Ухвала суду № 52318587, 08.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 рокусправа № П/811/4528/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № П/811/4528/14 за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Славутич» до Бобринецького відділення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2014 року № 0002582202, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Бобринецького відділення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.11.2014 року №0002582202.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з висновками викладеними відповідачем у Акті перевірки, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015р. позов задоволено частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002582202 від 28.11.2014р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 329139,20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 164569,60 грн.

Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що порушення встановлені та відображені у акті перевірки щодо формування податкового кредиту у ході розгляду справи вважають не спростовані.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту за результатами господарських взаємовідносин з контрагентами, проте в частині виявлення відповідача подвійного включення до податкового кредиту сум у позові в цій частині відмовив.

Колегія суду погоджується з такими доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем в період з 21.10.2014 по 10.11.2014р. було проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "Агрофірма "Славутич" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складено акт №13/11-01-22-00/20639566 від 17.11.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст. 44, п. 198.2 п.198.3 п.198. ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 26667,00 грн. (в тому числі за жовтень 2012 року - 26666,67 грн.) по загальній декларації; п.44.1 ст.44, пп. 192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.2, п. 198.3 п.198.3 п.198.6 ст.198, ст. 201, п.209.2 ст.209 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість по скороченій декларації з ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 303968,00 грн., в тому числі за вересень 2012 року - 1395,00 грн., за жовтень 2012 року - 64267,00 грн., листопад 2012 року - 200796,00 грн., за квітень 2013 року -783,00 грн., січень 2014 року - 330,00 грн., лютий 2014 року - 193,00 грн.. за квітень 2014 року -24973,00 грн., за травень 2014 року -11531,00 грн. (за спец.декларацією).

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002582202 від 28.11.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 495956,00грн., в тому числі за основним платежем - 330635,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 165321,00 грн.

Висновки перевіряючи ґрунтуються на відсутності реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, н6епідтвердженням декларування контрагентами своїх податкових зобов'язань тощо, подвійне включення сум ПДВ до податкового кредиту за тими самими накладними та в порушення ст.. 192 ПК України нездійснення коригування.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов прийшов до висновку, що матеріалами справи позивачем підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, а тому правомірно було сформовано податковий кредит, проте висновки відповідача щодо подвійного включення сум ПДВ до податкового кредиту за тими самими податковими накладними є вірними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку частково задовольняючи позов з наступних підстав.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що позивач за перевіряє мий період мав взаємовідносини з ПП "Гвіана".

Так 13.08.2012 року між позивачем (замовник) та ПП "Гвіана" укладено договір №13/08. Предметом укладеного договору є виконання комплексу робіт з прибирання території та зачистки елеватору Замовника. Вартість робіт складає 160000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість (а.с.82). Фактичне виконання умов укладеного договору підтверджується копією акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №13091 від 13.09.2012 року на суму 160000,00 грн., в тому числі ПДВ -26666,67 грн. (а.с.83), рахунок - фактура №1309 від 13.09.2012 року на суму 160000,00 грн., в тому числі ПДВ - 26666,67 грн. (а.с.84) та податковою накладною №63 від 13.09.2012 року на суму 160000,00 грн., в тому числі ПДВ - 26666,67 грн. (а.с.89); оплату здійснено в безготівковому порядку, що підтверджується копією банківської виписки (а.с.170).

Необхідність укладання вказаного договору позивач підтверджує, з урахуванням характеру господарської діяльності позивача, а також підтверджує наявність у підприємства певного комплексу нерухомості.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що матеріали справи свідчать, що позивачем суду надано документи на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту за перевіряємий період. Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірної операції.

Щодо взаємовідносин позивача та його контрагентами ПП "Стиль-3", ПП "ДО" та ТОВ "Сервіс-Авто".

Відповідно матеріалам справи позивач за перевіряє мий період у вказаних контрагентів здійснював придбання товарів.

02.10.2012р. між позивачем (покупець) та ПП "ДО" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №ДГ0000021. Предметом укладеного договору є постачання товарно-матеріальних цінностей, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (а.с.52-53). Відповідно до специфікації №3 від 02.10.2012 року ПП "ДО" поставило позивачу нітроамофоску в кількості 107 тонн, на загальну суму 502900,00 грн., в тому числі ПДВ - 83816,67 грн. (а.с.53). Фактичне виконання умов укладеного договору позивач підтверджує: податкова накладна №1 від 02.10.2012 року на суму 500000,00 грн., в тому числі ПДВ - 83333,33 грн. (а.с.60), рахунок - фактура та видаткова накладна, свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору (а.с.60,69-72); копія банківської виписки (а.с.171).

02.10.2012р. між позивачем (покупець) та ПП "Стиль-3" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №ДГ0000049. Предметом укладеного договору є постачання товарно-матеріальних цінностей, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (а.с.54-55). Відповідно до специфікації №2 від 02.10.2012 року ПП "Стиль-3" поставило позивачу нітроамофоску в кількості 107 тонн, на загальну суму 502900,00 грн., в тому числі ПДВ - 83816,67 грн. (а.с.55). Фактичне виконання умов укладеного договору позивач підтверджує: податкова накладна №1 від 02.10.2012 року на суму 500000,00 грн., в тому числі ПДВ - 83333,33 грн. (а.с.58), рахунок - фактура та видаткова накладна, свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору (а.с.76-78); копія банківської виписки (а.с.171).

02.10.2012р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Сервіс Авто" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №78. Предметом укладеного договору є постачання товарно-матеріальних цінностей, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (а.с.56-57). Відповідно до специфікації №1 від 02.10.2012 року ПП "Стиль-3" поставило позивачу нітроамофоску в кількості 107 тонн, на загальну суму 502900,00 грн., в тому числі ПДВ - 83816,67 грн. (а.с.57). Фактичне виконання умов укладеного договору позивач підтверджує: податкова накладна №1 від 02.10.2012 року на суму 500000,00 грн., в тому числі ПДВ - 83333,33 грн. (а.с.59), рахунок - фактура та видаткова накладна, свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору (а.с.61-63); копія банківської виписки (а.с.171).

Транспортування придбаного товару здійснювалось автомобільним транспортом покупця, на підтвердження чого до суду надано копії товарно-транспортних накладних (а.с.64-68,73-75,79-81).

Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій, транспортування товару, оплата за придбаний товар з урахуванням податку на додану вартість. Використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.

Посилання відповідача як на порушення позивачем норм законодавства щодо формування податкового кредиту з підстав зазначення контрагентами та ТОВ "Т.Л.Авто", ВАТ "Завод ім. Фрунзе", ПАТ "Украгро НПК", ТОВ "Клуб розвитку ноутілл" та ПП "Альянс - Маркет", іншого номеру свідоцтва платника ПДВ позивача (як вже було анульовано), не спростовує факту наявності у сторін у вказаний період спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту за результатами взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Укр-Еко-Транзит», ПП «Арзаміт», ПП «Будсантех» то такі висновки відповідачем здійсненні лише з посиланням на інформацію інших податкових органі та здійснення вказаними контрагентами господарської діяльності з порушенням податкового законодавства та недекларуванням своїх зобов'язань, слід зазначити, що при цьому податковий орган не наводить доводів невідповідності первинних документів позивача за результатами здійснення господарських взаємовідносин із вказаними контрагентами.

Щодо посилання відповідача на інформацію інших податкових органі щодо контрагентів позивача, колегія суддів зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Сумнівів щодо невідповідності первинних документів позивача за результатами взаємовідносин з ТОВ «Укр-Еко-Транзит», ПП «Арзаміт», ПП «Будсантех» у акті перевірки податковим органом не визначено.

Щодо нездійснення позивачем в порушення пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України коригування податкового кредиту у зв'язку з поверненням коштів по взаємовідносинам з ПП «Котовськ-Агро-Хім» в сумі 363,12грн. ПДВ, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Враховуючи зазначені норми норми ПК України вбачається, що вона не передбачає обмежень у часі з огляду на час проведення попередньої оплати, а саме не обмежує позивача провести відповідне коригування за результатами податкового періоду та надіслання отримувачу розрахунку коригування податку, а також відображення у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби результатів перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту з урахуванням строків давності.

Щодо встановлення перевіркою відображення позивачем в порушення п.198.3 ст.98, п.209.2 ст. 209 ПК України, в частині подвійного включення до податкового кредиту податкових накладних за господарськими відносинами з ТОВ НВФ "Агросвіт", ПП "Атаман - Сервіс", ТОВ "Укрпідшипник" та ТОВ "Компанія "Агро-Союз" (стор. 18-19 Акту перевірки), суд першої інстанції погодився з такими висновками відповідача, та такі доводи не спростовані позивачем. Вірність розрахунку судом санкцій в частині таких порушень сторонами не спростовується.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи частково позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 41, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № П/811/4528/14 за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Славутич» до Бобринецького відділення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2014 року № 0002582202 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак