Ухвала суду № 52318812, 01.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2015 рокусправа № 804/20729/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника відповідача: Лукянової Оксани Володимирівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 р.

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 р. адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій протиправними - задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України про сплату недоїмки №Ф-258 від 04.11.2013р. про сплату боргу в сумі 8888,74грн.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що виходячи з порядку донарахування страхових внесків, посадові особи Управління ПФ кожного звітного року зобов'язані після одержання річного звіту перевірити правильність нарахування єдиного внеску за звітній рік, та надіслати повідомлення-рахунок, або акт перевірки про доплату недоплаченої суми, проте вказаних дій відповідачем зроблено не було. При винесенні оскаржуваної вимоги позивач був позбавлений права на участь у процесі прийняття рішення, докази повідомлення позивача відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управлінням Пенсійного фонду України подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що Управлінням ПФУ 12.05.2011р. був складений акт звірки розрахунків фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, яким було донараховані страхові внески за кожний місяць, в якому був чистий дохід до суми мінімального страхового внеску, дійсного на момент сплати цих внесків та враховуючи її фактичні сплати внесків загальна суму склала 8888,74грн. Даний акт направлено підприємцю та отриманий особисто. З метою стягнення боргу в примусовому порядку Управлінням сформовано вимогу №Ф-258 від 04.11.2013р. на суму 8888,74грн., направлено на виконання до Дніпровського відділу державної виконавчої служби відносно якої відкрито виконавче провадження та за винесеною постановою державного виконавця сума боргу стягується в примусовому порядку з усіх видів доходів (в даному випадку з пенсії) залишок суми складає 7963,09грн.

Позивачем надані заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що 04.11.2013 року відповідачем винесено вимогу №Ф-258 про сплату боргу в сумі 8888,74грн. Натомість даної вимоги позивач не отримувала, також не отримувала і актів перевірок, хоча її адреса не змінювалася.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

В судове засідання позивач (представник) не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1, ОСОБА_2 зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, як фізична особа-підприємець; є пенсіонером, вид пенсії - за віком.

12.05.2011р. Управлінням ПФУ складено Акт №236 звірки розрахунків фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків (збору) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно Висновків вказаного акта, платником порушено Прикінцеві положення п.2 п.8 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пп.5.3.2 п.5.3 Інструкції №21-1 від 19.12.2003р. У зв'язку з чим підприємцю ОСОБА_2 були донараховані страхові внески за кожний місяць, в якому був чистий дохід до суми мінімального страхового внеску, дійсного на той момент у загальній сумі 8879,88: за 2004р. - 735,85грн., за 2005р. - 1059,25грн., за 2006р. - 1261,05грн., за 2007р. - 1582,56грн., за 2008р. - 1962,12грн., за 2009р. - 2279,06грн. Враховуючи фактичну сплату страхових внесків ФОП ОСОБА_2, загальна сума до сплати - 8888,74грн.

04.11.2013 року Управлінням ПФУ виставлено вимогу №Ф-258 в якій визначена загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.11.13р. у розмірі 8888,74грн., у т.ч. недоїмка із внесків - 8888,74грн.

Державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на доходи боржника ВП№42638274 від 07.04.2014р., якою постановлено: 1.Звернути стягнення на пенсію ОСОБА_2 2.УПФУ у Дніпровському районі щомісяця проводити утримання з суми пенсії, що належить ОСОБА_2 до виплати, в розмірі: 1) 20% до повного погашення суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 68,20грн.; 2) після повного погашення суми витрат на проведення виконавчих дій щомісяця проводити утримання в розмірі 20% до повного погашення боргу в сумі 8888,74грн., та виконавчого збору в сумі 888,87грн., при цьому перераховуючи з кожної фактично утриманої суми 10% на погашення виконавчого збору, а решту коштів - на погашення боргу.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору правильно враховані норми КАС України, Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663,

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно матеріалів справи 04.11.2013 року Управлінням ПФУ виставлено позивачу вимогу №Ф-258 в якій визначена загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.11.13р. у розмірі 8888,74грн., у т.ч. недоїмка із внесків - 8888,74грн.

При цьому, згідно Висновків акту №236 від 12.05.2011р. звірки розрахунків фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків (збору) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, платником порушено Прикінцеві положення пп.2 п.8 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пп.5.3.2 п.5.3 Інструкції №21-1 від 19.12.2003р. ПП ОСОБА_2 були донараховані страхові внески за кожний місяць, в якому був чистий дохід до суми мінімального страхового внеску, дійсного на той момент у загальній сумі 8879,88: за 2004р. - 735,85грн., за 2005р. - 1059,25грн., за 2006р. - 1261,05грн., за 2007р. - 1582,56грн., за 2008р. - 1962,12грн., за 2009р. - 2279,06грн. Враховуючи фактичну сплату страхових внесків ФОП ОСОБА_2, загальна сума до сплати - 8888,74грн.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням ПФУ вже була заявлена вимога про стягнення з позивача недоїмки у розмірі 8888,74грн. у 2011 році, справа розглядалася в судовому порядку, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/693/12 від 27.04.2012р., якою адміністративний позов залишено без розгляду, у зв'язку з відмовою Управління ПФУ від позову (а.с.24).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що пунктом 8.3 Інструкції №21-1 передбачено, що вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що обов'язковою передумовою направлення страхувальнику вимоги про сплату недоїмки є проведення відповідної перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків та складання за її підсумками акту (пп.8.2, 8.3 Інструкції №21-1, ч.3 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). Натомість, у супереч зазначеній нормі, Акт перевірки не складався; замість акту перевірки було складено Акт звірки розрахунків фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 №236 від 12.05.2011р., доказів направлення та отримання позивачем вказаного Акта відповідачем не надано.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що Додатком 10 до Інструкції №21-1 передбачено форму, за якою органи Пенсійного фонду формують вимоги про сплату боргу, якою передбачено, що вимога про сплату боргу повинна містити підпис керівника або заступника керівника органу Пенсійного фонду, проте, всупереч зазначеної норми, вимога про сплату боргу №Ф-258 від 04.11.2013р. містить підпис виконуючого обов'язки начальника відділу надходження платежів ПФУ в Дніпровському районі.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інгстанції, що виходячи із порядку донарахування страхових внесків, посадові особи відповідача кожного звітного року повинні після одержання річного звіту перевірити правильність нарахування єдиного внеску за звітний рік, та надіслати повідомлення-рахунок, або акт перевірки про доплату недоплаченої суми, проте вказаних дій відповідачем не вчинено.

Також, як вбачається з оскаржуваної вимоги, позивачу нарахована недоїмка починаючи з 2004р., тобто майже зі спливом 10 років з моменту її виникнення, при цьому весь цей час, позивач як підприємець сплачувала внески вважаючи, що є сумлінним платником, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимоги щодо своєчасності, тобто протягом розумного строку, передбаченої п.10 ч.3 ст.2 КАС України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. У зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій протиправними- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко