Постанова № 52318408, 12.10.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2015 р. Справа № 907/489/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Кордюк Г.Т.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засіданні Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 б/н від 05.08.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/3576/15 від 12.08.2015 року)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 21.07.2015 року

у справі №907/489/15 (суддя - Журавчак Л.С.)

за позовом Державного підприємства "Свалявське лісове господарство", м. Свалява

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Свалява

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Мукачівське об'єднання державної фінансової інспекції, м. Мукачево

про стягнення 66203,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мадяр А.М. - представник (довіреність №283/01-11 від 16.07.15 р.);

від відповідача: ОСОБА_5 - представник (довіреність від 14.07.2015 р.);

третя особа: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.07.2015 р. у справі №907/489/15 частково задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Свалявське лісове господарство", м. Свалява (надалі - Позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Свалява (надалі - Відповідач) за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Мукачівське об'єднання державної фінансової інспекції, м. Мукачево (надалі - третя особа) про стягнення 66 203,42 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь Позивача 32 706,35 грн. боргу та 902,59 грн. на відшкодування судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

Дане рішення мотивовано тим, що з поданих Позивачем документів доведено факт відпуску Позивачем лісопродукції на суму 32 706,35 грн., яка відповідно до акту ревізії за наслідками численних звірок є не облікованою та відповідно не оплаченою Відповідачем , а тому підлягає до стягнення в примусовому порядку. Решту суми позовних вимог визнано документально необґрунтованою, а відтак в цій частині в позові відмовлено.

Відповідач - ФОП ОСОБА_3 не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу б/н від 05.08.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/3576/15 від 12.08.2015 року), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Скаржник посилається на те, що Плосківське лісництво, перевірку якого проводила Держфінінспекція є структурним підрозділом ДП «Свалявське ЛГ». Всі договори на купівлю-продаж лісоматеріалів укладалися ПП ОСОБА_3 та ДП «Свалявське ЛГ». А тому, вважає, що Позивач знав чи міг знати про порушення свого права , якщо таке було порушено, оскільки облік лісопродукції вівся підприємством постійно і відпуск такої проводився обліково відповідальними особами ДП «Свалявське ЛГ». Відповідно до цього, вважає, що судом невірно трактовано норму закону щодо позовної давності. Скаржник вказує, що оскільки правовідносини, які виникли за період 2009 - 2012 р. р. існують поза межами строку, передбаченого ст. 261 Цивільного кодексу України, просить застосувати положення про позовну давність при розгляді даної справи.

Також, Скаржник зазначає, що Позивачем, не надано належним чином оформлених первинних документів, не надано і доказів того, що зазначена у доданих договорах лісопродукція була заготовлена та відпущена. ФОП ОСОБА_3 розраховувався за отриману лісопродукцію в повному обсязі при цьому п.2.2. Договорів передбачена попередня оплата. Зазначає, що наприкінці кожного місяця головною бухгалтерією ДП «Свалявське ЛГ» виписувалися податкові накладні на загальну суму відпущеної лісопродукції, по даних яких і проводилася оплата. Станом на час проведення перевірки фінансовою інспекцією було надано довідку ФОП ОСОБА_3 про те, що по розрахунках із Позивачем заборгованість відсутня.

Дані обставини Скаржник вважає підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та просить відмовити в позові у повному обсязі.

Позивач - ДП «Свалявське ЛГ», - у відзиві від 25.08.2015 р. №341/08.1-02 заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об»єктивних, незалежних від Позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. ДП «Свалявське ЛГ» до таких обставин просить віднести те, що окремими працівниками Плосківського лісництва було укрито факт відпуску лісопродукції Відповідачу, шляхом підробки звітів та документів, які подавались до апарату управління ДП «Свалявське ЛГ», що унеможливлювало включення їх у реалізацію і пред»явлення рахунку до оплати. За період 2009-2012 р. р. Мукачівською ОДФІ проводилися планові перевірки, якими дані порушення не були виявленні. Зазначає, що дане порушення можливо виявити лише при співставленні звітів, які подавалися до Закарпатського ОУЛМГ та звітів які подавалися до ДП «Свалявське ЛГ», що відображено в Акті перевірки окремих питань фінансово господарської діяльності ДП «Свалявського лісового господарства» за період з 2009 - 2012 р. р. №02-10/53 від 29.05.2013 р., виданого Мукачівською ОДФІ. Відповідно до цього, днем виявлення даного правопорушення і правом пред»явлення вимоги про виконання зобов»язання , вважає дату складання вищевказаного акту - 29.05.13 р., оскільки в цей період було виявлено та підтверджено дане правопорушення і нараховано дебіторську заборгованість за укриту лісопродукцію, яку позаобліково отримав Відповідач , що підтверджується ТТН та виданими на них сертифікатами про проходження лісоматеріалів. Крім цього, зазначає, що місцевим господарським судом враховано лише ті ТТН, на яких містилися всі реквізити, та на які видані Сертифікати про проходження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, що є додатковим підтвердження того, що Відповідач дану продукцію отримав, але оплату не провів. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення як безпідставну і необґрунтовану.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 б/н від 05.08.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/3576/15 від 12.08.2015 року) на рішення господарського суду Закарпатської області від 21.07.2015 року у справі №907/489/15 та призначено до розгляду в судове засідання на 14.09.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О.

За клопотанням представника Скаржника розгляд справи відкладено в судове засідання на 12.10.2015 р. , в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О.

В судове засідання 12.10.2015 р. з»явились представники сторін, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

З обставин справи вбачається, що за наслідками позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства „Свалявське лісове господарство" за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2012 р. за кримінальним провадженням прокуратури Свалявського району виявлено порушення, про що складено акт ревізії №02-10/53 від 29.05.2013 р.(Т-1, а.с.9-32)

У вищевказаному акті зафіксовано, що лісопродукція, яка за даними первинного обліку відпущена у 2011 році Плосківським лісництвом підприємцю ОСОБА_3 проведена без відображення в складі реалізації лісопродукції ДП „Свалявське ЛГ" та не врахована в розрахунках з Підприємством на суму 66203,74 грн. за товарно-транспортними накладними від 20.09.11 № 035840 на суму 6052,06 грн., від 21.09.11 №035883 на суму 3312,80 грн., від 22.09.11 №035884 на суму 3430,65 грн., від 19.09.11 №035881 на суму 3500,40 грн., від 26.09.11 №035886 на суму 3351,15 грн., від 24.10.11 №035955 на суму 6699,20 грн., від 28.10.11 №035957 на суму 5999,10 грн., від 24.11.11 №038289 на суму 5897,60 грн., від 24.11.11 №038288 на суму 5966,72 грн., від 07.11.11 №035967 на суму 2038,94 грн., від 07.12.11 №038368 на суму 6026,40 грн., від 08.12.11 №038370 на суму 4186,30 грн., від 07.12.11 №038329 на суму 2501 грн., від 08.12.11 №038330 на суму 2628,10 грн., від 03.12.11 №038399 на суму 2331,85 грн., від 06.12.11 №038369 на суму 2281,44 грн.

Відтак, у зв"язку з виявленням заниження розмірів реалізації лісопродукції, підприємство звернулося до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з претензією №488/01-11 від 25.11.13 про сплату коштів у сумі 66 203,42 грн., яка залишена останнім без задоволення.

Правовідносини між сторонами склались на підставі договору купівлі-продажу лісоматеріалів №68 від 09.03.2011 р. (Т-1, а.с.38-39).

З акту позапланової ревізії вбачається, що при складанні звітів у період з вересня 2011 р. по грудень 2011 не включено в обсяги реалізації відпуск лісопродукції Плосківським лісництвом ФОП ОСОБА_3 в кількості 238,36 куб. м. на загальну суму 66 203,74 грн. по 16-ти товаро-транспортних накладних.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкованості оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на товаро-транспортні накладні: №035840 від 20.09.2011 р. (Т-1, а.с.43, 53), №035883 від 21.09.2011 р. (Т-1, а.с.54), №035884 від 22.09.2011 р. (Т-1, а.с.56), № 035881 від 19.09.2011 р. (Т-1, а.с.58), №035886 від 26.09.2011 р. (Т-1, а.с.60), №035955 від 24.10.2011 р. (Т-1, а.с.62, 71), №035957 від 28.10.2011 р. (Т-1, а.с.73), №038289 від 24.11.2011 р. (Т-1, а.с.75), №038288 від 24.11.2011 р. (Т-1, а.с.70, 77), №035967 від 07.11.2011 р. (Т-1, а.с.79), №038368 від 07.12.2011 р. (Т-1, а.с.86), №038370 від 08.12.2011 р. (Т-1, а.с.93), №038329 від 07.12.2011 р. (Т-1, а.с.100), №038330 від 08.12.2011 р. (Т-1, а.с.111), №038399 від 03.12.2011 р. (Т-1, а.с.119), №038369 від 06.12.2011 р. (Т-1, а.с.127).

Згідно вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З поданих Позивачем в обґрунтування позовних вимог товаро-транспортних накладних вбачається, що належним доказом відпущення Відповідачу лісопродукції є саме: товаро-транспортні накладні від 20.09.2011 р. №035840 на суму 6052,06 грн., від 24.10.2011 р. №035955 на суму 6699,20 грн., від 07.12.2011 р. №038368 на суму 6026,40 грн., від 08.12.2011 р. №038370 на суму 4186,30 грн., від 07.12.2011 р. №038329 на суму 2501 грн., від 08.12.2011 р. №038330 на суму 2628,10 грн., від 03.12.2011 р. №038399 на суму 2331,85 грн., від 06.12.2011 р. №038369 на суму 2281,44 грн. оскільки такі містять підпис та печатку отримувача (Відповідача). Решта товаро-транспортних накладних не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що такі не містять обов»язкових реквізитів, які б свідчили про господарську операцію між сторонами у справі, а саме без підпису і без відтиску печатки.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується ст. 193 Господарського кодексу України - зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, про доведеність факту відпуску Позивачем лісопродукції Відповідачу на суму 32 706,35 грн., яка відповідно до акту ревізії за наслідками численних звірок є не облікованою та Відповідачем не оплаченою, а відтак правомірно стягнута у судовому порядку.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції 26.05.2015 р. представником Відповідача подано заперечення (Т-1, а.с.191), в яких останній зазначає, що правовідносини, які виникли за період 2009-2012 р. існують поза межами строку, передбаченого ст. 261 Цивільного кодексу України, а відтак просить застосувати позовну давність при розгляді даної справи.

Позивач - ДП «Свалявське лісове господарство» у поясненнях від 06.07.2015 р. №262/01-11 зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписами частини п»ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. ДП «Свалявське ЛГ» до таких обставин просить віднести ту обставину, що окремими працівниками Плосківського лісництва було укрито факт відпуску лісопродукції Відповідачу, шляхом підробки звітів які подавалися до апарату управління ДП «Свалявське ЛГ», що унеможливлювало включення їх у реалізацію і пред»явлення рахунку до оплати. Дане порушення відображено в Акті перевірки окремих питань фінансово господарської діяльності ДП «Свалявського ЛГ» за період 2009-2012 р.р. №02-10/53 від 29.05.2013 р. Відтак, вважає, що днем виявлення даного правопорушення є дата складання акту - 29.05.2013 р.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає вірним висновок суду щодо того, що завдана підприємству у 2011 році шкода виявлена лише шляхом проведення ревізії діяльності підприємства в цілому, яка була проведена у 2013 році, а відтак перебіг строку позовної давності почався з дня складання акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Свалявське лісове господарство» за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2012 р. від 29.05.2013 р. №02-10/53, відповідно до цього, місцевим господарським судом правомірно не прийнято до уваги заяви сторін про застосування позовної давності та про визнання причин пропуску такої поважними.

В правових висновках Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України , за ІІ півріччя 2014 р., вказано, що перебіг позовної давності згідно з ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Правильним є висновок суду касаційної інстанції про початок перебігу строку позовної давності з дня проведення перевірки і складання акта про порушення, оскільки саме в цей день Позивач довідався про порушення свого права і про особу, яка його порушила.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 21.07.2015 р. у справі №907/489/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 б/н від 05.08.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/3576/15 від 12.08.2015 року) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України

повний текст постанови складено 15.10.2015 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Юрченко Я.О.