Постанова № 52322773, 06.10.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" жовтня 2015 р. Справа № 817/645/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарях Подолянчук Л.С. , Витрикузі В.П.,

за участю представника позивача Троянчука Д.М. (брав участь у судовому засіданні 22.09.2015 р.) та представника відповідача Подибайло В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" червня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс" до Житомирської митниці ДФС визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року до Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс"( далі - ТОВ "Укрпромсервіс) з позовом до Житомирської митниці ДФС ( далі - митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2015 року №101030000/2015/300004/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №101030000/2015/00007, виданої митним постом "Коростень" Житомирської митниці ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.01.2015 року ним було надано відділу митного оформлення митного поста "Коростень" Житомирської митниці ДФС до митного оформлення електронну митну декларацію №101030000/2015/001146 про декларування товару "Щебінь доломітовий фракції 40-80, вагою 132000 кг. нетто, ГОСТ 8267-93". Разом із митною декларацією також було надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, згідно з переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які ідентифікують оцінюваний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, які підтверджують заявлену митну вартість товару, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Проте, 29.01.2015 року Житомирською митницею ДФС (м/п "Коростень") було оформлено Рішення про коригування митної вартості товарів №101030000/2015/300004/1 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №101030000/2015/00007.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 29.01.2015 року №101030000/2015/300004/1.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.01.2015 року №101030000/2015/00007.

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс"" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ят) гривень 78 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житомирська митниця ДФС звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 18.03.2013 року між ВАТ "Доломіт" (Республіка Білорусь) - Постачальник та ТОВ "Укрпромсервіс" (Україна) - Покупець було укладено Договір поставки №4-д-1, згідно пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти і передавати Товар і документи, які його стосуються у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати і своєчасно оплачувати Товар на умовах даного Договору.

Згідно пункту 2.1. Договору, ціна на товар визначається згідно додатково підписаного протоколу погодження ціни.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що формою оплати є 100% передоплата за кожну партію Товару. Покупець підтверджує передоплату копією платіжного доручення. За погодженням сторін можливе відвантаження без передоплати або з частковою оплатою. Пунктом 2.4. Договору зазначено, що оплата проводиться протягом десяти днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Додатковим договором №2 від 22.01.2014 року строк дії Договору №4-д-1 від 18.02.2013 року було продовжено до 31.01.2015 року.

На виконання вимог пункту 2.1. Договору, 05.03.2014 року сторонами було оформлено протокол погодження відпускних цін на товари, згідно якого відпускна ціна товару (щебінь доломітовий) становить 15,08 дол. США за 1 тонну.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №22 від 23.01.2015 року, ВАТ "Доломіт" поставило для ТОВ "Укрпромсервіс" 2 вагони товару (щебінь доломітовий) кількістю 132 тонни, вартістю 15,08 дол. США за 1 тонну, всього 1990,56 дол. США.

Разом із товаром ВАТ "Доломіт" надало для ТОВ "Укрпромсервіс" сертифікат про походження товару форми СТ-1 №BYUA5501020003 3686176 від 23.01.2015 року, Паспорт №19 від 24.01.2015 року, Паспорт №20 від 24.01.2015 року та Експортну декларацію країни відправника №07229/250115/0000325 від 25.01.2015 року.

Підтвердженням отримання товару позивачем є лист повідомлення про отримання вантажу №06633391 від 25.01.2015 року та залізнична накладна на перевезення вантажу №06633391 від 25.01.2015 року.

За вказаний товар позивач розрахувався в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №70 від 22.01.2015 року.

29.01.2015 року відділом митного оформлення митного поста "Коростень" Житомирської митниці ДФС прийнято до митного оформлення електронну митну декларацію №101030000/2015/001146 про декларування товару "Щебінь доломітовий фр.40-80 - 132000 кг. нетто, ГОСТ 8267-93" разом з наступними документами на підтвердження достовірності даних, зазначених в митній декларації: Договір №4-д-1 від 18.03.2013 року, Додаткова угода №1 від 19.09.2013 року. Додаткова угода №2 від 22.01.2014 року, Протокол погодження відпускних цін від 05.03.2014 року, Експортна декларація №07229/250115/0000325 від 25.01.2015 року, Рахунок-фактура (інвойс) №22 від 23.01.2015 року, Картка особи, яка здійснює операції з товарами №204/2012/0000512 від 12.12.2012 року, Залізнична накладна на перевезення вантажу №06633391 від 25.01.2015 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 25.01.2015 року, Паспорт №19 від 24.01.2015 року, Паспорт №20 від 24.01.2015 року та Сертифікат про походження товару форми СТ-1 №BYUA5501020003 3686176 від 23.01.2015 року.

29.01.2015 року Житомирською митницею ДФС (м/п "Коростень") було оформлено Рішення про коригування митної вартості товарів №101030000/2015/300004/1 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №101030000/2015/00007.

В обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, зазначені у частині другій ст.53 Митного кодексу України та подані для митного оформлення, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (відповідно до п.2.3 договору №4-д-1 від 18.03.2013 відсутня 100% попередня оплата) та ненаданням декларантом відповідно до частини 3 ст.53 Митного кодексу України документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

За наслідками такого коригування митним органом було визначено митну вартість товару в сумі 3036 дол. США (48437,36 грн. по курсу валюти на 30.01.2015 року).

У зв'язку з цим позивачу було збільшено митну вартість товару на суму 16679,3 грн. від заявленої декларантом та збільшено податок на додану вартість на суму 3335,86 грн.

В результаті позивачем було подано 30.01.2015 року іншу митну декларацію №101030000/2015/001205 із забезпеченням сплати митних платежів відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було подано необхідні документи, що підтверджують митну вартість та дозволяли митному органу розмитнити товар за основним методом, тобто за ціною договору. Зазначив, що судом не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Житомирської митниці щодо вартості імпортованого товару, а декларування попередньо ввезеного аналогічного товару за вищою ціною суд не вважає за належну підставу для коригування вартості спірного товару.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, митницею під час проведення митного контролю правильності визначення митної вартості за МД (митна декларація) від 02.10.2014 №101030000/2015/001146 виник обґрунтований сумнів щодо достовірності декларування митної вартості товару.

Було встановлено, що подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, а саме п.2.3 зовнішньоекономічного контракту від 18.03.2013 №4-д-1 було передбачено попередню 100% оплату товару, водночас платіжне доручення до МД долучено не було.

Водночас зовнішньоекономічний контракт містив положення про те, що за згодою сторін можлива відвантаження без передплати або з частковою оплатою (п.2.3). Проте додаткових угод щодо цього на час митного оформлення надано не було. Те, що такі домовленості повинні мати письмову форму передбачають застереження викладені у п.7.1, де зазначено, що всі зміни та доповнення до даного Договору є його невід'ємною частиною і вважаються чинними, якщо вони викладені письмово.

Митницею виявлено заниження митної вартості товару відповідно до бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ, яка містить інформацію про рівень цін на такі товари, митне оформлення яких вже здійснено, що є достатньою підставою для сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товарів. Більше того, за інформацією, яка наявна у митного органу, вартість ідентичних товарів 0,023$/кг за МД № 101030000/2014/021215 від 08.12.2014, де товариством самостійно була визначена митна вартість товару, є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів 0,0151$/кг. При цьому бралася до уваги митна вартість таких товарів, як були імпортовані позивачем по цьому ж контракту раніше.

Дані обставини стали підставою для сумніву у достовірності задекларованої митної вартості та для вимоги про надання додаткових документів відповідно до частини 3 ст. 53 Митного кодексу України.

На вимогу митниці про надання додаткових документів декларантом було зазначено, що додатково будуть надані платіжне доручення про 100% попередню оплату на товар, інші документи надані не будуть, що підтверджується записами в декларації митної вартості.

Водночас після такої заяви декларантом було проведено з митницею консультацію, додаткових документів позивач не надав.

Підставами для сумніву у достовірності задекларованої митної вартості було також і те, що:

- декларування ідентичного товару, в т.ч. і за іншими контрактами позивачем здійснювалося самостійно (весь час) за резервним методом за ціною 23 долари США/тонну, про свідчать дані митних декларацій, долучених до матеріалів справи;

- відповідно до протоколів узгодження цін на продукцію, що поставлялася за контрактом: порошок мінеральний 29,22 дол. США/т та щебінь доломітовий 15,08 дол.США/т та кількості відповідного товару загальна сума контракту не відповідає сумі вартості загальної поставки товарів, яку наведено в п.1.4 Договору. ( 5т х 29,22 дол.США) + (5т х 15,08 дол.США).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Митним Кодексом України( далі - МК України), що набув чинності з 01.06.2012р.

Статтею 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Додаткові документи, які було витребувано Митницею, входять до переліку, визначеного частиною 3 статті 53 МК України, проте позивачем в повному обсязі вимоги відповідача щодо надання додаткових документів виконано не було.

Відповідно до статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів обумовлено статтею 55 МК України. Аналіз наведених норм, а також положень наказу Мінфіну від 24.05.2012р. N598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 2242 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В постанові Верховного Суду України від 2.06.2015р. (справа №21-498а15) зазначено :

«Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції статей 53, 54 МКу подібних правовідносинах та у постанові від 31 березня 2015 року (справа № 21-127а15) зазначив таке.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи маютьи право дійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних'товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Рішення Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року відповідає наведеній правовій позиції Верховного Суду України. Суд касаційної інстанції, зокрема, зазначив, що Підприємство не надало в повному обсязі належні документи, витребувані Митницею, що дало підставу, після проведення консультацій, для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений статтями 57, 64 МК. При цьому Митниця обґрунтувала та довела неможливість послідовного застосування попередніх методіввизначення митної вартості та зазначила у своєму рішенні номер та дату митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

Враховуючи викладене, а також те, що при вирішенні спору суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, у задоволенні заяви Підприємства слід відмовити.»

З матеріалів справи убачається, що з огляду на суперечність і неповноту поданих декларантом документів, у митниці були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.

Товариством витребувані відповідачем належні документи в повному обсязі надано не було, що дало підстави для визначення митної вартості товару у способи, передбачені ст.57,60 та 64 МК України. При цьому митниця обґрунтувала та довела неможливість застосування попереднього методу визначення митної вартості та прийняла рішення, яке ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що при вчиненні дій щодо визначення митної вартості товару відповідач діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у статті 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову про скасування рішення митниці про коригування митної вартості товару та про скасування картки відмови в прийнятті в прийнятті митної декларації.

Відповідно достатті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду.

Згідно статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

З урахуванням наведеного постанова суду першої інстанції від 04 червня 2015 рокупідлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс".

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС задовольнити

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" червня 2015 р. скасувати та прийняти нову.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "12" жовтня 2015 р.

Розруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс" вул. Некрасова,8,м.Рівне,33000

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська митниця ДФС вул.Перемоги,25,м.Житомир,10003

4-представник позивача Троянчук Д.М. вул.Садова,9.с.городок,Рівненський р-н.,Рівненська обл.,35331 - ,