Рішення № 52321552, 30.09.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/2475/14-ц

Провадження № 2/361/19/15

30.09.2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Пухної О.М.

при секретарях - Палій А.В., Телепі Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання недійсними правочинів,

в с т а н о в и в :

У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 29 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», найменування якого з року з 17 червня 2009 року у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 77.1/АА-00840.08.2, за умовами якого Банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 29757, 45 доларів США, з цільовим призначенням кредиту купівля автомобіля, а Позичальник зобовязувався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 29 квітня 2015 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12,50 % річних. Виконання зобовязання за кредитним договором забезпечено заставою, а саме обєктом кредитування авто відповідно до договору застави транспортного засобу від 29 квітня 2008 року. Проте, ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобовязання у частині повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед Банком, яка станом на 13 березня 2015 року становить 27023,16 дол. США, що складається з: 26927,83 дол. США простроченої заборгованості за кредитом; 95,33 дол. США - простроченої заборгованості за процентами по кредиту; 18768087,62 грн. пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, що складається з: 18170095,59 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 597 992,03 грн. - пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом; а також 96362,65 грн. три відсотки від простроченої суми простроченої заборгованості, з яких: 93291,80 грн. сума трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту та 3070,85 грн. сума трьох відсотків річних від суми прострочених процентів по кредиту.

У звязку з вищевикладеним публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 27023,16 дол. США, 18768087,62 грн., 96362,65 грн., а також 3654, 00 грн. суму сплаченого судового збору.

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсними кредитний договір № 77.1/АА-00840.08.2 від 29 квітня 2008 року та договір застави транспортного засобу № 77.1/АА-00840.08.2-3 від 29 квітня 2008 року в порядку застосування наслідків недійсного правочину, а також виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів рухомого майна запис про державну реєстрацію заборони відчуження автомобіля марки Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що під час укладення спірного кредитного договору у ПАТ «Родовід Банк» індивідуальна ліцензія Національного банку України на використання іноземної валюти була відсутня. Крім того, зазначав, що заявка позичальника на видачу кредиту не є документом, що підтверджує видачу кредиту. Також вказував, що позивачем кредитні кошти видавалися фактично в національній валюті, і одразу ж перераховувалися на купівлю авто. Посилаючись на наведене, а також те, що в момент вчинення правочину вимог закону не було додержано, ОСОБА_1 звернувся із згаданими вище зустрічними позовними вимогами.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 збільшені позовні вимоги підтримали, просили первісний позов задовольнити у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного відмовити за пропуском строків позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 первісні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення та просив відмовити, а зустрічні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 29 квітня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 77.1/АА-00840.08.2, за умовами якого Банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 29757, 45 доларів США, з цільовим призначенням кредиту купівля автомобіля, а Позичальник зобовязувався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 29 квітня 2015 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12,50 % річних (а.с. 12-15).

На виконання умови п. 2.1. кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредитні кошти у визначеному розмірі, про що свідчить копія заяви на видачу готівки № 1691_41 від 29 квітня 2008 року (а.с. 34).

За правилами ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з п. 3.1. кредитного договору Позичальник зобовязався погашати заборгованість за кредитом починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісячно до «10»-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 354,26 доларів США та нарахованими процентами шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок Банку № 37390000059734.840. Датою сплати заборгованості за кредитом та процентами є день зарахування коштів на рахунки, вказані у пунктах 1.3, 1.6 цього договору.

З вимог ст. 526 ЦК України вбачається, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України). Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За правилами статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З п. 1.7. кредитного договору № 77.1/АА-00840.08.2 вбачається, що в рахунок забезпечення виконання зобовязань за даним договором Позичальник передав Кредитору у заставу автомобіль марки Hyundai, Tucson згідно з договором застави № 77.1/АА-00840.08.2-3 від 29 квітня 2008 року (а.с. 28-33). Даним положенням угоди передбачено, що позичальник також відповідає перед Банком за зобовязаннями, що випливають з цього Договору, всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать на праві власності, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання

(ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом п. 3.6 кредитного договору за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, позичальник зобовязується сплачувати Банку за кожний день прострочення пеню в розмірі 1,6 процента від суми простроченої заборгованості.

У разі недотримання Позичальником умов кредитного договору Банк має право вимагати, в односторонньому порядку дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього договору, а у разі невиконання Позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави згідно з договором застави № 77.1/АА-00840.08.2-3 від 29 квітня 2008 року та договорів застави, що можуть бути укладені в майбутньому в забезпечення виконання Позичальником зобовязань за цим договором (п. 5.2 кредитного договору).

Судом також зясовано, що умови кредитного договору відповідачем

ОСОБА_1 було порушено, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед Банком, яка станом на 13 березня 2015 року становить 27023,16 дол. США, що складається з: 26927,83 дол. США простроченої заборгованості за кредитом; 95,33 дол. США - простроченої заборгованості за процентами по кредиту; 18768087,62 грн. пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, що складається з: 18170095,59 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 597 992,03 грн. - пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом. Вказані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості (а.с. 190-191).

У ст. 1050 ЦК України закріплено, що у випадку, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, за змістом якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, станом на 13 березня 2015 року загальна сума трьох відсотків за прострочення повернення ОСОБА_1 кредитних коштів становить 96362,65 грн., з яких: 93291,80 грн. сума трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту та 3070,85 грн. сума трьох відсотків річних від суми прострочених процентів по кредиту, про що свідчить розрахунок заборгованості (а.с. 190-191).

За правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У звязку наведеним, а також враховуючи те, що заявлений позивачем розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, завданих порушенням відповідачем договірного зобовязання, суд дійшов до висновку про часткове задоволення первісного позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 27 023 долари США 16 центів, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом і пеня за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 581741 грн. 80 копійок, тобто зменшивши пеню до розміру основного боргу у доларовому еквіваленті, а також три відсотки річних, що складають 96362 грн. 65 коп., й, керуючись ст. 88 ЦПК України, суму сплаченого судового збору в розмірі 3654 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких правочин може бути визнаний недійсним, а саме: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою (зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, п'ятою (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) та шостою (правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей) статті 203 ЦК України.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 257 ЦК України закріплено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України)

Таким чином, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Виходячи з наведеного, на момент звернення позивача із даним позовом до суду сплив трирічний строк позовної давності, оскільки договір був укладений 29 квітня 2008 року, позивачу було відомо про умови договору та на момент укладення договору він визнав їх прийнятними для себе, що й не заперечував у судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне в задоволенні зустрічного позову відмовити у звязку з пропуском строку позовної давності.

Враховуючи те, що у визнанні недійсними кредитного договору № 77.1/АА-00840.08.2 та договору застави № 77.1/АА-00840.08.2-3 від 29 квітня 2008 року судом відмовлено, вимоги ОСОБА_1 в частині виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів рухомого майна запису про державну реєстрацію заборони відчуження заставного транспортного засобу, які є похідними від вищенаведених, до задоволення також не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 57, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442,) заборгованість в сумі 27 023 (двадцять сім тисяч двадцять три) долари США 16 центів - сума заборгованості за кредитом, 581741 грн. (пятсот вісімдесят одна тисяча сімсот сорок одна гривня) грн. 80 копійок пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом і пеня за несвоєчасне погашення процентів, три відсотки річних 96362 (девяносто шість тисяч триста шістдесят дві гривні) 65 коп., і 3 654 грн. (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання недійсними правочинів відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Пухна