013 р. №590 -VII, сплачена сума судового збору повертається в разі повернення заяви або скарги.

Тому, знеобхідно винести ухвалу про повернення позивачу судового збору.

Разом з тим, вважаю за необхідне зазначити таке.

Згідно з статтею 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, відповідачем за позовом має бути стягувач (кредитор), а не державний виконавець чи відділ ДВС.

Крім того, очевидно, що позов заявлено у зв'язку з тим, що через наявність арешту позивач позбавлений можливості прийняти спадщину, що залишилась після смерті сина.

Проте, наявність спірного арешту не є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. В цьому випадку нотаріус, відповідно до п.214 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами, зобов'язаний лише повідомити кредитора (стягувача) про те, що спадкоємцям боржника видано свідоцтво про право на спадщину.

Тому, у разі, якщо нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії, позивач вправі заявити до нього позов про визнання постанови незаконною та зобов'язання вчинити нотаріальну дію.

Отже, перш ніж звернутись до суду позивачу (можливо і третім особам) слід визначитись із способом захисту порушеного права.

Керуючись ст.ст. 121, 209 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва, головного державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва Васільєвої Ю.В. про скасування арешту майна, повернути позивачу, для подання до належного суду.

Повернути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва р/р 31212206700009, ЄДРПОУ 37962074, МФО 820019, банк - ГУ ДКСУ в м. Києві) ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_2, м. Лубни Полтавської обл., ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп., сплачених за квитанцією № 0.0.428809064 від 31.08.2015р..

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя М.Ф. Сенько