Ухвала суду № 52322718, 12.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

12 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2452/13

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року щодо залишення без задоволення заяви ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії у справі №815/2452/13 за позовом ОСОБА_2 до Державного агентства земельних ресурсів України, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

10 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою відповідно до вимог ч.9 ст.267 КАС України, в якій просив:

1) Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 14.07.2014 року №121-ок;

2) Визнати протиправною бездіяльність Державного агентства земельних ресурсів України, яка полягає у невиконанні постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року, ухваленої за результатом розгляду справи №815/2452/13;

3) Визнати протиправною бездіяльність Державного агентства земельних ресурсів України, яка полягає у невиконанні вимог державного виконавця в рамках виконавчих проваджень відкритих на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року ухваленої за результатом розгляду справи №815/2452/13;

4) Зобов'язати Державне агентство земельних ресурсів України негайно видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника управління ринку та оцінки земель Державного агентства земельних ресурсів України, який має містити наступні обов'язкові положення:

- поновити ОСОБА_2 на посаді начальника управління ринку та оцінки земель Державного агентства земельних ресурсів України з 14.02.2013 року;

- допустити ОСОБА_2 до виконання службових обов'язків на посаді начальника управління ринку та оцінки земель Державного агентства земельних ресурсів України з дня видачі цього наказу;

- нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2013 року по день видачі наказу про поновлення на посаді (виходячи з середньоденної зарплати 344,74 грн.) з утриманням обов'язкових платежів та зборів за виключенням суми заробітної плати нарахованої ОСОБА_2 за місцем роботи в Одеській державній академії будівництва та архітектури з 30.08.2013 року по день видачі наказу про поновлення на посаді;

5) Зобов'язати державне агентство земельних ресурсів України надати суду у п'ятиденний строк з дня отримання копії постанови звіт про виконання постанови суду у частині поновлення на посаді ОСОБА_2;

6) Зобов'язати Державне агентство земельних ресурсів України надати суду у місячний строк з дня отримання копії постанови звіт про виконання постанови суду у частині виплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

14 квітня 2015 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні по справі №815/2452/13 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного агентства земельних ресурсів України, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу - повернуто заявнику.

11 червня 2015 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року скасовано, заяву ОСОБА_2, подану в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України направлено до суду для продовження розгляду.

Згідно до вимог ч.9 ст.267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною судовою постановою.

У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду.

Заяву ОСОБА_2, яка подана в порядку ч.9 ст.267 КАС України призначено до розгляду в порядку письмового провадження у складі колегії суддів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу. Апелянт просить скасувати ухвалу суду та ухвалити постанову, якою задовольнити заявлені вимоги, викладені у поданій заяві в порядку ст. 267 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів встановила, що за наслідками чергового розгляду цій справи 28 травня 2014 року постановою Одеського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_2 до Державного агентства земельних ресурсів України задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України №32-к від 14 лютого 2013 року про звільнення ОСОБА_2; зобов'язано Державне агентство земельних ресурсів України поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Управління ринку та оцінки земель Державного агентства земельних ресурсів України; зобов'язано Державне агентство земельних ресурсів України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2013 по день поновлення на посаді (виходячи з середньоденної зарплати 344,74коп.) з утриманням обов'язкових платежів та зборів за виключенням суми заробітної плати нарахованої ОСОБА_2 за місцем роботи в Одеській державній академії будівництва та архітектури з 30.08.2013 по день поновлення на посаді. Наведене судове рішення набрало законної сили.

На виконання цього рішення 14.07.2014 року відповідачем у справі виданий наказ №121-ок яким позивач поновлений на роботі та визначений кінцевий строк періоду поновлення 29 серпня 2013 року.

11 липня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про роз'яснення резолютивної частини постанови суду від 28.05.2014 по справі №815/2452/13-а та про виправлення описки.

17 липня 2014 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_2 задоволено частково, в частині роз'яснення резолютивної частини постанови суду від 28.05.2014 по справі №815/2452/13-а відмовлено.

18 липня 2014 року постанова Одеського окружного адміністративного суду набрала законної сили. 15 серпня 2014 року позивачу були надіслані виконавчі листи.

19 вересня 2014 року відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження №44812765. 21 січня 2015 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Романом Ігоровичем за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин накладено на боржника: Державне агенство земельних ресурсів України штраф у розмірі 680,00 грн. Однак постанова суду до цього часу не виконана.

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з заявою в порядку ст. 267КАС України. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу.

Вирішуючи справу суд першої інстанції посилався на те, що у разі невиконання судового рішення у добровільному порядку, саме державні виконавці здійснюють заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі але такий контроль не встановлювався. А тому, оскільки ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі, заява позивача задоволенню не підлягає.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його неправильним і таким, що не відповідає вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що саме тому державний виконавець здійснює певні заходи спрямовані на виконання постанови суду, але відповідач виконав постанову на свій розсуд, відновив своїм наказом на роботі позивача з кінцевим терміном такого відновленні - а саме 29 серпня 2013 року.

Судова колегія вважає, що видання такого наказу не засновано на Законі, зазначення кінцевого терміна відновлення позивач на посаді не передбачене жодною нормою матеріального закону, а тому для відновлення прав позивача , у відповідності з вимогами ст. 267 КАС України достатньо визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 14.07.2014 року №121-ок в частині визначення кінцевого строку періоду поновлення ОСОБА_2 на роботі 29 серпня 2013 року.

Тому судова колегія скасовує ухвалу суду першої інстанції та частково задовольняє заячу позивача, приймаючи по ній нову постанову. В решті вимог заяви слід відмовити, так як для поновлення прав позивача обрано такий спосіб захисту порушеного права, який гарантує їх відновлення у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 199; 200; 205; 206; 254, 267 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 14.07.2014 року №121-ок в частині визначення кінцевого строку періоду поновлення ОСОБА_2 на роботі 29 серпня 2013 року.

В решті вимог заяви відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 15.10.2015 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький