Постанова № 52318599, 12.10.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" жовтня 2015 р. Справа № 924/492/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Василишин А.Р. ,

суддя Гудак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду розглянувши апеляційні скарги:

1)ОСОБА_1;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр";

3) третьої особи ОСОБА_2

на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р.

у справі № 924/492/15 (суддя Кочергіна В.О.)

за позовом ОСОБА_3 АДРЕСА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Сатанов-Аграр"

2) ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, - ОСОБА_2 АДРЕСА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - громадянина Німеччини - ОСОБА_5

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників ТОВ "Сатанов Аграр" від 04.09.2013р.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_6, ОСОБА_3;

від відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Сатанов-Аграр" - не з'явився

2) ОСОБА_1 - ОСОБА_8;

від третіх осіб:

від ОСОБА_5 - ОСОБА_9;

від ОСОБА_2 - ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі №924/492/15 позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Сатанов Аграр" від 04.09.2013р. задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Сатанов Аграр" від 04.09.2013р., оформлене протоколом №1. У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Сатанов Аграр" від 04.09.2013р. відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" на користь ОСОБА_3 1218 грн. судового збору. Повернуто з Державного бюджету України ОСОБА_3 зайво сплачений згідно квитанції №N15G535612 від 10.10.2014р. судовий збір у розмірі 609 грн.

При прийнятті вищевказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 04.09.2013р. рішенням загальних зборів засновників, оформлених протоколом №1, вирішено питання згідно порядку денного: 1. Розгляд заяви ОСОБА_1 про прийняття до складу учасників ТОВ "Сатанов-Аграр"; 2. розгляд заяв про вихід зі складу учасників ТОВ "Сатанов-Аграр"; 3. розгляд питання щодо внесення змін до Статуту і Установчого договору ТОВ "Сатанов-Аграр"; 4. розгляд інших заяв, скарг, пропозицій.

Судом першої інстанції встановлено, що другим питанням порядку денного загальних зборів від 04.09.2013р. було розгляд заяв про вихід зі складу учасників ТзОВ "Сатанов Аграр", а саме заяви учасника ОСОБА_3, що володіє 39% в статутному фонді ТзОВ "Сатанов Аграр", та заяви учасника ОСОБА_5, що володіє 61% у статутному фонді ТзОВ "Сатанов Аграр". При цьому, долучені до матеріалів справи довіреності видані від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_9 щодо відносин представництва не містять повноважень наданих представнику щодо виходу зі складу учасників ТзОВ "Сатанов Аграр". Наявна в матеріалах справи заява від 20.06.2013р. представника ОСОБА_3 - ОСОБА_9 по довіреності, адресована зборам засновників ТзОВ "Сатанов Аграр" про вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТзОВ "Сатанов Аграр" не містить посилань на номер та дату довіреності.

Суд першої інстанції вважає, що рішенням загальних зборів засновників від 04.09.2013р., оформленим протоколом №1, учасника ТзОВ "Сатанов Аграр" ОСОБА_3 неправомірно виключено зі складу засновників та передано його частку у розмірі 39% до ОСОБА_1, чим порушено його корпоративні права. При цьому суд зважає на те, що у протоколі №1 від 04.09.2013р. загальних зборів засновників по питанню другому зазначено, що до зборів засновників надійшла заява учасника товариства ОСОБА_5, який володіє 61% в статутному фонді ТзОВ "Сатанов Аграр" про вихід зі складу учасників товариства.

В обґрунтування своїх висновків, суд першої інстанції вказує на те, що в даному випадку ОСОБА_5 на момент проведення загальних зборів від 04.09.2013р. вважається таким, що не є учасником товариства, а тому не міг приймати участь у загальних зборах від 04.09.2013р. через свого представника та голосувати по питаннях, винесених на порядок денний. Натомість, відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №1 від 04.09.2013р., ОСОБА_5 виключено з числа учасників товариства, що є порушенням, оскільки останній вже є таким, що вийшов зі складу товариства.

Оскільки на зборах учасників ТзОВ "Сатанов Аграр" 04.09.2013р. був присутній представник учасника товариства ОСОБА_3, який не володів у сукупності більш як 60 відсотками голосів, то суд вважає, що збори було проведено за відсутності кворуму, а рішення прийнято неправомочними загальними зборами, що в свою чергу є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону (ст. 60 Закону України "Про господарські товариства").

Місцевий господарський суд зауважує, що за відсутності належних доказів повідомлення учасника ОСОБА_3 з пропозицією придбати частку шляхом купівлі - продажу, відсутності доказів в підтвердження його відмови від придбання частки вибувшого учасника, зважаючи на його намір придбати частку належну ОСОБА_5, відчуження частки на користь третьої особи порушує переважне право ОСОБА_3, як учасника ТзОВ "Сатанов Аграр" на купівлю частки (її частини) учасника, який вибув.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини щодо порушення корпоративних прав учасника ТзОВ "Сатанов Аграр" шляхом прийняття рішень загальними зборами засновників, оформлених протоколом №1 від 04.09.2013р., прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначене рішення, підлягає визнанню недійсним.

З приводу позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, судом першої інстанції враховуються положення п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10. 2008 р., відповідно до яких відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери), а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, яке оформлено протоколом №1 від 04.09.2013р., до ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, - ОСОБА_2 звернулися з апеляційними скаргами до Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до яких просять рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі №924/492/15 у частині задоволення позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Сатанов Аграр" та визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Сатанов Аграр" від 04.09.2013р., оформленого протоколом № 1, скасувати та прийняти постанову, якою у позові в цій частині відмовити.

Скаржники вважають, що рішення господарського суду є незаконним, таким, що не відповідає дійсни осбавинам справи, та прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, на підтвердження своїх доводів, один із скаржників - ОСОБА_1 вказує, зокрема, наступне:

- суд першої інстанції прийняв до свого розгляду аналогічну позовну заяву ОСОБА_3 та відкрив провадження у даній справі, не прийнявши до уваги, що позивачем не було дотримано вимог п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, ст. 36 ГПК України. Ввказане зумовлює упередженість суду до результатів розгляду справи та вказує на порушенням вимог процесуального права;

- виходячи із норм чинного законодавства України (ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України), вимоги, які ставить позивач у своїй позовній заяві, не є передбаченими способами захисту його порушених прав як учасника господарських відносин;

- заяви від 20.06.2013р. та від 03.09.2013р. представника ОСОБА_3 - ОСОБА_9 (по довіреності), адресовані зборам засновників ТзОВ "Сатанов Аграр" про вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТзОВ "Сатанов Аграр", не оскаржувалися та не є скасованими, з огляду на що вказані заяви є правовстановлюючими документами, за відсутності яких неможлива реєстрація реєстраційною службою будь-яких змін, а тому виходячи з принципу легітимності, - оскільки заяви не є скасованими, то, відповідно, останні є дійсними, а тому не можуть бути визнані судом неналежними доказами;

- судом не досліджено належним чином того факту, що ОСОБА_9 вчиняла дії від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а саме щодо подання заяви від їх імені на зборах засновників про вихід останніх із числа учасників ТОВ «Сатанов Аграр», прийняття на зборах відповідного рішення про їхній вихід із числа учасників даного товариства, прийняття до числа учасників ТОВ «Сатанов Аграр» ОСОБА_1, прийняття рішення від їх імені про передачу належних їм часток у статутному капіталі ОСОБА_1, в межах наданих їй повноважень;

- відповідно до Довіреності від 24 березня 2005року ОСОБА_5, засновник, що володіє 61 % у статутному капіталі ТОВ «Сатанов Аграр» уповноважив ОСОБА_9 представляти його інтереси в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування та місця знаходження, як інвестора з питань, що випливають з інвестиційної та пов'язаної з нею господарської діяльності, придбання, відчуження, здачі в оренду, передачі в заставу в забезпечення їхніх зобов'язань, страхування майна, а також з питань створення на території України за його участю суб'єктів господарювання з усіма необхідними для цього правами (в межах та з дотриманням вимог чинного законодавства України);

- також судом не надано оцінки та не проведено аналіз наявних у матеріалах справи довіреностей: за підписом ОСОБА_3 від 25.01.2011р., в якій вказано, що: «підпису протоколів зборів засновників (учасників) ТОВ «Сатанов Аграр», вирішення питань, що належать до виключної компетенції зборів засновників, в тому числі відступлення належної мені частки у статутному фонді товариства «Сатанов Аграр» іншим особам, передачі та /або відчуження іншим (фізичним і юридичним) особам належних мені корпоративних прав у ТОВ «Сатанов Аграр»; за підписом ОСОБА_3 на імя ОСОБА_9 від 15 січня 2012р. терміном на 3 роки; за підписом ОСОБА_3 на імя ОСОБА_6 терміном на 1 рік;

- із наведених довіреностей та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 було відомо про відчуження частки ОСОБА_1, про дану обставину було відомо і ОСОБА_6, а тому твердження ОСОБА_3 щодо придбання частки ОСОБА_5, перебуваючи за межами країни, спростовуються фактичними письмовими доказами, довіреностями та фактичними обставинами;

- під час переходу частки засновника ОСОБА_3 до ОСОБА_1, було визначено, що компенсацію вартості частки та наявного прибутку за 2013р., про що винесено рішення загальних зборів (двічі направлялися на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_9 листи про надання рахунків для виплати частки у статутному капіталі), незважаючи на те, що останніми не було передано жодної коштів та майна директору ОСОБА_1 станом на даний час, згідно відзиву ОСОБА_9 вбачається, що позивач оспорює розмір частки, яка підлягає виплаті у статуному фонді. За наведеного, скаржник вважає, що даний спір не повинен вирішуватися у даному судовому процесі та є окремим спором;

- моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку (п. 28 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»);

- за змістом п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", учасник господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушеннями прав інших учасників товариства;

- згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", суди мають враховувати, що для визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, суд не має підстав для задоволення позову;

- загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Сатанов Аграр» від 04 вересня 2013року організовувалися та проводилися ОСОБА_9 та ОСОБА_6, при цьому головою зборів була ОСОБА_9, а секретарем ОСОБА_6, що підтверджується Протоколом №1. Вказані особи були наділеними повноваженнями від кожного з учасників ТзОВ «Сатанов Аграр»;

- у наявності також затверджений реєстраційними органами Статут в новій редакції, який не є скасованим, а тому суд, прийнявши рішення про визнання рішень загальних зборів від 04.09.2013р. недійсними, вийшов за межі заявлених позовних вимог, так як вже відбулися нові реєстраційні зміни та зміни до установчих документів, без скасування яких неможливо задовольнити позов у вказаній редакції, так як фактично власником 50% статутного капіталу являється ОСОБА_2

Інший скаржник у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" у поданій апеляційній скарзі на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі №924/492/15 підтримує доводи попереднього скаржника у даній справі. При цьому, звертає увагу на наступне:

- судом не досліджено того питання, що ОСОБА_9 вчиняла дії від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в межах наданих їй повноважень. Так, відповідно до Довіреності від 24 березня 2005р. ОСОБА_5, засновник, що володіє 61 % у статутному капіталі ТОВ «Сатанов Аграр» надає ОСОБА_9 наступні права: робити від мого імені заяви як усні, так і письмові; підписувати документи (в тому числі протоколи, довідки, установчі документи чи зміни до установчих документів, тощо); ставити питання, які стосуватимуться інвестицій довірителя чи участі в складі засновників суб'єкта господарювання, отримувати на них відповіді; брати участь в роботі загальних зборів суб'єкта господарської діяльності, засновником якого я є; голосувати від мого імені на умовах їй відомих; у разі виникнення потреби - ставити питання про мій вихід зі складу засновників і представляти при цьому мої інтереси, в тому числі майнового характеру; сформулювати заяву про вихід зі складу засновників на умовах, їй відомих». Довіреність видана безстроково і зберігає свою чинність до припинення її дії;

- вказана довіреність від 24 березня 2005 року посвідчена Пилявським В.Б., державним нотаріусом Чемеровецької державної нотаріальної контори. На зворотній стороні довіреності міститься посвідчувальний напис, де, зокрема, зазначено: «Зареєстровано в реєстрі за № 265». Тобто вказана довіреність була оформлена з додержанням вимог та форми, встановлених чинним законодавством України. За таких умов, ОСОБА_9 діяла на підставі та в межах, наданих їй ОСОБА_5 довіреністю від 24 березня 2005р., в тому числі і під час участі у зборах, голосуванні, прийнятті рішень про його вихід із учасників ТОВ «Сатанов Аграр», подання заяви про вихід;

- у матеріалах справи наявні відповіді двох нотаріусів, які вказують на те, що будь-яких порушень при вчиненні нотаріальних дій, пов'язаних із переходом частки до ОСОБА_1 та пов'язаних із наданням нотаріальних посвідчених довіреностей, заяв та інше останніми здійснено не було, та підтверджено факт реєстрації в реєстрі двох доручень, що повністю спростовує позовні вимоги ОСОБА_3;

- на момент прийняття протоколу загальних зборів від 04 вересня 2013р., яким було призначено ОСОБА_1 директором ТОВ «Сатанов Аграр» жодного майна, яке було внесено до статутного капіталу згідно отриманої копії реєстраційної справи №1_655_000118_45 ТОВ «Сатанов Аграр» (331328702), не виявлено. Також не виявлено жодного іншого рухомого та нерухомого майна;

- суду слід враховувати і те, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління господарського товариства, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають законові, якщо судом не буде встановлено інше (п. 2.3. рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин, п. 10 постанови ВСУ від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) в апеляційній скарзі на вказане вище судове рішення підтримує доводи та правову позицію попередніх скаржників. Одночасно з іншими скаржниками наголошує на тому, що ОСОБА_9 приймала участь у загальних зборах на підставі нотаріально посвідчених довіреностей від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Відповідно до ст. 248 та ст. 249 Цивільного кодексу України довіреність може бути скасована або припинена. В судових засіданнях при розгляді справи не встановлено факту скасування чи припинення даних довіреностей. Разом з тим, позивачем не було надано судового рішення про визнання недійсними довіреностей. Отже, вказані довіреності на ім'я ОСОБА_9 були і є дійсними, а тому остання мала право від імені своїх довірителів приймати участь у зборах і виходити зі складу учасників.

З огляду на викладені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, третя особа вважає, що судом першої інстанції порушено принци рівності та змагальності сторін, норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим задоволено позов частково за відсутності на те визначених законом підстав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Від позивача - ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційні скарги відповідачів та третьої особи, відповідно до якого просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги- відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційних скаргах, позивач вказує, зокрема, наступне:

предметом розгляду у суді 1-ї інстанції є оспорювання рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Сатанов Аграр» від 4 вересня 2013 року як такого, що було прийняте не лише особою, що не мала відповідних повноважень, але в тому числі як такого, що було прийняте у спосіб, що суперечить вимогам Закону України «Про господарські товариства» та Господарському кодексу України. Тобто, під час прийняття даного рішення було порушено вимоги Цивільного кодексу України, зокрема, ст. ст. 202, 203, 208, 238, 245 ЦК України, Закону України «Про господарські товариства»;

рішення зборів учасників ТОВ «Сатанов Аграр», зокрема, щодо зміни складу учасників, набирає законної сили з моменту його реєстрації в Державному реєстрі юридичних осіб. Відтак, необхідно внести зміни до складу учасників про прийняття іншого учасника, зареєструвати такі зміни у встановленому порядку, після чого внести наступні зміни, в тому числі - про відступлення часток учасників, зміни в статутному фонді і т.д.;

відповідно до Закону України «Про господарські товариства», товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, а статтею 7 Закону України «Про господарські товариства» визначено, зокрема, що зміни в установчих документах товариства, які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства, вважається, що зміни до установчих документів набувають чинності з дати їх реєстрації. Тобто днем виходу учасника з товариства є день державної реєстрації відповідних змін до установчих документів товариства. Відповідно до ч. 5 ст. 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни;

на дату прийняття рішення про вихід з числа учасників ТОВ «Сатанов Аграр» 04 вересня 2013 року мали місце заяви учасників даного товариства - ОСОБА_3 та ОСОБА_5, підписані ОСОБА_9, як їх представником (без належних повноважень), - про вихід зі складу учасників товариства, датовані 20 червня 2013р. Станом на 04 вересня 2013р. не було здійснено державну реєстрацію таких змін у складі учасників ТОВ «Сатанов Аграр» та не приймалось рішення про зменшення розміру статутного капіталу у зв'язку з виплатою компенсації часток учасникам, які вийшли з товариства. Разом з тим, рішенням зборів учасників ТОВ «Сатанов Аграр» від 04 вересня 2013р. одночасно було вирішено про прийняття до складу учасників ТОВ «Сатанов Аграр» іншого учасника - ОСОБА_1, що обумовило необхідність обов'язкової державної реєстрації цих змін до установчих документів ТОВ «Сатанов Аграр», внаслідок чого мало би розглядатися питання про відчуження часток учасників, які заявили про вихід зі складу учасників;

Товариство стає власником частки учасника, що вийшов, і зобов'язане протягом року реалізувати вказану частку або зменшити статутний капітал товариства. В іншому разі, рішення про відчуження частки учасника третій особі, якою в даному випадку виступав ОСОБА_1, повинне було містити: а) спосіб відчуження, який мав бути виражений у конкретному правочині; б) строки, в які даний правочин мав бути реалізований; в) істотні умови правочину. Даним рішенням мали бути затверджені істотні умови відступлення часток учасників іншій особі, чого здійснено не було. Таке рішення могло бути прийняте після 20.09.2013р.;

посилання апелянта на ту обставину, що ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_3 заінтересовані у продажі часток по причині можливості банкрута товариства не заслуговують на увагу та суперечать приписам ч. 3 ст. 22, ст. 33 ГПК України, оскільки справа про визнання банкрутом ТОВ «Сатанов Аграр» не порушувалась;

як вбачається з матеріалів справи, за наслідками рішення, прийнятого зборами учасників ТOB «Сатанов Аграр» 04 вересня 2013р. щодо виходу з числа учасників ТОВ «Сатанов Аграр» та передачі часток учасників ТОВ «Сатанов Аграр» ОСОБА_1 останнє є таким, що суперечить правилам ЦК України, Закону України «Про господарські товариства», наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. не створило необхідних правових наслідків для учасників та в той же час порушує законні права і інтереси позивача, незаконно виведеного зі складу учасників ТОВ «Сатанов Аграр», а тому рішення загальних зборів учасників ТОВ «Сатанов Аграр» від 04 вересня 2013року про зміну складу учасників ТОВ «Сатанов Аграр» цілком обґрунтовано визнано недійсним.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 р. та від 27.07.2015р. у справі № 924/492/15 прийнято до провадження апеляційні скарги ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатанов-Аграр" та третьої особи - ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі №924/492/15.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 р. у справі №924/492/15 апеляційні скарги ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" та третьої особи - ОСОБА_2 об'єднано для здійснення спільного апеляційного провадження.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2015р. залучено до участі у справі №924/492/15 громадянина Німеччини - ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

6 жовтня 2015 року на момент здійснення апеляційного провадження у даній справі, до Рівненського апеляційного господарського суду від представника позивача електронною поштою, а 12.10.2015р. бзпосередньо до суду, надійшли письмові пояснення від 05.10.2015р., у яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі № 924/492/15 - залишити без змін.

Між тим зазначає, що клопотання щодо залучення до участі у справі ОСОБА_5 є безпідставним, оскільки оскарженим рішенням суду першої інстанції фактично поновлено права останнього як учасника ТОВ "Сатанов-Аграр".

Зауважує, що до 04.09.2013р. офіційно зареєстрована частка ОСОБА_3 у статутному фонді ТОВ "Сатанов-Аграр" становила 39 %, а ОСОБА_5 - 61 %. Прийняття спірного рішення загальними зборами засновників ТОВ "Сатанов-Аграр" не потягнуло за собою відповідних наслідків, якими мало би бути укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав або часток учасників в ТОВ "Сатанов-Аграр" між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як і між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Також, не складався акт приймання - передачі часток учасників у ТОВ "Сатанов-Аграр" від учасників , які прийняли рішення про вихід, до ОСОБА_1 Жодні інші документи, які б свідчили про фактичні обставини відчуження корпоративних прав у ТОВ "Сатанов-Аграр" від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 - відсутні, а саме - будь - які договори чи угоди не підписувались в силу того, що ОСОБА_1 не виконав оплати згідно домовленостей. Після реєстрації змін до установчих документів в ТОВ "Сатанов-Аграр" ОСОБА_1 свідомо і умисно в 2014 році здійснив відчуження шляхом укладення договору купівлі - продажу частки учасника у розмірі 50 % статутного фонду в ТОВ "Сатанов-Аграр" - ОСОБА_2 власнику ТОВ «Моноліт» с. Костюжинці, Калиновського району Вінницької області, що відображено копіями відповідних документів, долучених до реєстраційної справи по ТОВ "Сатанов-Аграр".

Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції й на ту обставину, що оскільки довіреність від ОСОБА_3 на ОСОБА_9 не передбачала будь - яких прав останньої щодо представництва ОСОБА_3 у ТОВ "Сатанов-Аграр", тому ОСОБА_9 не була наділені ні правами, ні повноваженнями приймати пропозиції щодо передачі (відчуження) частки ОСОБА_5 в статутному капіталі ТОВ "Сатанов-Аграр" іншим особам, в тому числі - ОСОБА_3 Адже на момент прийняття рішення про відступлення часток учасників у ТОВ "Сатанов-Аграр" ОСОБА_1 - 4 вересня 2013 року, ОСОБА_9 діяла як представник ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , будучи в одній особі. Відтак, пропозиція щодо відчуження часток учасників у ТОВ "Сатанов-Аграр" мала бути звернена безпосередньо від одного учасника до іншого, але не через представника, чого зроблено не було.

12 жовтня 2015 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали доводи, наведені в апеляційних скаргах, стверджують, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважають, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі №924/492/15 у частині задоволення позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Сатанов Аграр" та визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Сатанов Аграр" від 04.09.2013р., оформленого протоколом № 1, скасувати та прийняти постанову, якою у позові в цій частині відмовити.

Представник третьої особи - ОСОБА_5 ОСОБА_9 заперечила щодо задоволення апеляційних скарг та просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Додатково пояснила, що договори купівлі - продажу щодо відчуження часток, належних ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з ОСОБА_1 не укладалися. При цьому, зазначила, що з ОСОБА_1 проводилися домовленості щодо здійснення розрахунку в усній формі, а договір купівлі-продажу часток мав бути підписаний після здійснення оплати. Підтвердила, що довіреність на її ім'я діяти в інтересах ОСОБА_5 підписана останнім особисто та засвідчена нотаріусом у її присутності. Аналогічно і довіреність на її ім'я від ОСОБА_3 підписана останнім особисто та засвідчена нотаріусом у її присутності.

Представник позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив, що з доводами апелянтів не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. Зауважив, що ОСОБА_9 є уповноваженим представником ОСОБА_5, оскільки діяла та діє згідно довіреності, яка є чинною та не була відкликана її довірителем. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг.

ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційних скарг та просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Підтвердив, що довіреність, яка була видана на ім'я ОСОБА_9 представляти його інтереси, підписана ним особисто. При цьому, пояснив, що така довіреність була видана щодо розпорядження майном, яке було набуте саме у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_9, та не має жодного відношення до його частки у статуному фонді товариства. З огляду на вказане, зазначає, що ОСОБА_9 не була уповноважена на відчуження частки ОСОБА_3, а у разі вчинення таких дій зобов'язана була письмово повідомити довірителя про вчинення таких дій.

Представник відповідача - ТОВ "Сатанов - Аграр" в судове засідання не з'явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що всі учасники судового процесу висловили свої правові позиції в минулих судових засіданнях, були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а також те, що явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснити закінчення розгляду апеляційної скарги за відсутності представника одного із відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача - ОСОБА_1 та представників третіх осіб, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" зареєстроване як юридична особа та включене до ЄДРЮО та ФОП, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРЮО та ФОП від 17.06.2015 р. (Т.2, а.с. 6-7).

Відповідно до п. 1.1. Статуту ТОВ "Сатанов Аграр" (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення), затвердженого протоколом зборів засновників (учасників) від 12.02.2001р. №1, засновниками товариства є громадянин України ОСОБА_15, громадянин Німеччини - ОСОБА_5 (Т.2. а.с. 27-31).

Пунктами 6.2 Статуту визначено, що Засновник має право, за згодою інших засновників поступитися своєю часткою (частиною корпоративних прав одному чи декільком засновником, а також третій особі. При цьому засновники користуються переважним правом придбання частки пропорційно їх часткам в статутному фонді або в іншому порядку за згодою між ними. Передача частки (частини) третій особі робиться тільки після повного внесення вкладу засновником, що поступився нею. При передачі частки (частини) третій особі переходять одночасно права і обов'язки, що належали засновнику, що поступає її повністю або частково.

Згідно з пунктом 9.1 Статуту вищим органом є збори засновників, які складають засновники або призначені ними представники. Представники засновників можуть бути постійними або призначеними на деякий строк. Засновник вправі в любий час змінити свого представника в зборах, поставивши до відома про це інших засновників. Засновник вправі передати свої повноваження в зборах іншому засновнику або представнику іншого засновника. Засновники володіють кількістю голосів залежно від розміру їх часток в Статутному фонді.

Згідно п. 9.2, серед іншого, до компетенції зборів належить: к) призначення розміру, форми і порядку внесення засновниками додаткових внесків; л) виключення засновника з товариства; м) прийняття нових учасників.

У п. 9.3 Статуту вказано, що рішення приймаються одностайно засновниками, що приймають участь в зборах з питань, зазначених у п. "а", "б", "в", "л" ст. 9.2; по решті питань рішення приймаються простою більшістю голосів засновників, які приймають участь у зборах.

За змістом п. 9.4 Статуту збори вирішують питання на своїх засіданнях. Збори вважаються правомочними, якщо на них присутні засновники /представники засновників/, які володіють в сукупності більше 60% голосів, а по питанням, які потребують одноголосного рішення, всі засновники. Кожний із засновників вправі вимагати розгляду питання на зборах при умові, що він був поставлений ним не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів.

Відповідно до п. 9.5 Статуту збори скликаються не рідше 2-х разів на рік. Позачергові збори скликаються Головою при нагоді обставин, що потребують прийняття рішень, що знаходяться в виключній компетенції зборів, а також в інших випадках, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому. Збори повинні бути скликані також по вимозі виконавчого органу. Ревізійної комісії, а також засновників, володіючих в сукупності 20% голосів. Збори не вправі приймати рішення по питаннях, не включених в порядок денний. Порядок денний розсилається не менш ніж за 20 днів допочатку зборів. Засновник вправі звернутися в арбітражний суд або в суд з заявою про визнання недійсним рішення зборів, винесеного в порушення або він був умисно введений в оману відносно суті рішення, або він залишився при не винесенні рішення в меншості.

Статут підписаний засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" та завірений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Кот М.О.

15.05.2002р. зборами засновників (протокол №2) п.9.3 Статуту викладено в редакції: Рішення з питань, зазначених у п."а", "б", "в", "л" ст.9.2 та про виключення засновника з товариства, приймаються засновниками, що володіють більш як 51% голосів, в товаристві, по решті питань рішення приймаються простою більшістю голосів засновників, які приймають участь у зборах.

Відповідно до п.5 Установчого договору в редакції доповнення, затвердженого загальними зборами протокол №3 від 25.02.2003р., Товариство має статутний фонд у розмірі 1007000грн., який розподілений на частки відповідно вкладам засновників, розмір яких становить: ОСОБА_15 - 394020грн. (39%), ОСОБА_5 - 612980грн. (61%).

04.09.2013р. рішенням загальних зборів засновників, оформлених протоколом №1, вирішено питання згідно порядку денного: 1. Розгляд заяви ОСОБА_1 про прийняття до складу учасників ТОВ "Сатанов-Аграр"; 2. розгляд заяв про вихід зі складу учасників ТОВ "Сатанов-Аграр"; 3. розгляд питання щодо внесення змін до Статуту і Установчого договору ТОВ "Сатанов-Аграр"; 4. розгляд інших заяв, скарг, пропозицій (Т.1, а.с. 23-24).

За результатами загальних зборів вирішено: по першому питанню - задовольнити заяву ОСОБА_1 про прийняття його до складу учасників ТОВ "Сатанов-Аграр", прийняти ОСОБА_1 до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр"; по другому питанню - задоволити заяви учасників товариства з обмеженою відповідальнісю "Сатанов-Аграр" - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про їх вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" та передачу належних їм часток у статутному фонді ТОВ "Сатанов-Аграр" ОСОБА_1, виключити їх зі складу учасників ТОВ "Сатанов-Аграр"; по третьому питанню - затвердити відповідні зміни до Статуту і Установчого договору товариства. Обов'язки по здійсненню державної реєстрації прийнятих цими зборами учасників змін до Статуту та Установчого договору ТОВ "Сатанов-Аграр" у порядку, визначеному Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" покласти на ОСОБА_1. По четвертому питанню: пропозиції, заяви, скарги не надходили.

У протоколі зазначено, що на зборах присутній представник учасників ТзОВ "Сатанов Аграр", які володіють 100% загальної кількості статутного капіталу - ОСОБА_9.

До матеріалів справи позивачем долучено довіреність від 12.03.2009р., видану ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_9 щодо представництва. Довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Чемеровецького районного нотаріального округу Пилявським В.Б. та зареєстровано за реєстровим №425 (Т.1, а.с. 26).

Відповідачем 2 долучено до матеріалів справи копію довіреності ОСОБА_3, виданої на ім'я ОСОБА_9 від 25.01.2011р. щодо відносин представництва (Т.1, а.с. 81).

17.06.2015р. на адресу суду першої інстанції від ОСОБА_3 надійшла заява від 17.06.2015р., відповідно до якої, з поміж іншого, повідомляє, що не уповноважував гр-ку ОСОБА_9 на вчинення від свого імені дій щодо подання будь - яких заяв до зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Сатанов - Аграр», в тому числі - про вихід з числа учасників, не надавав також права ОСОБА_9 на участь у таких зборах від свого імені та щодо голосування і прийняття даними зборами будь - яких рішень (Т.2, а.с. 8)

До матеріалів справи позивачем також долучено копію заяви про вихід ОСОБА_3 зі складу учасників ТзОВ "Сатанов Аграр" від 20.06.2013р.за підписом представника ОСОБА_3 - ОСОБА_9 по довіреності, при цьому, не зазначено номер та дату довіреності, згідно якої діє представник позивача (Т.1, а.с. 27, 141).

Вказана заява адресована зборам засновників ТзОВ "Сатанов Аграр". Доказів в підтвердження дати отримання зазначеної заяви ТзОВ "Сатанов Аграр" матеріали справи не містять та про їх існування сторонами не зазначено.

Третього вересня 2013 року приватним нотаріусом Ярмолинецького районного нотаріального округу посвідчено заяву ОСОБА_9 як представника ОСОБА_3 (по довіреності від 12.03.2009р., посвідченої приватним нотаріусом Чемеровецького районного нотаріального округу Пилявським В.Б. та зареєстрованої за реєстровим №425), адресовану загальним зборам учасників ТзОВ "Сатанов Аграр" про вихід зі складу учасників (засновників) ТзОВ "Сатанов Аграр".

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія заяви про вихід зі складу учасників товариства, адресована ТзОВ "Сатанов Аграр" підписана від імені ОСОБА_5 представником ОСОБА_9 згідно довіреності від 24.03.2005р., посвідченої приватним нотаріусом Чемеровецького районного нотаріального округу Пилявським В.Б. та зареєстрованої за реєстровим №265.

Підпис ОСОБА_9 на вказаній заяві засвідчено сільським головою Гавчуком В.М. (Т.2, а.с. 34)

Згідно долученої до матеріалів справи копії довіреності від 24.03.2005р., виданої від імені ОСОБА_5, як засновника ТзОВ "Сатанов Аграр" на представника ОСОБА_9, посвідченої приватним нотаріусом Чемеровецького районного нотаріального округу Пилявським В.Б. та зареєстрованої за реєстровим №265, остання містить повноваження і щодо вирішення питань про вихід зі складу засновників товариства та подачі заяв про вихід зі складу засновників на умовах відомих повіреній особі (Т.1, а.с. 26).

Ураховуючи подані до суду першої інстанції заяви від 17.06.2015р. представником ОСОБА_3, позовні вимоги у даній справі зводяться до визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Сатанов Аграр", оформленого протоколом №1 від 04.09.2013р. (Т.2. а.с. 25-26).

Аналізуючи встановлені обставини у даній справі та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства.

З огляду на характер правовідносин, які склалися у даній справі, спір, що виник між сторонами, за своєю правовою природою є корпоративним, оскільки пов'язаний з правами учасника господарського товариства.

В силу дії ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Статтею 58 зазначеного Закону передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу і рішення загальних зборів учасників товариства мають вищу силу і є обов'язковими для виконання його учасниками та органами товариства.

Позивачем оскаржується законність прийнятих за результатами проведення загальних зборів Товариства рішень, зокрема, оформлених протоколом від 4 вересня 2013 року.

Колегія суддів виходить з того, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів. Такої практики дотримується Верховний Суд України, що відображено в абз. 3 п. 17 постанови Пленуму від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

За приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

У п. 25. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що згідно зі статтями 41, 60 Закону про господарські товариства загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними. Загальні збори є неправомочними, якщо реєстрація акціонерів у день проведення загальних зборів не здійснювалась (стаття 159 ЦК, стаття 41 Закону про господарські товариства), у зв'язку з неможливістю визначення кворуму на загальних зборах. Рішення, прийняті на таких загальних зборах, у судовому порядку визнаються недійсними.

Статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю, крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належать, зокрема: вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства.

Як свідчать встановлені обставини у даній справі, предметом розгляду загальних зборів товариства, з поміж іншого, є розгляд заяв про вихід зі складу учасників ТзОВ "Сатанов Аграр", а саме заяви учасника ОСОБА_3, що володіє 39% в статутному фонді ТзОВ "Сатанов Аграр" та заяви учасника ОСОБА_5, що володіє 61% у статутному фонді ТзОВ "Сатанов Аграр".

При цьому, колегія суддів приймає до уваги положення статті 116 ЦК України, якою унормовано права учасників господарського товариства. Так, згідно з ч. 1 вказаної статті, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Між тим, статтею 10 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

За правилами, визначеними ч. 1, 2 ст. 148 ЦК України учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

При вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

З огляду на наведене, право на вихід з товариства є безумовним суб'єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого має наслідком припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. При цьому на учасника покладається обов'язок повідомити товариство про свій вихід шляхом подання або вручення відповідної заяви.

В силу наведених вище нормативно-правових приписів та роз'яснень ВСУ, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що законодавець при визначенні процедури реалізації корпоративного права в частині виходу зі складу учасників товариства не пов'язує таке право з делегуванням його іншій окремо визначеній особі.

При цьому, право позивача щодо подання заяви про вихід зі складу учасників товариства реалізовано представником останнього - ОСОБА_9 згідно довіреності.

На підставі проведеного аналізу наявних в матеріалах справи копій довіреностей б/н від 25.01.2011р. та від 12.03.2009р., виданих позивачем на ім'я ОСОБА_9, колегія суддів відзначає, що серед наданих представнику повноважень відсутні повноваження такі як подання заяви від імені позивача про вихід зі складу учасників ТзОВ "Сатанов Аграр".

Як визначено статтею 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

У відповідності до норм, визначених ст. 1003 Цивільного кодексу України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

За таких умов, колегія суддів констатує факт відсутності повноважень у ОСОБА_9 як представника ОСОБА_3 в частині реалізації від імені останього права

на участь у загальних зборах суб'єкта господарювання засновником якого є ОСОБА_3, голосувати від його імені та вирішувати питання про вихід зі складу учасників товариства чи уступку своєї частки третім особам .

Відтак, подана ОСОБА_9 заява про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та уступку своєї частки ОСОБА_1 не є свідченням того, що останній виявив бажання вийти зі складу учасників товариства шляхом уповноваження ОСОБА_9 на вчинення таких дій від його імені. Більше того, на поданій заяві про вихід позивача з товариства відсутнє посилання на номер та дату довіреності, згідно якої діяла представник. Вказане додатково викликає сумніви щодо правомірності дій останньої та, відповідно, щодо виникнення окремих правових наслідків для товариства та його учасників внаслідок вчинення таких дій. Окрім того, у порушення Закону відсутні докази щодо отримання зазначеної заяви ТзОВ "Сатанов Аграр" та докази в підтвердження її подання ТзОВ "Сатанов Аграр".

Натомість, у порівнянні з довіреністю ОСОБА_3 наявна в матеріалах справи заява про вихід зі складу учасників товариства, адресована ТзОВ "Сатанов Аграр" підписана від імені ОСОБА_5 представником ОСОБА_9 згідно довіреності від 24.03.2005р., якою чітко передбачені повноваження про участь у загальних зборах суб'єкта господарювання засновником якого є ОСОБА_5, голосувати від його імені, а також щодо вирішення питань про вихід зі складу засновників товариства та подачі заяв про вихід зі складу засновників на умовах відомих повіреній особі. Тобто, у такому разі ОСОБА_9 діяла в межах наданих повноважень, що не заперечується самим довірителем.

Відповідно до статті 127 ЦК України та статті 69 Закону України "Про господарські товариства" передача учасником повного товариства своєї частки (її частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може здійснюватись за згодою всіх учасників. Відсутність згоди хоча б одного з учасників робить неможливою передачу частки у повному товаристві іншим учасникам товариства або третім особам.

Як вірно відзначив, суд першої інстанції, з огляду на реалізацію ОСОБА_5 свого права щодо виходу зі складу учасників товариства та за відсутності належних доказів повідомлення учасника ОСОБА_3 з пропозицією придбати частку, належну ОСОБА_5, шляхом купівлі - продажу, у такому разі відчуження частки на користь третьої особи порушує переважне право ОСОБА_3, як учасника ТзОВ "Сатанов Аграр" на купівлю частки (її частини) учасника, який вибув.

За наведеного вище, суду апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції в тій частині, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ТзОВ "Сатанов Аграр" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, яке оформлено протоколом №1 від 04.09.2013р., підлягають до задоволення.

З урахуванням правової позиції, наведеної у п.п. 11, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р., колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, яке оформлено протоколом №1 від 04.09.2013р., до ОСОБА_1, є таким, що узгоджується з вимогами Закону та відповідає встановленим обставинам у даній справі.

Посилання представника ОСОБА_1 на положення ст. 15 Гаазької конвенції про вручення за кордон судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах (дата приєднання України - 19.10.2000р.) як на підставу для обов'язкового виклику в судове засідання саме ОСОБА_5 як третьої особи, а не його представника ОСОБА_9 , не грунтується на законі з огляду на наступне.

Зі змісту положень ст. 15 наведеної Конвенції вбачається, що яккщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території; b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією; b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців; c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Ураховуюяи наведені вище положення ст. 15 Конвенції, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що наведеними приписами регулюється питання щодо виклику в судове засідання такого учасника судвого процесу, який перебуває у статусі відповідача. Натомість, у даному випадку має місце залучення до участі у справі в якості третьої особи, а не відповідача - громадянина Німеччини - ОСОБА_5.

Нормою, визначеною ст. 125 ГПК України, встановлено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

За правилами, визначеними ч. 1 ст. 80 Закону України "Про міжнародне приватне право", у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

З огляду на наведене, колегія суддів відзначає, що у даному випадку діє правовий механізм, за якого суд може, а не зобов'язаний, направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави щодо виклику учасника судового процесу при розгляді справи з іноземним елементом.

З приводу тверджень заявника, що ОСОБА_9 не є уповноваженим представником ОСОБА_5, то такі твердження теж колегією суддів не приймаються до уваги, так як в судовому процесі у даній справі представник ОСОБА_1, він особисто та як представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" в апеляційній скарзі та у судовому засіданні неодноразово звертав увагу суду на належним чином підтверджені повноваження ОСОБА_9 щодо представництва інтересів ОСОБА_5, як учасника товариства при здійсненні його гоподарської діяльності. Отже заперечення повноважень ОСОБА_9 на представництво інтересів ОСОБА_5, як третьої особи викликає сумніви у такій позиції та свідчить про бажання штучно затягнути строки розгляду апеляційних скарг.

В той же час, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, щодо того, що ОСОБА_5 вважається таким, що вийшов з товариства лише на основі поданої ним заяви і на момент проведення загальних зборів засновників ТОВ "Сатанов Аграр" від 04.09.2013р., оформлене протоколом №1 не повинен був брати у них участі, оскільки заява останнього не містить вказівки на передачу його частки товариству, а містить вказівку про її відступлення на користь ОСОБА_1 та звернення до загальних зборів з проханням її розглянути та внести відповідні зміни до статуних документів. Отже для юридичного оформлення виходу з товариства шляхом уступки частки іншій особі необхідне рішення загальних зборів засновників товариства, а отже ОСОБА_5, як учасник, повинен був брати участь у загальних зборах ТОВ "Сатанов Аграр" від 04.09.2013р. особисто чи через свого представника.

В той же час, вказана помилка щодо оцінки обставин справи не призвела до прийняття неправильного рішення судом першої інстанції.

Не грунтується на законі твердження відповідачів, щодо неправомірного прийняття судом заяви заяви про уточнення позовних вимог в зв'язку з зміною первинної вимогою позивача про визнання "протиправними" рішень зборів товариства, оскільки на думку колегії суддів апеляційного господарського суду позивач лише уточнив термінологію в позовній вимозі про визнання зборів товариства "недійсними", що не змінює її суті і може вважатися зміною предмету позову. При цьому підстави позову залишилися незмінними.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, а, відтак, дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, заявлених до ТзОВ "Сатанов Аграр".

В силу дії норм ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, скаржниками не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційних скаргах.

З огляду на наведені вище висновки, здійснені за результатами апеляційного провадження у даній справі, судова колегія відзначає, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та суперечать положенням чинного законодавства, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Отже, рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі №924/492/15 прийняте за повного з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування в порядку статті 104 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, - ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі № 924/492/15 залишити без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі №924/492/15 залишити без змін.

2. Справу №924/492/15 повернути в господарський суд Хмельницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Гудак А.В.