Ухвала суду № 52319276, 08.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 876/4839/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2015 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення за поданням старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,-

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2015 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області звернувся до суду з поданням про зміну способу та порядку виконання виконавчого листа №2а-3636/11 виданого Ужгородським міськрайонним судом 01.07.2013 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2015 року в справі №308/2320/15а в задоволенні подання про зміну способу та порядку виконання виконавчого листа №2а-3636/11, виданого Ужгородським міськрайонним судом 01.07.2013 року відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2015 року в справі №308/2320/15а та задовольнити подання про зміну способу та порядку виконання виконавчого листа №2а-3636/11, виданого Ужгородським міськрайонним судом 01.07.2013 року.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Тобто, під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України та вимоги подання виконавчої служби, заявник просить суд фактично змінити зміст резолютивної частини постанови суду першої інстанції.

Судом встановлено, що виконання зазначеної постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, а отже підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції відсутні.

Також судом враховується позиція Верховного Суду України, що викладена в постанові від 28 жовтня 2008 року, прийнятій у справі за позовом до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У цій постанові Верховний Суд України, серед іншого, зазначив, що відповідно до статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Окрім того, аналогічною є позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 11 листопада 2014 року №21-475а14, де зазначено, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалась необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Варто також зазначити, що невиконання управлінням ПФУ судового зобов'язання в частині виплати пенсії через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Таким чином, подання щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення його вимог, фактично буде змінено по суті зміст постанови, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за правильне залишити в силі оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2015 року в справі №308/2320/15а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 13.10.2015 року