Ухвала суду № 52322675, 07.10.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"07" жовтня 2015 р. Справа № 806/1504/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю сторін:

від позивача: Процюк О.В.

від відповідача: Зеленова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" червня 2015 р. у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0002491501 від 06.04.2015 р..

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року, січень 2015 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2014 року, січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 20.03.2015 року № 1410/06-25-15-01/37546647.

В ході обумовленої перевірки ревізорами податкового органу встановлено порушення: п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ТДВ "ЖЛ" завищило заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ по декларації за грудень 2014 року в розмірі 193996 грн.

Підставою для таких висновків, згідно акту, є встановлене попередньою перевіркою порушення п.200.1 ст.200 ПКУ ТДВ "ЖЛ" - завищення залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 193996 грн. (акт № 538/06-25-15-01/37546647 від 02.02.2015 року) (а.с.10). Дане порушення виникло, оскільки:

по ВМД № 101060000/018852 та № 101060000/2014/018865 від 28.11.2014 року в листопаді 2014 року не сплачено до Державного бюджету України ПДВ в сумі 193996,13 грн., тому ТДВ "ЖЛ" не мало права на віднесення даної суми до податкового кредиту листопада 2014 року.

Тому, в порушення п.198.2, ст.198 ПКУ підприємством завищено податковий кредит за листопад 2014 року на суму 193996,13 грн.;

- по ВМД № 101060000/018852 та № 101060000/2014/018865 від 28.11.2014 року суми ПДВ сплачено до Державного бюджету України в грудні 2014 року, а тому сума ПДВ в розмірі 193996 грн. мала бути включена до декларації з ПДВ за грудень 2014 року до графи 12.1.

Отже, перевіркою від 20.03.2015 року встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за грудень 2014 року на суму 193996 грн.

На підставі обумовлених висновків акта перевірки 06.04.2015 року ДПІ у Житомирській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0002491501 від 06.04.2015 р., яким ТДВ "ЖЛ" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 193996 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування) та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 96998 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, з огляду на таке.

Приписами п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (у відповідній редакції), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності із пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно із абз. 1 п. 190.1 ст. 190 ПК України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Приписами п. 201.12 ст. 201 ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ПКУ).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ПКУ).

З матеріалів справи вбачається, що товариством до складу податкового кредиту в податкові декларації за листопад 2014 року включено суму ПДВ у розмірі 193996,13 грн., сплачену при ввезені продукції згідно із ВМД № 101060000/018852 та № 101060000/2014/018865 від 28.11.2014 року та платіжне доручення від 28.11.2014 року №12196, як доказ сплати митних платежів , в тому числі ПДВ. На підтвердження правомірності формування податкового кредиту та в подальшому суми бюджетного відшкодування позивачем надано до суду першої інстанції митні декларації, які оформлені в режимі "імпорт" у листопаді 2014 року: ВМД № 101060000/018852 та № 101060000/2014/018865 від 28.11.2014 року та платіжне доручення від 28.11.2014 р. №12196 як доказ сплати митних платежів, в тому числі ПДВ.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за грудень 2014 року на суму 193996,00грн. безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" червня 2015 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "07" жовтня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" вул.Щорса,67,м.Житомир,10003

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

- ,