Ухвала суду № 52325681, 15.10.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/3235/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2699/15Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Чумак О.В.

Суддів: Лобова О.А., Обідіної О.І.

при секретарі Лимар О.М.

за участю представника відповідача - Пилипенко А.В.,

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції на рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_5 про скасування арешту на майно та розшуку майна.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Чумак О.В., -

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_5 про скасування арешту на рухоме та нерухоме майно та розшуку майна.

В обґрунтування позову вказував, що на виконанні Київського ВДВС Полтавського МУЮ перебувало виконавче провадження про стягнення з нього аліментів, у ході виконання якого оголошено розшук та накладено арешт на його транспортні засоби. Постановою державного виконавця від 27 березня 2015 року виконавчий лист повернутий стягувачу, проте арешт та розшук майна не скасований.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 липня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Знято арешт згідно постанови Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 10 лютого 2014 року ( виконавче провадження № 40010518) та скасовано розшук майна згідно постанови Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 11 березня 2014 року ( виконавче провадження № 40010518), яке належить ОСОБА_4, а саме транспортні засоби :

ГАЗ 3110 ЗНГ, днз НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2;

ГАЗ 2410, днз НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, шасі: НОМЕР_5;

Причіп КРАЗ 8138, 1999 року випуску, днз НОМЕР_6, шасі: НОМЕР_7.

У задоволені інших вимог відмовлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2015 року виправлено описку в рішенні Київського районного суду м. Полтави від 20 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про скасування арешту на майно та розшук майна, а саме викладено другий абзац вступної та резолютивної частини рішення у такій редакції: «розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про скасування арешту на майно та розшук майна, третя особа ОСОБА_5, -».

В апеляційній скарзі Київський ВДВС Полтавського МУЮ з підстав порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що постановою державного виконавця від 27.03.2015 року виконавчий документ стягувачу повернутий на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», та з урахуванням приписів ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», яку суд тлумачить невірно, при поверненні виконавчого документа арешт не знімається, а розшук не припиняється.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності з ч. 3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що постановою державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 01.10.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №40010518 з примусового виконання виконавчого листа № 2-992 від 23 липня 2001 року, виданого Ленінським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліментів у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно (а.с. 33).

Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ Пилипенко А.М. від 10.02.2014 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_4 (а.с. 40).

Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ Пилипенко А.М. від 06.03.2014 року оголошено розшук транспортних засобів: ГАЗ 2410, днз НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, шасі: НОМЕР_5, ГАЗ 3110 ЗНГ, днз НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

Згідно повідомлення УДАІ УМВС України в Полтавській області № 11/2-2203 від 20 травня 2015 року за ОСОБА_4 зареєстровано на праві власності транспортні засоби:

- ГАЗ 3110 ЗНГ, днз НОМЕР_1, кузов НОМЕР_8 накладено арешт № 2584 від 10.02.2014 року ВП 40010518 та розшук №1203 від 11.03.2014 року, ВП 40010518 Київським ВДВС;

- ГАЗ 2410, днз НОМЕР_3, кузов: НОМЕР_4, шасі: НОМЕР_5,накладено арешт № 2584 від 10.02.2014р., ВП 40010518 та розшук № 1203 від 11.03.2014 року, ВП 40010518 Київським ВДВС;

- Причіп КРАЗ 8138,1999 р. випуску, днз НОМЕР_6 , шасі: НОМЕР_7, накладено арешт № 2584 від 10.02.2014 р., ВП 40010518 та розшук № 5036 від 26.09.2014 року, ВП 40010518 (а.с. 14).

Постановою державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.03.2015 року, зазначений виконавчий лист повернутий стягувачу ОСОБА_5 згідно поданої нею заяви в порядку п.1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Задовольняючи позов ОСОБА_4 в частині зняття арешту згідно постанови державного виконавця від 10.02.2014 р. та скасування розшуку майна згідно постанови від 06.03.2014 р., місцевий суд обґрунтовано виходив із того, що виконавчий документ повернутий стягувачу ОСОБА_5 на підставі поданої нею заяви та на час розгляду справи на виконанні ВДВС не перебуває будь-якого виконавчого провадження за участю позивача-боржника.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника і наслідки завершення виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Приймаючи до уваги те, що виконавчий документ повернутий стягувачу ОСОБА_5 на підставі поданої нею заяви, на час розгляду справи на виконанні у Київському ВДВС Полтавського МУЮ не перебувало виконавчих документів за участю боржника ОСОБА_4, при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу державним виконавцем не було вирішено питання про скасування арешту та оголошення транспортних засобів в розшук, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині скасування арешту та розшуку майна боржника.

Наявність у боржника заборгованості по аліментам на час прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на переконання колегії суддів не є підставою для подальшого збереження арешту та розшук майна боржника, оскільки жодних виконавчих листів щодо стягнення з ОСОБА_4 будь-яких коштів на виконанні у Київському ВДВС Полтавського МУЮ на час ухвалення рішення не перебувало.

При цьому, колегія суддів вважає, що подальше збереження арешту та розшуку майна боржника ОСОБА_4 буде порушувати його право власності на зазначене рухоме майно.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що стягувач повторно пред'явила виконавчий лист до виконання та 22.07.2015 року по ньому відкрито виконавче провадження, оскільки дані дії були здійснені після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Окрім того, згідно пояснень представника відповідача в межах нового виконавчого провадження повторно накладено арешт на майно боржника.

З огляду на вищенаведене доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та зводяться лише до незгоди з рішенням суду.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий /підпис/ О.В. Чумак

Судді /підпис/ О.А.Лобов

/підпис/ О.І.Обідіна

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного

суду Полтавської області О.В.Чумак