Ухвала суду № 52322488, 15.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/560/15

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Домусчі С.Д.судді -Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

встановила:

Позивач - ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області в якому просив (з врахуванням уточнень) визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 28 листопада 2014 року, зокрема:

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0060511702/2747 від 28.11.2014року скасувати в частині стягнення 98,62 гривень;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0060501702/2748 від 28.11.2014року скасувати в частині стягнення 186,27 гривень;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0060491702/2749 від 28.11.2014року скасувати в частині стягнення 186,27 гривень;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0060521702/2750 від 28.11.2014року скасувати в частині стягнення 202,37 Гривень;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0060531702/2751 від 28.11.2014року скасувати в частині стягнення 111,50 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним протягом 2013-2014 років відповідно до поданої звітності здійснювалась оплата єдиного внеску у повному обсязі. Помилка в зазначені рахунку при перерахуванні єдиного внеску в сумі 2388,06 гривень за звітний період січень-червень 2013 року (на рахунок за найманих працівників, а не рахунок за фізичну-особу підприємця), яка не змінила суті сплачених зобов'язань, потягла за собою неправомірне нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені в частині, що не визнається позивачем.

Позивач позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року позов було задоволено. Було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0060511702/2747 від 28.11.2014року в частині стягнення 98 гривень 62 копійки.

Було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0060501702/2748 від 28.11.2014року в частині стягнення 186 гривень 27 копійок.

Було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0060491702/2749 від 28.11.2014року в частині стягнення 186 гривень 27 копійок.

Було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0060521702/2750 від 28.11.2014року в частині стягнення 202 гривні 37 копійок.

Було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0060531702/2751 від 28.11.2014року в частині стягнення 111 гривень 50 копійок.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неявкою сторін до судового засідання та з урахуванням положення п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований суб'єктом господарювання 01.03.2004 року та як платник єдиного внеску перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

28.11.2014 року відповідачем були прийняті рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску:

- № 0060501702/2748 в розмірі 357,01 гривень;

- № 0060491702/2749 в розмірі 465,67 гривень;

- № 0060531702/2751 в розмірі 243,54 гривень;

- № 0060521702/2750 в розмірі 344,89 гривень;

- № 0060511702/2747 в розмірі 344,98 гривень;

- № 0060541702/2752 в розмірі 130,60 гривень

До висновків, що слугували підставою для прийняття оспорюваних рішень, ДПІ дійшла дослідивши платіжні доручення та квитанції сплати сум нарахованого єдиного внеску, які свідчать про несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску за січень-червень 2013 року, липень-грудень 2013року, січень 2014 року, І квартал 2014 року, ІІ квартал 2014 року, ІІІ квартал 2014 року та ІV квартал 2014 року. При цьому, однією з підстав для висновку про прострочення строку сплати єдиного внеску, слугувала та обставина, що при перерахуванні суми внеску за січень-червень 2013 року позивач помилково перерахував внески на рахунок НОМЕР_2 «за найманих працівників» замість перерахування коштів на рахунок НОМЕР_1 «за фізичну-особу підприємця»). В подальшому за заявою суб'єкта господарювання кошти були перераховані на відповідний рахунок НОМЕР_1.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно ч.13 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску» суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивачем дійсно протягом 2013-2014 років здійснювалось перерахування єдиного внеску відповідно до поданих ним звітностей у повному обсязі, однак з порушенням граничного терміну - встановленого Законом.

Несвоєчасність перерахування позивачем єдиного внеску підтверджується квитанціями та платіжними дорученнями і не спростовується позивачем.

Частинами 6 та 7 ст.13 вказаного Закону визначено право органів доходів та зборів на застосування фінансових санкцій та стягнення з платників несплачених сум єдиного внеску.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 того ж Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як встановлено ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів , відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів , яким прийнято це рішення.

Відповідно до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів, Міністерства фінансів України №493/815 від 19.09.2013 року, розрахунково-касове обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється органами казначейства відповідно до умов договорів, укладених між органами казначейства і власниками рахунків - Міністерством доходів і зборів України та його територіальними органами.

Для зарахування та розподілу коштів єдиного соціального внеску та фінансових санкцій Міністерству доходів і зборів України та його територіальним органам відкриваються в органах казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування". Рахунки відкриваються на підставі заяв цих органів у розрізі категорій платників, визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Єдиний внесок сплачується шляхом безготівкового перерахування платником коштів з його банківського рахунка на відповідний рахунок органу доходів і зборів, відкритий у територіальному органі казначейства.

Сплачені платниками страхові кошти зараховуються на рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування", відкриті в головних управліннях казначейства на ім'я територіальних органів Міндоходів.

Основною вимогою є зарахування коштів зі сплати єдиного внеску на рахунок 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування".

На підставі листа позивача від 16.07.2014 року останній просив перерахувати кошти з рахунку НОМЕР_2 на інший рахунок НОМЕР_1.

Відповідачем не оспорюється, що ОСОБА_4 помилково було перераховано суму єдиного внеску на рахунок НОМЕР_2 та в подальшому прийнято рішення про перерахування коштів в сумі 2388,06 грн. на рахунок НОМЕР_1.

Відповідно до п.9.3 ст.9 ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Пунктами 4 і 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки та збори (обов'язкові платежі) рахуються зачисленими в дохід Державного бюджету з дня їх зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року №122, та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України. Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (п. 2.1 цього Положення).

Зі змісту пунктів 2.2 і 2.3 Положення слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), не залежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Колегія суддів вважає, що сплата позивачем зобов'язання на рахунок НОМЕР_2, а не на рахунок НОМЕР_1 не може бути підставою для застосування штрафу, оскільки кошти зараховані до держбюджету України у вищевказаний законом строк, що свідчить про виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску.

Такої ж позиції притримується Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 13 березня 2014 року у справі №К/9991/73904/12.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197ть , п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/С.Д. ДомусчіСуддя:/підпис/Н.В. Вербицька