Ухвала суду № 52318994, 22.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11939/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойшо Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойшо Україна" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 29 травня 2015 року № 0030081506 та № 0030071506.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року даний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі статей 75, 76 та 86 розділу II Податкового кодексу України службовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойшо Україна», за результатом якої складено акт перевірки від 18 травня 2015 року № 259/26-59-15-06-94.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статі 57 Податкового Кодексу України, що виразилось у несвоєчасній сплаті авансових внесків з податку на прибуток.

Податковими повідомленнями - рішеннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 29 травня 2015 року № 0030081506 та № 0030071506 позивача було зобов'язано сплатити штрафи у розмірі 14020,96 грн. (20 %) та 7559,62 грн. (10%) відповідно.

Позивач заперечує правомірність вищевказаних податкових повідомлень-рішень відповідача, у зв'язку з чим просить визнати їх протиправними та скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно з 14.1.156. п. 14. 1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Вказана редакція п. 57.1. ст. 57 ПК України набрала чинності з 01.01.2013 року.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Водночас, приписи статей 17, 87 ПК України не містять будь - яких заборон щодо видів податків, за якими не може бути здійснено погашення грошового зобов'язання за рахунок надміру сплачених сум такого зобов'язання.

Як свідчать матеріали даної справи, позивачем у визначений законом строк було сплачено авансовий внесок з податку на прибуток, доказом чого є наявні в справі копії відповідних платіжних доручень. Однак при сплаті авансового внеску за лютий - грудень 2013 року підприємством помилково було зазначено невірний код ЄДРПОУ, наслідком чого стало звернення позивача на адресу податкового органу з листами від 20 березня 2013 року та 27 березня 2013 року про виявлення помилки у графі «Призначення платежу» платіжних доручень №231 від 18.02.2013 р. та №305 від 15.03.2013 р., в яких останній просив вважати дану оплату як таку, що зроблена із призначенням платежу від імені Клієнта - ТОВ «Ойшо Україна».

З наявних в справі доказів вбачається, що вищевказана помилка виникла у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойшо Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю «Пул енд Беа Україна» є пов'язаними особами в розумінні податкового законодавства (мають одного власника) і, відповідно, обслуговуються одним і тим самим бухгалтером.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції колегією суддів було досліджено платіжні доручення №231 від 18.02.2013 р. та №305 від 15.03.2013 р., копії яких містяться в матеріалах даної справи (а.с. 18-19), в яких виявлено невідповідність реквізитів коду платника податку - ТОВ "Ойшо Україна" реквізитам призначення платежу, а саме: замість коду ЄДРПОУ ТОВ "Ойшо Україна" - 35534912 позивачем в реквізитах платіжного доручення помилково було зазначено код ЄДРПОУ ТОВ «Пул енд Беа Україна» - 35534624.

Однак, як було вірно зазначено судом першої інстанції, сплачений ТОВ "Ойшо Україна" авансовий внесок з податку на прибуток за лютий - грудень 2013 року у визначеному законом порядку був зарахований на єдиний казначейський рахунок до державного бюджету у встановлений законом строк, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для нарахування позивачу штрафів у розмірах 14020,96 грн. (20 %) та 7559,62 грн. (10%) відповідно за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 29 травня 2015 року № 0030081506 та № 0030071506.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 28.09.15 р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Петрик І.Й.

Борисюк Л.П.