Ухвала суду № 52322619, 07.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-9045/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

07 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,

представника позивача: Римського А.В.

представника відповідача: Дмитрієвої А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дизайн Буд Сервіс Поділля" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005222301/0/8622 та № 0005232301/0/8623 від 18.11.2010 року.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому № 0005222301/0/8622 та № 0005232301/0/8623 від 18.11.2010 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти тверджень відповідача заперечив, посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, на підставі постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області від 05.05.2010 року в рамках порушенної кримінальної справи №41/0238,посадовими особами ДПІ у м.Хмельницькому проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності приватного підприємства "Дизайн Буд Сервіс Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2007 року по 30.04.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 року по 30.04.2010 року, за результатами якої складено акт № 10937/23-3/35360907 від 09.11.2010 року.

Актом податкового органу зафіксовані порушення, передбачені ч.1-5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, п.5.1; пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 295313 грн. в тому числі за три квартали 2009 року в сумі 295312 грн.; п.1.4 ст.1, п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 236250 грн., у тому числі за липень 2009 року в сумі 236250 грн.

На підставі Акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення: № 0005222301/0/8622 від 18.11.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 442968 грн., у тому числі: за основним платежем 295312 грн., за штрафними санкціями 147656 грн.; №0005232301/0/8623 від 18.11.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 354885 грн. у тому числі: за основним платежем 236250 грн., за штрафними санкціями 118635 грн.

При прийнятті оскаржених податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Хмельницькому виходила з того, що позивач в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за період, що перевірявся, безпідставно відніс до складу валових витрат підприємства витрати в сумі 1181250 грн. на придбання трансформатора силового ТДТН-25000/110/10 у ТОВ "Промстар і К".

Також встановлено, що ПМП "ЮНАР" за накладною №214 від 27.04.2007 року придбав у ВАТ "Завод Пульсар" трансформатор ТДТН-25000/110-67У1 №99405, 1977 року випуску, що не оспорювалося сторонами.

Як встановлено в ході перевірки податковим органом 01.07.2009 року ПМП "Юнар" реалізувало трансформатор ТДТН 25000/110 зав.№99405 ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" і згідно з укладеним договором поставки вартість трансформатора становить 1500000 грн., в тому числі ПДВ 250000 грн. ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" заперечувало проти існування договірних відносин з ПМП "Юнар", оскільки крім договору вони не підкріплені ніякими доказами.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про нікчемність договору поставки від 01.07.2009 року, відповідно до якого ТОВ "Промстар і К" зобов'язується передати у власність ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" трансформатор силовий ТДТН-25000/110/10.

Згідно накладної №210705 від 21.07.2009 року ТОВ "Промстар і К" передало, а ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" прийняло трансформатор 25000/110/10 №99405 вартістю 1417500 грн. (в тому числі ПДВ 236250 грн.).

В подальшому відповідно до договору купівлі-продажу №Т-33 від 17.07.2009 року продавець - ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" передав у власність покупця - ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" товар (трансформатор силовий ТДТН-25000/110/10, №99405, 1977 року випуску, що знаходиться за адресою м.Шепетівка, вул.Плещинська). За вказаним договором загальна сума складається з вартості товару, що передається та складає 1500000 грн. в тому числі ПДВ 250000 грн., що підтверджується накладною №18 від 31.07.2009 року.

В зв'язку із відчудженням вказаного трансформатора позивач задекларував валові доходи від вказаної операції в сумі 1250000 грн., що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємств ( за три квартали 2009 року).

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 24.12.2009 року у цивільній справі за заявою Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, заінтересовані особи: ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, зобов'язано ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"розкрити для Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому інформацію, яка містить банківську таємницю по банківському рахунку позивача. В підставах подання цивільного позову податковий орган називав з'ясований ланцюг придбання ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" товару - трансформатор силовий ТДНТ 25000/110/10 у ТОВ "Промстар і К", ТОВ "Інбуд-Сілур", ТОВ "Укрбуд-1", ПП "ФТІ-Інвест", ТОВ "Ном і Т".

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.04.2010 року у справі за позовом ТОВ "Промстар і К" до ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" про стягнення 17500 грн. було встановлено, що між ТОВ "Промстар і К" та ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" 1.07.2009 року укладено договір поставки. За умовами договору Постачальник передав у власність покупця трансформатор силовий ТДНТ 25000/110/10 для використання його у підприємницькій діяльності.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.3.1. ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час вчинення правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.5.11. Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у Законі, не дозволяється.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Водночас, на підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ "Промстар і К", ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" позивачем були надані належним чином оформлені договори поставки, купівлі-продажу та оренди, видаткові накладні, а також відповідні розрахункові документи про сплату грошових коштів за товар, які підтверджують понесені витрати позивача.

Що стосується доводів відповідача про нікчемність договору укладеного позивачем з ТОВ "Промстар і К" з придбання трансформатора, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст.71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Разом з тим, в ході розгляду даної справи встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

В силу пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Правилами п.7.1 вказаного Закону встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Нормою пп.7.2.6 визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто, ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані на вартість трансформатора, придбаного у ТОВ "Промстар і К".

Так, ТОВ "Промстар і К" видав позивачу податкову накладну №210705 від 21.07.2009 року (сума податкового кредиту 236250 грн).

В свою чергу, факт отримання позивачем придбаного трансформатора підтверджується договором поставки від 01.07.2009 року, специфікацією від 17.07.2009 року, накладною №210705 від 21.07.2009 року, податковою накладною, рішенням Печерського районного суду м.Києва від 24.12.2009 року, Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.04.2010 року.

Також, ТОВ "Промстар і К" відзвітувало перед податковими органами про вказану операцію та включило її до бази оподаткування, що підтверджується додатком №5 до декларації з податку на додану вартість ТОВ "Промстар і К".

В подальшому придбаний позивачем трансформатор був проданий ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", що підтверджується накладною №18 від 31.07.2009 року за ціною 1500000 грн. ( у т.ч. ПДВ 250000 грн.), у зв'язку із відчудженням трансформатора ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" задекларувало свої зобов'язання щодо ПДВ та видало ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" податкову накладну. Вищевказані операції відображені в декларації податку на додану вартість ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" за липень 2009 року та додатку №5 до декларації.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ та застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій за пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами ти державними цільовими фондами" немає.

Таким чином, ПП "Дизайн Буд Сервіс Поділля" та ТОВ «Промстар і К» належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 жовтня 2015 року.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.