Постанова № 52319166, 06.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12879/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 серпня 2015 року позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області задоволено, застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) шляхом зобов'язання зупинити роботу комплексу автозаправної станції, який розташований та здійснює свою діяльність за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с.Лозуватка, вул.Спортивна, 1а, та опечатати (опломбувати) технологічне обладнання (заправні колонки) і вхідні двері до операторської до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених у позові.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує відсутністю підстав для застосування заходів реагування у вигляді зобов'язання зупинити роботу автозаправної станції, а твердження позивача щодо такої доцільності є безпідставним та необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» від 28 січня 2015 року №317-р, вказівки ДСНС України від 14 квітня 2015 року №03-5505/262 «Про здійснення перевірок», доручення т.в.о. начальника Управління ДСНС України в Кіровоградській області від 17 квітня 2015 року №Д-107 «Про здійснення перевірок», наказу Кіровоградського МРВ управління УДСНС України від 24 квітня 2015 року №95, посвідчення на проведення перевірки від 08 червня 2015 року №316 державним інспектором з нагляду у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту у м.Кіровограді та Кіровоградському районі Ковальовим В.В. проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту ПІІ «Амік Україна» АЗК №12-09 за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с.Лозуватка, вул.Спортивна, 1а.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 12 червня 2015 року №300, яким зафіксовано виявлені порушення законодавства, а саме:

- на в'їзді і виїзді з території АЗК не влаштовано похилі підвищення висотою не менше як 0,2 м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди. Дренажні лотки повинні бути приєднані до приймальної воронки. Лотки та воронки слід закривати металевими ґратами, чим порушено п.2.1.1 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування АЗС;

- приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин незалежно від площі (склади, підсобки та торговельний зал АЗК) не обладнано автоматичними установками пожежогасіння. Дозволяється застосовувати автономні установки пожежогасіння, чим порушено п.4.11 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування АЗС;

- електрощити, групові електрощитки не захищено автономними системами пожежогасіння, чи порушено п.1-1.16 розділу ІV ППБУ;

- по периметру межі АЗК з боку посадки сільськогосподарських культур не зорано смугу землі шириною не менше 5 м, чим порушено НАПБ В.01.058-2008/112;

- АЗК не забезпечено дорожніми знаками, що забороняють в'їзд транспортних засобів з небезпечними та вибуховими вантажами на територію АЗК, чим порушено НАПБ В.01.058-2008/112;

- АЗК не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою, чим порушено НАПБ В.01.058-2008/112;

- для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах АЗК працівників не забезпечено набором інструменту з металу, що не утворює іскор, чим порушено НАПБ В.01.058-2008/112;

- кожну паливно-роздавальну колонку, розташовану на окремому заправному острівці, не оснащено одним переносним порошковим вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг, чим порушено НАПБ В.01.058-2008/112;

- пожежний щит не укомплектовано 2 ящиками з піском місткістю по 0,5 м3 та засобами для перенесення піску (ноші, возик тощо), чим порушено НАПБ В.01.058-2008/112;

- не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, чим порушено п.2 ст.57 Кодексу цивільного захисту України;

- АЗК не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, чим порушено ст.53 Кодексу цивільного захисту України;

- працівників не забезпечено засобами радіаційного та хімічного захисту, чим порушено п.2 Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю;

- не визначено номенклатуру та обсяги резерву об'єктового рівня, які необхідно погодити з територіальними органами управління ДСНС і затвердити у голови комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обласної держадміністрації, чим порушено п.4.2.3 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях;

- для отримання працівниками відомостей про конкретні дії в надзвичайних ситуаціях на об'єкті не обладнано з урахуванням особливостей виробничої діяльності інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту, чим порушено п.13 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що виявлені порушення вимог чинного законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту в даному випадку створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду дійшла наступних висновків:

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно з ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Частинами 1-2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Разом з тим, згідно ст.69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При чому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Позивачем серед переліку виявлених та зафіксованих в акті від 12 червня 2015 року №300 порушень, визначені ті, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей (з урахуванням необґрунтованості виявлених порушень в частині нерозповсюдження на відповідача Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, а також вимог щодо автоматизованих систем), однак, відповідачем зазначені порушення на час розгляду справи в суді першої інстанції не були усунуті.

До суду апеляційної інстанції відповідачем також не надано жодних доказів, які б підтверджували усунення порушень, зазначених в акті.

У відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції Закону України від 22 липня 2014 року №1600-VII, що набрав чинності 17 серпня 2014 року) виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства та його відвідувачів від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень. При цьому, колегія суддів вважає, що зобов'язання зупинити роботу комплексу заправної станції ПІІ «Амік Україна» за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с.Лозуватка, вул.Спортивна, 1а, та опечатати (опломбувати) технологічне обладнання (заправні колонки) і вхідні двері до операторської, фактично позбавляє відповідача можливості усунути зазначені в акті порушення, через унеможливлення доступу до зазначених приміщень.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Враховуючи, що на час розгляду апеляційної скарги відповідачем не усунуто порушення, зазначені в акті від 12 червня 2015 року №300, беручи до уваги відсутність можливості усунення порушень через опечатування (опломбування) вхідних дверей до операторської комплексу заправної станції ПІІ «Амік Україна» за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с.Лозуватка, вул.Спортивна, 1а, та з огляду на правильне по суті вирішення судом справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 серпня 2015 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) шляхом призупинення роботи комплексу автозаправної станції, який розташований та здійснює свою діяльність за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с.Лозуватка, вул.Спортивна, 1а шляхом опечатування (опломбування) технологічного обладнання до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті від 12 червня 2015 року №300».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 серпня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.