Постанова № 52322816, 06.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 р. Справа № 820/5124/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» Єрмака Валерія Олександровича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» Єрмака Валерія Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - публічне акціонерне товариство «КБ «СТАНДАРТ», комунальне підприємство «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

У травні 2015 року позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 звернулися до суду з адміністративним позовом, яким просять:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі ФГВФО, Фонд), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» Єрмака В.О. (нині уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», далі по тексту - уповноважена особа ФГВФО) щодо невиплати належних їм коштів, розміщених за договорами банківського рахунку у публічному акціонерному товаристві «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»;

- зобов'язати ФГВФО здійснити дії щодо повернення (виплати) ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 164.999,98 грн., ОСОБА_15 грошових коштів у розмірі 164.996,34 грн., ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 168.932 грн., ОСОБА_6, грошових коштів у розмірі 165.053,85 грн.; ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 165.092,49 грн.; ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 165.082,75 грн.; ОСОБА_9 грошових коштів у розмірі 165.004,39 грн.; ОСОБА_10 грошових коштів у розмірі 165.299,10 грн.; ОСОБА_11 грошових коштів у розмірі 165.062,34 грн.; ОСОБА_12 грошових коштів у розмірі 165.008,02 грн.; ОСОБА_13 грошових коштів у розмірі 165.078,17 грн.; ОСОБА_14 грошових коштів у розмірі 165.082,02 грн.;

- зобов'язати Фонд у місячний строк з моменту набрання рішенням по справі законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову позивачі зазначають, про неправомірність відмови відповідача - уповноваженої особи ФГВФО щодо включення їх до реєстру вкладників на відшкодування грошових коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи ФГВФО щодо не включення позивачів до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»; зобов'язано уповноважену особу ФГВФО включити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Банк Золоті Ворота»; зобов'язати ФГВФО вчинити дії згідно ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносно вимог позивачів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням в частині задоволення позовних вимог відповідач - ФГВФО в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Уповноважена особа ФГВФО в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Позивачами постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року в апеляційному порядку не оскаржена.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачів, представників відповідачів, перевіривши доводи апеляційних скарг щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційних скарг відповідачів, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року в оскаржуваній частині, відповідно до положень ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.07.2012 року між ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» та КП «МІЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» укладений договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб та надання послуг № 294 (т. 1, а.с. 11-18). За умовами договору банк надає клієнту послуги по обслуговуванню виплати заробітної плати, авансів тощо співробітникам підприємства, які здійснюються на користь останніх в безготівковому порядку на їх поточні рахунки з виготовленням та наданням їм у користування спеціальних платіжних засобів - пластикових карт.

21.02.2014 року ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» прийнято розпорядження № 2 «Про дострокове розірвання договорів депозитних вкладів та ліміти на зняття готівки» (т. 2, а.с. 56, 55).

Згідно з цим розпорядженням встановлені добові ліміти на зняття готівкових коштів за картками, емітованими АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» (250 доларів США), та іншими банками (100 грн. по одній картці на добу).

05.06.2014 року між КП «МІЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» та позивачами укладено договори безпроцентної поворотної позики на покращення умов проживання, придбання житла тощо строком на 5 років, тобто до 05.06.2019 року. За умовами цих договорів видача позики здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок позивальника, відкритий в ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» в строк 06.06.2014 року.

Відповідно до умов зазначених договорів КП «МІЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» платіжним дорученням № 1155 від 06.06.2014 року (проведено банком 16.06.2014 року) перерахувало позивачам (транзитний рахунок для зарахування на банківські платіжні картки фізичних осіб) суму позики в розмірі 165.000 грн., усього 1.980.000 грн. (т. 1 а.с. 19, 45-118).

Як убачається з виписки по особовому рахунку КП «МІЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» за період з 01.06.2014 року по 31.12.2014 року залишок по кредиту підприємства в банківській установі станом на 16.06.2014 року складав 2.000.759,86 грн. (т. 2, а.с. 31-44).

31.07.2014 року ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» постановою Правління Національного банку України № 456 віднесено до категорії неплатоспроможних.

01.08.2014 року виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 67 про запровадження з 04.08.2014 року тимчасової адміністрації та про призначення уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк Золоті Ворота» Єрмака В.О.

З 15.10.2014 року ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» розпочав виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 04.08.2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів здійснювалися протягом терміну дії тимчасової адміністрації через установи ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СТАНДАРТ».

Наказом від 23.10.2014 року № 79-1 уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» Єрмака В.О. зупинено перерахування/виплату за транзакціями і правочинами згідно переліку, який додається до цього наказу. Визнано нікчемними всі транзакції та інші правочини ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» згідно переліку, який додається до цього наказу, в тому числі і транзакції і договори позивачів (т. 2 а.с. 45-46).

28.11.2014 року уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» Єрмаком В.О. було підписано з ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СТАНДАРТ» договір про передачу частини активів та зобов'язань ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА».

Відповідно до вказаного договору з 28.11.2014 року ПАТ КБ «СТАНДАРТ» набув усіх прав та обов'язків боржника перед вкладниками ПАТ «БАНК ЗОЛОТВ ВОРОТА» щодо повернення грошових коштів вкладників, залучених ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», і сплати відсотків за договорами банківського розрахунку/вкладу, укладеними ПАТ «БАНК ЗОЛОТВ ВОРОТА», у межах 200.000 грн. Також ПАТ КБ «СТАНДАРТ» передані кредити юридичних і фізичних осіб, у тому числі, забезпечення за ними за виключенням валютних іпотечних кредитів фізичних осіб (т. 2 а.с. 248-249).

04.12.2014 року постановою Правління Національного банку України № 781 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» (т. 2 а.с. 29).

05.12.2014 року виконавчою дирекцією ФГВФО розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» та призначено Єрмака В.О. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» строком на 1 рік з 05.12.2014 року по 04.12.2015 року включно.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо часткової обґрунтованості позовних вимог колегія суддів зазначає, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452 від 23.02.2012 року (далі - Закон № 4452).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону № 4452, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (ч. 1 ст. 26 Закону № 4452).

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 1 та 2 ст. 27 Закону № 4452).

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 5 ст. 27 Закону № 4452).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону (ч. 6 ст. 27 Закону № 4452).

Колегія суддів, надаючи правову оцінку правомірності не включення позивачів до переліку вкладників ПАТ «Банк Золоті Ворота», суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 38 Закону № 4452, на уповноважену особу Фонду покладений обов'язок під час дії тимчасової адміністрації проводити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 38 Закону № 4452 Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначеними нормами права не передбачено ніяких дій, які необхідно вчинити уповноваженій особі, для визнання правочинів нікчемними. Правочин є нікчемним сам по собі, а не через те, що його необхідно визнавати таким. Нікчемність правочину достатньо лише виявити. У Законі зазначено, що уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними. Уповноважена особа не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечує таке виявлення та фіксує даний факт.

Вказана позиція щодо нікчемності правочину повністю узгоджуються з вимогами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За приписами ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як зазначили під час апеляційного розгляду справи представники відповідачів, підставою для визнання нікчемними вищевказаних правочинів слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки, що дані правочини порушують встановлений Законом публічний порядок відшкодування грошових коштів вкладникам неплатоспроможних банків та суперечать інтересам держави і суспільства.

За результатами проведеної перевірки правочинів за участі неплатоспроможного Банку, Уповноваженою особою виявлено низку банківських операцій (правочинів), що є наслідком реалізації підприємствами - кредиторами Банку штучної (шахрайської) схеми з компенсації (повернення) коштів на їх рахунках в цьому Банку, що стали недоступними, за рахунок коштів ФГВФО шляхом перерахування таких коштів на відкриті з цією метою рахунки фізичних осіб - співробітників із наступним повернення фізичними особами - позичальниками підприємствам - позикодавцям попередньо відшкодованих ФГВФО коштів.

Зазначені банківські операції були відображені уповноваженою особою у додатку до наказу № 79-1 від 23.10.2014 року, як такі, що порушують публічний порядок та вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ст. 228 ЦК України).

В перелік до цього наказу включені і банківські операції з переказу КП «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» на рахунки його 12 співробітників (позивачів) сум позики (поворотної фінансової позика) в загальному розмірі 1.980.000, 00 грн (т. 2 а.с. 46).

На думку відповідачів, наведені обставини свідчать про намагання КП «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» незаконно отримати через фізичних осіб грошові кошти за рахунок ФГВФО, адже юридичним особам, згідно положень законодавства, відшкодування коштів Фонд не проводить. Зазначене свідчить про нікчемність договорів, укладених між банком і позивачами, оскільки вони укладені з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб.

Виявлені обставини були повідомлені уповноваженою особою Фонду ФГВФО, після чого виконавчою дирекцією ФГВФО і було прийнято відповідне рішення щодо тимчасового блокування виплат грошових коштів та відповідного звернення до правоохоронних органів із завою про вчинення кримінального правопорушення (т. 2 а.с. 47).

Колегія суддів зазначає, що під час судового розгляду справи представником позивачів, а ні безпосередньо позивачами в позовній заяві, не надано суду пояснень, а також доказів в їх обґрунтування, - на підставі чого та з якою метою були отримані кошти від КП «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС», чому в реалізації мети отримання грошової позики перевагу надано ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», а не іншій банківській установі стан, якої характеризується більшою стійкістю до впливу загроз різної природи та збалансованістю, здатністю досягати запланованої стратегічної мети і генерувати достатній обсяг фінансових ресурсів для забезпечення виконання власних зобов'язань.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що позивачами взагалі не оспорюється правомірність наказу відповідача № 79-1 від 23.10.2014 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів»

За приписами ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність виходу, відповідно до приписів ст. 11 КАС України, за межі заявлених позивачами позовних вимог та про зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО включити позивачів до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», а ФГВФО вчинити дії згідно ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносно вимог позивачів, оскільки такий висновок не ґрунтується на вимогам закону.

Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права до встановлених у справі обставин, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року в частині, якою визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи ФГВФО щодо не включення позивачів до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Банк Золоті Ворота»; зобов'язано уповноважену особу ФГВФО включити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» та ФГВФО зобов'язано вчинити дії згідно ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносно вимог позивачів, відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені цих позовних вимог.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» Єрмака Валерія Олександровича - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 - відмовити.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 жовтня 2015 року.