Ухвала суду № 52319050, 06.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 753/2716/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтюк Л.К. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Безименної Н.В.,

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 20 серпня 2015 року та додаткову постанову Дарницького районного суду м.Києва від 25 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання дій відповідача щодо неповного надання запитуваної інформації протиправними

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року позивач звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", в якому просив:

визнати протиправними дії першого заступника КП «Київпарксервіс» Салобаєнко Д.І., які полягають у неповному наданні запитуваної інформації передбачене ст. 212-3 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення в вигляді штрафу 425 грн.;

зобов'язати заступника КП «Київтранспарксервіс» Салобаєнко Д.І. у спосіб та строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації», надати запитувану інформацію ОСОБА_3

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2015 року, провадження у справі в частині вимог про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу закрито (том 1 а.с. 38, 80-82, 133-135).

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено (том 1 а.с. 44-46, 83-87).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2015 року скасовано постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року з направленням справи на новий розгляд (том 1 а.с. 133-135).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року змінено неналежного відповідача Першого заступника Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» Салобаєнка Дениса Ігоровича належним відповідачем Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (том 1 а.с. 180-181).

30 червня 2015 року позивачем подано до суду клопотання про заміну належного відповідача, до якої додав позовну заяву з уточненими позовними вимогами, в якій просив:

визнати протиправними дії Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», які полягають у неповному наданні запитуваної інформації;

зобов'язати КП «Київтранспарксервіс» у спосіб та строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації», надати запитувану інформацію ОСОБА_3 (том 1 а.с. 182-190).

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року позов задоволено частково:

визнано протиправними дії Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», які полягають у неповному наданні запитуваної інформації;

зобов'язано Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» надати відповідь на запитувану інформацію №2 від 10 травня 2014 року у спосіб та строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» ОСОБА_3

Додатковою постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року стягнуто з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на користь ОСОБА_3 судові витрати на правову допомогу у розмірі 2 250 грн.

Не погоджуючись з вказаними постановами, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив їх скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що лист КП «Київтранспарксервіс» від 16 травня 2014 року № 720 не може вважатись відмовою в наданні інформації і містить всю необхідну інформацію, а позивач є фахівцем в галузі права, у зв'язку з чим не потребував сторонньої допомоги для захисту своїх прав та законних інтересів.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10 травня 2014 року позивач звернувся до відповідача з запитом на інформацію № 2, в якому просив:

надати інформацію у межах якої територіальної зони (згідно Додатку №1) перебувають паркувальні майданчики (1 і 2 згідно графічного матеріалу) по вул. Драгоманова, буд. 6а та вул. О. Пчілки, буд. 3а;

надати інформацію щодо кількості сплачених до місцевого бюджету коштів - збору за місця для паркування транспортних засобів, платниками цього збору з паркувальних майданчиків 1 і 2 (згідно графічного матеріалу) по вул. Драгоманова, буд. 6а та вул. О. Пчілки, буд. 3а за останній базовий податковий (звітний) період;

надати копію Статуту КП «Київтранспарксервіс», а також Договорів, укладених з КП «Київтранспарксервіс», на підставі яких юридичні або фізичні особи надають послуги з паркування (здійснюють підприємницьку діяльність) по вул. Драгоманова, буд. 6а та вул. О. Пчілки, буд. 3а (том 1 а.с. 14).

На зазначений інформаційний запит позивач отримав відповідь від 16.05.2014 № 720, в якій повідомлялося, що відповідно до меж територіальних зон платних засобів паркування визначених у таблиці 2 до додатка 3 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», вулиці Драгоманова та Олени Пчілки відносяться до ІІІ зони.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України «Про інформацію» регулює відносини щодо створення, збирання,

одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Згідно ст. 1 вказаного Закону інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону право на інформацію забезпечується, зокрема обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ч. 1, 5 ст. 6 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані: надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ст. 22 Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

З матеріалів справи вбачається, що у відповіді від 16.05.2014 № 720 Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" надано інформацію запитувану лише у пункті 1 запиту, разом з тим пункти 2 та 3 відповідачем залишені поза увагою. Інформацію запитувану у п. 2 та 3 або відмову у наданні такої інформації, у строк встановлений законом, позивачу не надано.

Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача визнав, що КП "Київтранспарксервіс" не надало точну та повну інформацію, запитувану позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними дій відповідача, які полягають у неповному наданні запитуваної інформації та зобов'язання його надати відповідь на запитувану інформацію № 2 від 10.05.2014 року у спосіб та строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що запитувана у п. 3 інформація оприлюднена та відкрита для безоплатного цілодобового доступу на офіційному сайті КП "Київтранспарксервіс".

Крім того, ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 94 КАС України передбачено розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 20 травня 2014 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_4, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 484, виданого на підставі рішення Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.04. 2006 року (том 1 а.с.9), було укладено договір про надання правової допомоги від 20.05. 2014 року (том 1 а.с. 12), згідно письмового замовлення - додатку № 1 до договору № 20/05-1 від 20 травня 2014 року ( том 1 а.с.11).

За надання правової допомоги, позивачем було сплачено грошові кошти в сумі 2 250 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 58 від 20.05. 2014 року та актом виконаних робіт від 20.05. 2014 року (том 1 а.с. 10-13).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 2 250 грн.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови та додаткової постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" - залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року та додаткову постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.