Ухвала суду № 52319335, 07.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р. Справа № 876/6386/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківській області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городенківському районі Івано-Франківської області про стягнення коштів,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ України в Городенківському районі Івано-Франківської області) звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городенківському районі Івано-Франківської області (далі - Відділення) про стягнення коштів у розмірі 185,05 грн.

Зазначає, що відповідачем всупереч Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань не відшкодовано витрати у розмірі 185,05 грн., понесені управлінням Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області у зв'язку із виплатою допомоги на поховання громадянина ОСОБА_1

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 у задоволенні позову відмолено.

Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, фонд зобов'язаний відшкодовувати витрати на допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем були виплачено грошову допомогу у розмірі185,05 грн. на поховання ОСОБА_1, яку згодом було включено до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень 2014 року. До зазначеного акту було складено таблицю розбіжностей із зазначенням сум, які не прийняті до заліку. З даної таблиці вбачається, що до відшкодування Відділенням не прийнято оскаржувану суму.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що дані витрати не пов'язані з настанням страхового випадку, а отже у відповідача були відсутні підстави для відшкодування таких витрат.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про пенсійне забезпечення», «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний своєчасно щомісяця та в повному обсязі відшкодувати витрати, понесені управлінням Пенсійного фонду у зв'язку із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначений Порядком відшкодування витрат, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року № 5-4/4 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Аналіз норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 23.09.1999 року та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини 8 статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Слід зазначити, що положення пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року №5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року №376/7697, яким зобов'язано Фонд відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 23.09.1999 року. Так, зокрема, стаття 21 цього Закону пов'язує виникнення такого обов'язку у Фонду зі смертю працівника, а не з отриманням померлим, який не працював, зазначеної вище пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 19.05.2009 року, від 23.05.2011 року, прийнятих за результатами розгляду справ в подібних правовідносинах. Вказані висновки в силу вимог частини 2 статті 161, статті 244-2 коментованого Кодексу підлягають обов'язковому врахуванню при вирішенні даного публічно-правого спору.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відмова відповідача у відшкодуванні вказаних витрат є правомірною, оскільки вони не можуть вважатися таким, що пов'язані з настанням страхового випадку передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, оскільки як позовні вимоги, так і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та суперечать чинному законодавству.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 809/1779/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич