Ухвала суду № 52322374, 07.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4333/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Вербицької Н.В.судді -Яковлева Ю.В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоазот Інвест" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - повідомлень рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Інфоазот Інвест " звернулося до суду з позовом до Одеського окружного адміністративного суду та просило скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 20.08.2015 року № 0000752203 про визначення податкового зобов'язання в сумі 166833 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 83417 грн..; податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 20.07.2015 року № 0000762203 про визначення податкового зобов'язання в сумі 150151 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 75076 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися , а тому суд відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено ,що Державною податковою інспекцією у Приморському районі Головного управління ДФС в Одеській області на виконання постанови слідчого Генеральної Прокуратури України в межах кримінального провадження №32013170000000044 була проведена плзапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОАЗОТ ІНВЕСТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства відповідно до постанови слідчого від 20.04.2015 року.

За результатами перевірки був складений акт від 25.06.2015 року №4450/15-53-22-03/38573760 , яким було встановлено завищення валових витрат ТОВ "Інфоазот Інвест ", в результаті чого занижений податок на прибуток підприємств на суму 150151,00 грн., заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 166833,00 грн., у зв'язку із порушенням ТОВ "Інфоазот Інвест "положень п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139, п.44.1 ст.44, п.п.198.1,198.2,198.3,198.6, п.198 ст.198, Податкового кодексу України.

На підставі перевірки фіскальним органом 20.07.2015 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000762203 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 150151,00 грн., штрафним санкціям на суму 75076,00 грн., №0000752203 про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 166833,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 83417,00 грн..

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції та вважає , що для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України, частини 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), яки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом першої інстанції було встановлено, що між ТОВ "Інфоазот Інвест " та ТОВ «ВІВА ТРЕЙДІНГ» був укладений договір купівлі-продажу від 09.04.2014 року №37 та від 29.04.2014 року №51 на поставку мінерального добрива - аміак рідкий.

Факт купівлі-продажу товару за зазначеним договором, сплати відповідних грошових коштів за товар , у тому числі і ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідний період, та видатковими накладними , банківськими виписками , ТТН, які були виписані на підставі договору про надання транспортних послуг з перевезення від 10.04.2014 року №2, актом прийому-передачі послуг від 16.05.2014 року №ОУ-000001 ,

Крім того, можливість складування вказаних добрив позивачем підтверджена договором про оренду технологічного обладнання щодо великих ємкостей від 01.03.2014 року №9 та актом приймання передачі вказаних ємностей в оренду від 01.03.2014 року .

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції,що ТОВ "Інфоазот Інвест " виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що дає право позивачу на формування валових витрат та включення суми ПДВ по цим накладним до податкового кредиту.

Згідно п. 58.4 ст. 58 ПК України ( на момент виникнення правовідносин) у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У зв'язку із ненаданням податковим органом на вимогу апеляційного суду копії податкової декларації та витягу із Реєстру податкових накладних -вказаний факт трактується на користь платника податків.

Апеляційний суд,із врахуванням вимог п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 , пп.14.1.181.ст.14 , ст.138,139, 198,200,201 ПК України, ст.202,203,215,216,228,638 Цивільного Кодексу України . правової позиції ,викладеної у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 р. № 14/11 , практикою Європейського Суду з прав людини (справа «Булвес»проти Болгарії»(заява № 3991/03) погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що податкові повідомлення-рішення № 0000752203 та № 0000762203 від 20.08.2015 року є протиправними, та підлягають скасуванню, оскільки позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового зобов'язання надав документи, а виявлені за результатами перевірки порушення з боку контрагента позивача є припущеннями та не є доказом фіктивності діяльності, крім того позивач не несе відповідальності за облікову політику контрагентів, через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентом із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем, також сама по собі несплата податку контрагентом (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а висновки відповідача, викладені у акті перевірки щодо не спрямованості договорів на настання правових наслідків, є помилковими та обґрунтованими припущеннями стосовно заниження податкового зобов'язання та не підтвердженими належними та достатніми доказами, укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, а судові рішення, із врахуванням вимог ст. 204 ЦК України, про визнання їх недійсними відсутні , а фактичне звинувачення у створенні фіктивного підприємства, що є злочином, відповідальність за який встановлена ст.205 КК України, та факт скоєння якого в порядку ст.72 КАС України може бути підтверджений тільки вироком суду, який набув законної сили, а ні актом перевірки податкового органу чи на підставі пояснень осіб, допитаних по кримінальній справі чи обвинувальним висновком .

Крим того , відповідач не мав права на винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки 25.06.2015 року №4450/15-53-22-03/38573760 до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі №32013170000000044.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція з прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом ,встановленим законом .

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Вербицька Н.В. Суддя Яковлев Ю.В.