Постанова № 5232403, 09.04.2009, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 2-а-272/09

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 квітня 2009 року о 16 годині 35 хвилин м. Торез

Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Анцибор І.Ю.

За участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Ковальової Н.Я.

Щукіної С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання протиправними дій відповідача, зобовязання відповідача до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову, позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом ІІ групи (до 04.04.2008 року мав ІІІ групу інвалідності). З 28.02.1994 року позивач перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в м. Торезі, де отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначає, що розмір таких пенсій, що йому виплачуються, не відповідає нормам статей 50 та 54 зазначеного закону, оскільки визначаються Кабінетом Міністрів України, а не кратними розмірами мінімальної пенсії за віком. Позивач звернувся до УПФУ з заявою щодо перерахунку йому пенсії у належному розмірі, на що отримав відмову. Позивач вважає дії УПФУ протиправними.

Позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження його права на отримання пенсії в розмірі, передбаченому ст. 54 ЗУ № 796-ХІІ, та додаткової, передбаченої ст. 50 ЗУ № 796-ХІІ починаючи з 28.02.1994 року;

- зобовязати відповідача перерахувати його пенсію за період з 28.02.1994 року;

- визначити недійними розпорядження по УПФУ щодо призначення позивачеві пенсії, яка не відповідає нормам закону.

Під час судового розгляду справи позивач зменшив обсяг позовних вимог (а.с. 3), просить зобовязати відповідача здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2007 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються.

Представники відповідача УПФУ в м. Торезі Ковальова Н.Я. та Щукіна С.Г. в судовому заперечили проти задоволення заявлених до УПФУ позовних вимог. Пояснили, що позивач дійсно знаходиться на обліку в УПФУ в м. Торезі як одержувач пенсії по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, повязаного з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (до 04.08.2008 року мав ІІІ групу інвалідності). Пенсію позивачеві призначено за нормами ч. 1 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із заробітку, одержаного в зоні відчуження, в розмірі відшкодування фактичних збитків. Вважають, що призначення та виплати пенсії позивачеві були здійснені відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства та просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

- копія паспорту позивача;

- копія пенсійного посвідчення;

- копія посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) з вкладкою учасника ЛНА на ЧАЕС;

- копія посвідчення інваліда війни ІІ групи;

- копії довідок МСЕК про встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності;

- копії заяв позивача до УПФУ в м. Торезі щодо перерахунку пенсії та лист УПФУ в м. Торезі позивачеві на його звернення щодо перерахунку;

- довідка УПФУ щодо розміру виплаченої позивачеві пенсії;

- оригінал пенсійної справи позивача.

На підставі пояснень сторін та досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 5), віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 5). 28.02.1994 року йому вперше було встановлено ІІІ групу інвалідності у звязку з захворюванням, повязаним з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 102), 04.08.2008 року йому встановлено ІІ групу інвалідності у звязку з захворюванням, повязаним з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС строком до 04.08.2011 року (а.с. 7). Позивач перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в м. Торезі (а.с. 5, 27-29 97-98), де одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю, на підставі статті 50 цього Закону. Розмір призначеної та виплаченої позивачеві державної пенсії визначався із заробітку, одержаного в зоні відчуження, в розмірі відшкодування фактичних збитків, та становив (а.с. 97-98):

- за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно по 1250,09 гривень щомісяця, що є меншим за 6 мінімальних пенсій за віком;

- за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно по 1249,10 гривень щомісяця, що є більшим за 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

- за період з 22.05.2008 року по 30.06.2008 року включно по 1249,10 гривень щомісяця, що є меншим за 8 мінімальних пенсій за віком;

- за період з липень 2008 року 1400 гривень, що є меншим за 6 мінімальних пенсій за віком;

- за період з 01.08.2008 року по 31.03.2009 року включно по 1866,67 гривень щомісяця, що є меншим за 8 мінімальних пенсій за віком;

Розмір призначеної та виплаченої позивачеві додаткової пенсії за шкоду, завдану здоровю, у період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року визначався відповідачем виходячи з базису - 19,91 грн., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, з 01.01.2008 року у розмірі 15 %, а з 04.08.2008 року 20 % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність та становив (а.с. 97-98):

- за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно по 8,31 гривень щомісяця, що є меншим за 50 процентів мінімальної пенсії за віком ;

- за період з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року по 70,50 гривень щомісяця, а з 01.04.2008 року по 21.05.2008 року включно по 72,15 гривень щомісяця, що дорівнює 15 процентам прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- за період з 22.05.2008 року по 30.06.2008 року включно по 72,15 гривень щомісяця, що є меншим за 50 процентів мінімальної пенсії за віком ;

- за період з липень 2008 року 72,30 гривень, що є меншим за 50 процентів мінімальної пенсії за віком ;

- за період з 01.08.2008 року по 30.09.2009 року включно по 99,60 гривень щомісяця, що є меншим за 75 процентів мінімальної пенсії за віком ;

- за період з 01.11.2008 року по 31.03.2009 року включно по 99,60 гривень щомісяця, що є меншим за 75 процентів мінімальної пенсії за віком ;

27.12.2006 року позивач звернувся до УПФУ в м. Торезі з письмовою заявою щодо перерахунку йому призначеної державної та додаткової пенсії (а.с. 104,105), на що отримав письмову відмову від 02.01.2007 року (а.с. 104, 106).

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у виді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, завдану здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 зазначеного Закону (в редакції, чинній до 31.12.2007 року та після 22.05.2008 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, завдану здоровю, в розмірах:

інвалідам ІІ групи 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам ІІІ групи 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 50 зазначеного Закону (в редакції, чинній після 01.01.2008 року до 22.05.2008 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, у розмірах:

інвалідам II групи- 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 54 зазначеного Закону (ч.ч. 3, 4 в редакції чинній до 31.12.2007 року та після 22.05.2008 року), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” (з 17.11.2005 року Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”).

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по II групі інвалідності- 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності- 6 мінімальних пенсій за віком;

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 54 зазначеного закону (в редакції, чинній з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року), у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:

по III групі інвалідності- 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

Згідно ст. 63 зазначеного Закону, фінансування витрат, повязаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 67 зазначеного закону (набрала чинності з 01.11.2006 року), крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Згідно ч. 3 ст. 67 зазначеного закону (в редакції чинній з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року), у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сімям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були внесені зміни до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно п. 5 резолютивної частини зазначеного Рішення, Положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно п.п. а, б п. 1 постанови Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” № 1 від 03.01.2002 року, установлено, що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок пенсій та додаткової пенсії, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно ч.ч. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України „Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 1293 від 27.12.2005 року (набрала чинності з 01 січня 2006 року), збільшено розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”:

у 3,5 раза пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у звязку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей;

у 2,5 раза пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у звязку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.

Збільшення розміру пенсії здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.

Установлено, що:

1) мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону (796-12), не може бути нижчим:

для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний звязок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи 540 гривень, II групи 500 гривень, III групи 467 гривень;

для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний звязок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи 440 гривень, II групи 400 гривень, III групи 370 гривень;

2) розмір пенсії громадянам, які подають заяву щодо її призначення відповідно до статті 54 Закону, визначається з урахуванням цієї постанови

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 4 ст. 1 цього ж Закону, до осіб, які втратили працездатність, відносяться … непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-ІІІ від 05.10.2000 року, до числа основних державних соціальних гарантій включаються …мінімальний розмір пенсії за віком… Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня 406 гривень, з 1 жовтня 411 гривень.

Згідно ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 січня 470 гривень, з 1 квітня 481 гривня, з 1 липня 482 гривні, з 1 жовтня 498 гривень.

Згідно ст. 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у звязку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно ст. 76 Закону України “Про використання ядерної енергії та ядерну безпеку” № 39/95-Вр від 08.02.1995 року, право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоровю особи, не обмежується строком давності.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо призначення та виплати відповідачем позивачеві державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно, суд виходить з того, що призначення та виплата зазначених державної та додаткової пенсії відповідачем позивачеві здійснені згідно чинних у відповідний період положень ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо призначення та виплати відповідачем позивачеві державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2009 року по 28.02.2009 року, суд виходить з того, що в зазначений період з було чинним закріплене ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року право позивача як особи, якій встановлено ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, повязаного з виконанням обовязків війської служби по ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, на отримання державної пенсії у розмірі не меншому за 6 мінімальних пенсій за віком до 03.04.2008 року включно і 8 мінімальних пенсій за віком після 04.08.2008 року, та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоровю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком до 03.04.2008 року включно і 75 мінімальної пенсій за віком після 04.08.2008 року . Однак в зазначений період відповідачем нарахування та виплата вказаних державної та додаткової пенсії здійснені у меншому розмірі. Таким чином, відповідачем порушене закріплене ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право позивача на мирне володіння своїм майном. Розглядаючи борги у сенсі поняття „власності”, яке міститься у ст. 1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як „майнові права” і, таким чином, як власність. Тому при розгляді справи „Кечко проти України” (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду). У звязку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України „Про Державний бюджет” на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як Lех sресіаlіs. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення Кечко проти України; див. mutatis mutandis рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00). За наведених обставин, дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії позивачеві у вказаний період є протиправними і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки до заявлених позивачем вимог позовна давність не застосовується.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо визнання недійсним рішень відповідача, суд виходить з того, що достатнім для повного відновлення порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача та зобовязання його здійснити перерахунок пенсії, тому у задоволення позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „ Кечко проти України” (заява № 63134/00), ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, 63, 67, Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року, абз. 2 ч. 1 ст. 2, ч. 4 ст. 1 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-ІІІ від 05.10.2000 року, ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст. 76 Закону України “Про використання ядерної енергії та ядерну безпеку” № 39/95-Вр від 08.02.1995 року, ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам” № 1686 від 10.11.2000 року, ч.ч. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України „Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 1293 від 27.12.2005 року, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання протиправними дій відповідача, зобовязання відповідача до вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоровю за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.03.2009 року, такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року - протиправними.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області (86600, Донецька обл., м. Торез, б-р Ілліча, б. 8, код ЄДРПОУ 20395437) здійснити ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1 перерахунок та виплату:

- державної пенсії згідно ст.ст. 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, за період з 01 .01.2007 року по 31.12.2007 року включно і з 22.05.2008 року по 03.08.2008 року включно у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично отриманих останнім сум, та за період з 04.08.2008 року по 31.03.2009 року включно у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично отриманих останнім сум;

- додаткової пенсії за шкоду, завдану здоровю, згідно ст.ст. 50, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, за період з 01 .01.2007 року по 31.12.2007 року включно і з 22.05.2008 року по 03.08.2008 року включно у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих останнім сум, та за період з 04.08.2008 року по 31.03.2009 року включно у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих останнім сум;

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови згідно ст. 160 КАС України складено 10 квітня 2009 року.

Постанову надруковано в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.

Суддя Торезького міського суду Ф.М. Сенчишин