Ухвала суду № 52318480, 02.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" вересня 2015 р. справа № 804/8127/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Чепурнова Д.В.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю:

представників позивача Гришко Л.І., Полинкова А.В.,

представника відповідача Васюченка М.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі №804/8127/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина Інвест"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В червні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0001131501 від 03.03.2014 року, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 36 121,25 грн. в тому числі за основним платежем - 28 897,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 224,25 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року позов задоволено, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001131501 від 03.03.2014 року.

Постанова мотивована тим, що реальний характер господарських операцій ТОВ "Батьківщина Інвест" та контрагентами ПП "Архітектурно-будівельна фірма "Донбудпроект", ТОВ "ПІК-А", ТОВ "Еком" підтверджується первинними документами, тому позивачем правомірно включено 28 897,00 грн. до податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в

задоволенні позову у повному обсязі.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу відповідача від 06.02.2014 року №178 в період з 07.02.2014 по 18.02.2014 року відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад-грудень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №350/151/33855501 від 18.02.2014 року (а.с.12-24).

Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2013 року на загальну суму 23 693 грн., за грудень 2013 року - 5 204 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що господарські операції, здійснені позивачем не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Податковий орган дійшов такого висновку в зв'язку з тим, що роботи за укладеними договорами були фактично виконані, проте, позивачем здійснено завищену оплату цих робіт, та прийшов до висновку про зловживання суб'єктом господарювання правом на отримання бюджетного відшкодування та відсутність економічного ефекту від укладених угод.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001131501 від 03.03.2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 36 121,25 грн. в тому числі за основним платежем - 28897,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7224,25 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2013 року між ПП "Архітектурно-будівельна фірма "Донбудпроект" (виконавець) та ТОВ "Батьківщина Інвест" (замовник) укладено договір № 88/10-13.

Предметом вказаного договору є надання послуг з роз'яснення норм чинного законодавства України в сфері будівництва, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва "Реконструкція кінотеатру "Батьківщина" під ресторан з міні-пивоварнею за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Столярова,1.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг становить 140 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 23 333,33 грн.

Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 77 від 30.10.2013 р. та № 1116 від 18.10.2013 р. вартість робіт склала 140 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 23 333,33 грн.

30.10.2013 року між ТОВ НВП "ПІК-А" (виконавець) та ТОВ "Батьківщина Інвест" (замовник) укладено договір № 12п/13 на розробку науково-проектної документації.

Предметом зазначеного договору є виконання науково-проектної документації - історико-містобудівного обґрунтування можливості реконструкції кінотеатру "Батьківщина" під ресторан з міні-пивоварнею за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Столярова,1.

Згідно до п. 2.1 договору вартість робіт складає 28 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 4666,67 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання науково-проектної документації № 3 від 14.01.2014 р. вартість робіт склала 28 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 4 666,67 грн.

18.10.2013 року між ТОВ "Батьківщина Інвест" (замовник) та ТОВ "Еком" укладено договір № 18/10/13 на виконання проектних робіт.

Предметом вказаного договору є виконання проектних робіт опалення, вентиляція та кондиціювання "Реконструкція кінотеатру "Батьківщина" під ресторан з міні-пивоварнею за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Столярова,1."

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт складає 19 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 3 166,67 грн.

Відповідно до податкової накладної № 1 від 05.11.2013 р. ТОВ "Батьківщина Інвест" сплачено ТОВ "Еком" 9 500,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1 583,33 грн.

При цьому колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства. Вищезазначені договори не було визнано недійсними в судовому порядку.

Загальна сума консультаційних послуг в будівельній сфері діяльності наданих у жовтні 2013 року склала 140 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 23 333,33 грн. Загальна сума виконання науково-проектної документації та проектних робіт за листопад-грудень 2013 року склала 34 700 грн., в т.ч. ПДВ 5 783,33 грн.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 198.1 статті 198 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Кодексу).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З вищенаведеного слідує, що від'ємне значення попередніх періодів може бути заявлено платником у складі сум бюджетного відшкодування або включене до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі ст.198 Податкового кодексу України у ТОВ "Батьківщина Інвест" виникло право на податковий кредит в розмірі 28897,00 грн., який був відображений в деклараціях з ПДВ за листопад-грудень 2013 року.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з викладених обставин справи та вказаних правових норм, враховуючи надання позивачем складеної згідно вимог законодавства України первинної документації, доводи останнього щодо належного формування показників податкової звітності підтверджується належними та допустимими доказами.

З акту перевірки вбачається, що ПП "Архітектурно-будівельна фірма "Донбудпроект", ТОВ "ПІК-А", ТОВ "Еком" перебували на час здійснення господарських операцій на податковому обліку.

Реальність здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ПП "Архітектурно-будівельна фірма "Донбудпроект", ТОВ "ПІК-А", ТОВ "Еком" підтверджуються матеріалами справи, ПП "Архітектурно-будівельна фірма "Донбудпроект", ТОВ "ПІК-А", ТОВ "Еком" на час здійснення господарських операції з позивачем перебували на обліку як платники податку на додану вартість, тому суд апеляційної інстанції вважає, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та мав документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по операціям з зазначеними контрагентами.

Висновки податкового органу щодо завищення вартості послуг не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами.

Тому висновки податкового органу щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення форми "В1" №0001131501 від 03.03.2014 року є неправомірними.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі №804/8127/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: Д.В. Чепурнов