Ухвала суду № 52318911, 01.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2015 рокусправа № 804/19772/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника відповідача: Федорової Ганни Степанівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техфорвард" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано неузгоджене податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0004912202 від 15.08.2014 р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що в наявності є всі первинні бухгалтерські документи, а також податкові накладні, які підтверджують здійснення господарських операцій і вони відповідають вимогам діючого законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що товариство завищило суму податкового кредиту за грудень 2013 р., за лютий 2014 р. та за травень 2014 р., в наслідок чого занижено суму податку на додану вартість яка підлягає сплаті. Вважає, що господарські операції були вчинені з метою отримання податкової вигоди. Посилається на Акти інших ДПІ «Про неможливість проведення зустрічної звірки», як на підставу для висновку про нереальність господарських операцій.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Суду пояснив, що фактично право на виписку податкової накладної у постачальника послуг по транспортуванню ТОВ «Експрес» виникло пізніше ніж складено акт виконання робіт (тобто факт постачання послуг). При цьому імпортний товар, який транспортувався відповідно до даного акта був отриманий на території України згідно супровідних документів пізніше дати акта.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України, ТОВ "Техфорвард" по взаємовідносинам із ТОВ "Прайм-Білдінг" та ПП "Іраїда" за період з 01.01.2013 р. по 23.05.2014 р., про що складено акт від 31.07.2014 р. № 2706/22-06/36493925, згідно якого встановлено наступні порушення:

- не реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Техфорвард", а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Техфорвард"операцій по ланцюгу з ТОВ ТД "Прайм-Білдінг" за лютий, березень 2014 р. то ТОВ "Іраїда" за грудень 2013 р., лютий 2014 р.;

- в порушення п. п. 135.1, п. п. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) при поданні декларації з податку на прибуток за 2014 р. необхідно врахувати результати перевірки та задекларувати доход по рядку 03 "Інші доходи" на загальну суму 1 363 161 грн., або при погашенні дебіторської заборгованості до кінця 2014 р. у сумі 178 461,66 грн., задекларувати доход по рядку 03 "Інші доходи" на загальну суму 1 541 622 грн.;

- в ході перевірки ТОВ "Техфорвард" встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201, п. 201.2 ст. 201, п. 201.4 ст. 201 п. 201.10 ст. 201 ПК України № 2755-УІ від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2013 р. згідно акту виконаних робіт № 13482 від 26.11.13 р. на суму 2 190,08 грн., за лютий 2014 р. згідно акту № 13507 від 16.12.13 р., № 13562 ВІД 23.01.14 р. на 4 120,23 грн. та за травень 2014 згідно акту № 13614 від 03.03.14 р. на 2 657,64 грн. Внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість яка підлягає сплаті на 8 967,95 грн.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 2706/22-06/36493925 від 31.07.2014 року за платежем з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 8969,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 4484,00 грн. (а.с. 64).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно матеріалів справи між позивачем (замовник) та ТОВ "Експрес" (експедитор) укладено договір від 01.03.2013 р. з організації доставки вантажів в контейнерах, букировки вантажів, фрахтування тощо.

Відповідно до Акту перевірки позивачу були нараховані податкової зобов'язання з податку на додану вартість в зв'язку з неправомірним віднесенням сум з ПДВ до податкового кредиту за операціями за договором від 01.03.2013 р. з ТОВ "Експрес" з організації доставки вантажів в контейнерах, букировки вантажів, фрахтування тощо, а саме в зв'язку з порушенням п. 187.1 ст. 187 ПК України, оскільки товар, який транспортувався, був отриманий на території України згідно митних декларацій пізніше складання актів виконаних робіт з транспортування товару та пізніше від дати виписки податкових накладних.

Зокрема, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. Таким чином, дії відповідача щодо складання акту із формуванням відповідних висновків, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів та обов'язків позивача. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні вимог про визнання неправомірними дій у складанні висновку акта.

В силу п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до змісту п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг вважається, зокрема, дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Предметом договору від 01.03.2013 р. між позивачем та контрагентом ТОВ "Експрес" є послуги, а саме організація доставки вантажів в контейнерах, букировки вантажів, фрахтування тощо.

Згідно матеріалів справи, документом, що засвідчує факт постачання послуг платником податку за договором від 01.03.2013 р. ТОВ "Техфорвард" (замовник) з ТОВ "Експрес" (експедитор) є акти виконаних робіт з транспортування товару. Відповідно первинних документів (актів виконаних робіт та податкових накладних) податкові зобов'язання з ПДВ сторін (ТОВ "Техфорвард" та ТОВ "Експрес") за договором від 01.03.2013 р. виникли з дати підписання зазначених актів виконаних робіт. Тією ж датою були виписані податкові накладні.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, податковим органом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме, п. 187.1 ст. 187 ПК України. У зв'язку з чим підтверджується протиправність висновків відповідача в Акті перевірки про неправомірне віднесення ТОВ "Техфорвард" сум податку на додану вартість до податкового кредиту за операціями з транспортування вантажів за договором від 01.03.2013 р. з ТОВ "Експрес" за податковими накладним № 37 від 26.11.2013 р., № 19 від 16.12.013 р., № 27 від 23.01.2014 р, та № 3 від 03.03.2014 р. в сумі 8967,95 грн. Отже, податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 р. № 0004912202 підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техфорвард" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко