Ухвала суду № 52319156, 01.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 742/2975/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Циганка М.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 серпня 2015 року в адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на йогом переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно копії постанови про накладення штрафу від 26 червня 2015 року у виконавчому провадженні №31996967, на підставі ст.ст.11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» та в зв'язку з не виконанням рішення суду без поважних причин, на боржника накладено штраф в розмірі 1360,00 грн.

Вважаючи таке рішення виконавчого органу протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати незаконну, на їх думку, постанову про накладення штрафу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що одною з основних підстав для накладення штрафу у зв'язку із невиконанням судового рішення є його невиконання без поважних причин, однак в даному випадку, судове рішення не виконується з незалежних від позивача причин, а отже, постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та вертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, у тому числі фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.12.2014 року вих. №11-03/10962, 23.04.2015 року вих. №10-03/3562 та 24.07.2015 року вих. №10-03/6200, управлінням на виконання постанови державного виконавця управління ДВС направлені повідомлення, у яких було зазначено, що на виконання виконавчого листа №2-а-2182, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області 30.08.2011 року, управлінням проведено перерахунок ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 4-ох мінімальних заробітних плат. Розмір допомоги після проведеного перерахунку становить 2410 грн. При цьому повідомило, що виконати постанову в частині проведення виплат на користь ОСОБА_2 управління не має можливості ні в добровільному порядку, ні в інший спосіб через відсутність надходження коштів з Державного бюджету на зазначені цілі та окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, оскільки невиконання судового рішення управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, позовні вимоги про визнання дій щодо винесення постанови про накладення штрафу протиправними та скасування постанови підлягають задоволенню, що і було зроблено судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.