Ухвала суду № 52319374, 08.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 876/7400/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О.,Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Гелецького П.В.

представника позивача: Бєлановського В.П.

представника відповідача: Шиби А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Центр" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Центр" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання недійсною податкової консультації та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

В травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком Центр" (далі - ТзОВ «Агроком центр») звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсною податкову консультацію Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), що оформлена листом № 2023/10/1301-1-0607 від 10.04.2015 р. та зобов'язати відповідача, з врахуванням висновків суду по цій справі, надати ТзОВ "Агроком Центр" податкову консультацію на запит № 06/03/15-1 від 06.03.2015 р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 р. в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржило ТзОВ «Агроком центр». В апеляційній скарзі посилається на протилежну правову позицію Вищого адміністративного суду Укрїни, тій, яка була взята до уваги судом першої інстанції, в якій вказується, що висновки судів про те, що надана контролюючим органом податкова консультація не створює і не припиняє прав чи обов'язків позивача, оскільки, серед іншого, отримання позивачем індивідуальної податкової консультації, зміст якої відповідає нормам діючого законодавства, є юридичним актом, що є підставою для звільнення від відповідальності платника податку, який діяв у відповідності до наданих такою консультацією роз'яснень питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Інші мотиви апеляційної скарги зводяться до спростування правових позицій Вищого адміністративного суду Укрїни, які були взяті судом першої інстанції до уваги. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги товариства.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта Бєлановського В.П.., який просив апеляційну скаргу задовольнити, представника відповідача Шибу А.І., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, 06.03.2012 р. ТзОВ "Агроком Центр" зверталося до ГУ ДФС у Львівській області із листом № 06/03/15-1 від 06.03.2015 року про отримання податкової консультації з наступних питань чи відповідатиме операція повернення нерухомості засновнику визначенню "поставка товарів" для цілей оподаткування на додану вартість та якщо операція повернення підлягає оподаткуванню ПДВ, що є базою для нарахування ПДВ.

Листом №2023/10/1301-10-0607 від 10.04.2015 р. ГУ ДФС у Львівській області надав позивачу податкову консультацію, в якій висловив свою позицію щодо заданих питань, з посланням на чинне податкове законодавство. Крім того, наголосив, що позивачу листом № 20717/9/13-01-15-01-14/392 від 29.08.2014 р. вже скеровувалась відповідь на вказані вище запитання.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що оскаржувана податкова консультація відповідає вимогам, встановленим Методичним рекомендаціям щодо надання органами ДПС України письмових додаткових консультацій, оскільки надана позивачу у письмовій формі, з посиланням на відповідні статті Податкового кодексу України (далі - ПК України), логічно викладена та містить роз'яснення використаних у ній норм податкового законодавства. Суд також наголосив на тому, що податкова консультація, як форма оприлюднення офіційного розуміння положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує жодних юридичних наслідків, адже за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно правовими актом та не створює і не припиняє права чи обов'язку особи, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону. Також суд першої інстанції вказав, що позивач оскаржував податкову консультацію не з підстав її невідповідності чинному податковому законодавству, а з підстав непогодження платника податків ТзОВ «Агроком Центр» з даним трактуванням контролюючим органом відповідних норм ПКУ в контексті відповідних господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права,а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 ПК України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Як передбачено у пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно зі ст. 52 ПК України податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства надаються безоплатно контролюючими органами за зверненням платників податків (п. 52.1), вони мають індивідуальний характер і можуть використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2). За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі (п. 52.3). Консультації надаються контролюючими органами (п. 52.4). Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5). Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів (п. 52.6).

Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Пунктом 53.3 ст. 53 ПК України визначено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, Податковий кодекс України в якості підстав для визнання недійсною податкової консультації чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

З вищенаведених норм законодавства вбачається, що узагальнююча податкова консультація є позицією податкового органу, має виключно рекомендаційний характер та не є обов'язковою до виконання для платників податків, оскільки, надаючи узагальнюючу податкову консультацію, податковий орган не створює нової правової норми, а лише дає своє тлумачення та роз'яснення відповідних положень податкового законодавства.

Крім того, п. 5 Методичних рекомендацій щодо надання органами ДПС України письмових додаткових консультацій (лист ДПА України від 21.01.2011 року № 1600/1/10-1017/220), передбачено вимоги, яким повинні відповідати податкові консультації, а саме: 1) надаватися згідно з цими Рекомендаціями виходячи з положень Податкового кодексу України та економічного змісту того чи іншого виду податку, збору (обов'язкового платежу), інших законів, що регулюють справляння відповідних зборів/плати; 2) містити у назві посилання на конкретну статтю або пункт акта законодавства, щодо якого вона надається; 3) відповідати вимогам Типової інструкції з діловодства в органах ДПС, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98 р. N 315, із змінами та доповненнями, розробленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року N 1153 "Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади".

Отже, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення конкретному платнику податків по конкретній нормі закону.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом в оскаржуваній податковій консультації висловлено своє бачення операції із повернення нерухомості, яка була внесена до статутного фонду юридичної особи ТзОВ «Агроком». Податковий орган серед іншого зазначив, що вказана операція є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, незалежно від того чи включались підприємством суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту при отриманні такого нерухомого майна.

Як вбачається з обставин справи, в даному випадку позивач оскаржує податкову консультацію не з підстав її невідповідності чинному податковому законодавству, а з підстав непогодження платника податків ТзОВ «Агроком Центр» з даним трактуванням контролюючим органом відповідних норм Податкового кодексу в контексті відповідних господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно зауважив, що за змістом ст. 53 ПК України, відсутність чітких відповідей на поставлені запитання не є підставою для визнання недійсною індивідуальної податкової консультації. Даною нормою передбачено визнання судом податкової консультації недійсною лише в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, чого представник позивача не довів.

Як наслідок, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовна вимога про визнання податкової консультації недійсною є необґрунтованою, підстав для визнання консультації недійсною немає, а відтак відсутні підстави для надання нової податкової консультації.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Центр" - залишити без задоволення, а постанову постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року по справі №813/2617/15-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : І.О. Яворський

С.П. Нос

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 13.10.2015 р.