Постанова № 52323643, 12.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5989/15-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 33/780/711/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 12.10.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці Міндоходів ДФС - Петровської А.О. та представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року, якою, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, приватного підприємця, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в розмірі 5200 доларів США.

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 18 червня 2015 року, об 11 годині 10 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Приліт", терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", громадянин Азербайджану ОСОБА_3, який прилетів з Азербайджану, м. Баку, літаком авіакомпанії "Азербайджанські авіалінії", рейсом № 683,своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», йому було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 10000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", де ним була видана готівка в розмірі 16450 доларів США. Виявлена готівка знаходилась в кишені брюк, одягнених на пасажирі.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить йому особисто. Відповідно до протоколу про порушенння митних правил у ОСОБА_3 було вилучено 5200 доларів США, 11250 доларів США - пропущено пасажиру.

Таким чином, ОСОБА_3 порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Постановою судді ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти.

На вказану постанову, представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій він просить постанову судді скасувати та винести нову постанову, якою направити матеріали справи до Київської митниці для проведення додаткової перевірки в зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України.

Вважає, що суд при розгляді справи не дослідив майновий стан ОСОБА_3, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючої дружини, батьків похилого віку, законного єдиного джерела походження грошей, з яким він змушений в роздріб займатися купівлею-перепродажем старих автомобілів, щоб прогодувати свою сім'ю. Зазначає, що розгляд справи в суді першої інстанції було проведено без належного повідомлення ОСОБА_3. Вказує, що суд дійшов сумнівного висновку про те, що вина ОСОБА_3 підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, оскільки під час складення цього протоколу було порушено його право на захист.

Вислухавши доповідь судді, думку представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в підтримку поданої апеляційної скарги, думку представника Київської митниці, яка вважає постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи і стверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про порушення митних правил від 18 червня 2015 року № 0391/125120104/15; даними протоколу опитування ОСОБА_3; доповідною запискою головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил, переліком купюр та описом готівки, вилученої у ОСОБА_3.

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що своїми діями ОСОБА_3 порушив порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 471 МК України за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, передбачене накладення стягнення у вигляді штрафу, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, також з конфіскацією цих товарів.

Згідно з постановою НБУ від 27 травня 2008 року № 148 « Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Відповідно до постанови КМУ від 21 травня 2012 року № 436 « Про затвердження переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» готівка віднесена до товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України. Зазначені нормативні документи дають підстави вважати те, що іноземна валюта є товаром для переміщення через митний кордон України, а тому вона відповідно до санкції ст. 471 МК України, підлягає обов'язковій конфіскації.

Доводи апеляційної скарги захисника про неповноту дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається те, що всі істотні для справи обставини з'ясовані всебічно, повно та об'єктивно, встановленим обставинам дана юридична оцінка.

Посилання апелянта на необхідність врахування обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність не можуть бути підставою для скасування постанови судді в частині накладеного стягнення.

За змістом ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, при накладенні стягнення на ОСОБА_3 судом вимоги вказаної норми закону дотримані повністю.

Твердження апелянта про порушення права ОСОБА_3 на захист в частині можливості скористатися послугами захисника, під час складання протоколу про порушення митних правил, то вони є не обґрунтованими, оскільки діючим МК України не передбачено обов'язок митного органу щодо надання захисника особі, відносно якої складається протокол про порушення митних правил.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 було роз'яснено право мати захисника, проте будь-яких клопотань про залучення захисника при складенні протоколу він не заявляв.

Відповідно до ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил та протоколу опитування, ОСОБА_3 були роз'яснені його права і порушень щодо цього допущено не було. Крім того, будь-яких зауважень щодо змісту перекладу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не заявлялось.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про відсутність підстав для скасування постанови судді, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С.Полосенко