Ухвала суду № 52324857, 16.10.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/437/13-к Номер провадження 11-кп/786/3/15Головуючий у 1-й інстанції Мурашко А. О. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.

Категорія: ухвали

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Маліченка В.В.,

суддів: Томилка В.П., Харлан Н.М.

за участю:

секретаря судового засідання Костюченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву адвоката Остахова П.М. в інтересах засудженого ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 09 вересня 2015 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_7 задоволено частково.

Вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2014 року, відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в частині кваліфікації їх дій та призначення покарання - змінено.

Перекваліфіковано дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з ч.3 ст. 369-2 КК України на ч.2 ст. 369-2 КК України.

Визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Визнано ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років і 6 місяців позбавлення волі.

На підставі п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, звільнивши його з під варти в залі суду.

Визнано ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України покладено на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок суду залишено без змін.

Захисник Остахов П.М. звернувся до апеляційного суду із заявою про роз'яснення ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 09.09.2014 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

У заяві просив роз'яснити щодо початку строку відбування покарання засудженого ОСОБА_3 та терміну відбування покарання, який зарахований засудженому в зв'язку з перебуванням його під час досудового розслідування та при розгляді справи в суді під вартою.

Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про день і час розгляду заяви, однак у судове засідання вони не з'явились, що не перешкоджає його розгляду.

Від захисника Остахова П.М. та засудженого ОСОБА_4 на адресу апеляційного суду надійшли заяви про розгляд заяви без їх участі.

Інші учасники судового провадження належним чином повідомлені про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши доповідача, дослідивши мотиви поданої заяви, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ч.1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Отже, на думку колегії суддів, роз'яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі, при цьому суд зобов'язаний викласти більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які були предметом судового розгляду, тобто в ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова. За наведеного під час роз'яснення судового рішення не можна ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз'яснення мотивів прийняття рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтею 419 КПК України передбачено вимоги до змісту ухвали суду апеляційної інстанції.

Вступна, мотивувальна та резолютивна частини ухвали апеляційного суду від 09.09.2015 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 викладені загальновживаними словами, з детальним та повним роз'ясненням підстав та мотивів ухваленого рішення.

Щодо необхідності роз'яснень початку строку відбування покарання засудженим ОСОБА_3 та терміну, який зарахований засудженому в зв'язку з перебуванням його під час досудового розслідування та при розгляді справи в суді під вартою в ухвалі слід зазначити наступне .

Згідно положень ст. 407 КПК України вирок суду першої інстанції змінений - в частині кваліфікації дій обвинувачених та призначення покарання. В іншій частині вирок місцевого суду залишений без змін.

Як вбачається з ухвали апеляційного суду від 09.09.2015 року, при її постановленні, з посиланням на норми кримінального процесуального закону, чітко та зрозуміло викладені мотиви та обґрунтування прийнятого судом рішення, вона є цілком зрозумілою, однозначною і такою, що виключає її подвійне тлумачення, та підстав для її роз`яснення немає.

Разом з цим, питання щодо початку строку відбування покарання засудженого ОСОБА_3 не було предметом розгляду апеляційної інстанції та рішення з цього приводу апеляційним судом не приймалося, тому суд не може роз'яснити рішення якого не приймав.

Таким чином підстав для задоволення заяви захисника не вбачається.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 380 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити захиснику Остахову П.М. у роз'ясненні в порядку ст. 380 КПК України вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09 вересня 2015 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

Маліченко В.В. Томилко В.П. Харлан Н.М.