Постанова № 52318209, 13.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа№ 911/2630/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Баранця О.М.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Попова О.В.

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Аромат" на рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2015 (суддя - А.Ю.Кошик)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ропа-Агросервіс"

до Дочірнього підприємства "Аромат"

про стягнення 326817,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 21.07.2015 по справі №911/2630/15 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Дочірнього підприємства "АРОМАТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЛТД" 300974,50 грн. - боргу, 18305,85 грн. - пені, 915,29 грн. - 3% річних, 6621,44 грн. - інфляційних та 6536,35 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Аромат" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого - судді Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2015, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, п. 2.6 рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №911/2630/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2015 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 13.10.2015.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. на лікарняному, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, п. 2.2., п. 2.6 рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/2630/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пономаренко Є.Ю., Баранець О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015, колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

13 жовтня 2015 року через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшли пояснення по справі.

В судове засідання 13.10.2015 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2015. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача не заперечував.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01 січня 2014 року між Дочірнім підприємством "АРОМАТ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОПА-АГРОСЕРВІС" (продавець) укладено Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 13 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець зобов'язався передати сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коров'яче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ № 3662-97 (Товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий Товар.

Згідно з п. 1.4. Договору перехід права власності на товар від Продавця до Покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) Покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки Покупця про прийом товару на товаротранспортній накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач в період з 01.01.2014 по 31.03.2015 поставив відповідачу товар в кількості 1019120 л. на загальну суму 4600742,38 грн. Відповідач свої зобов'язання за Договором, в частині оплати, належним чином не виконав, а саме частко розрахувався за отриманий товар в сумі 4391959,18 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 328 047,44 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача лист від 29.04.2015 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 328 047,44 грн., який відповідач отримав 05.05.2015.

Листом № 49 від 06.05.2015 відповідач підтвердив суму заборгованості в розмірі 328 047,44 грн. однак, оплатив суму боргу лише в розмірі 35 000,00 грн., яку позивач частково зарахував в погашення процентів та неустойки в сумі 7927,06 грн., а решту суми в рахунок погашення основної заборгованості.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів звертає увагу, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а також фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Місцевим господарським судом встановлено, що поставка відповідачем та прийняття товару позивачем підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без зауважень.

Крім того, в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені товарно-транспортні накладні та довіреності відповідача на отримання товару, що спростовують доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу в розмірі 300974,50 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Місцевим господарським судом встановлено, що пунктом 4.2 Договору за несвоєчасне понад встановлений даним Договором строк, проведення розрахунків за прийнятий Товар Продавець вправі вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача та місцевого господарського суду щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, який складений арифметично правильно, приходить до висновку про його обґрунтованість.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Аромат" та скасування рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Аромат" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2015 по справі №911/2630/15 - без змін.

Матеріали справи №911/2630/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Є.Ю. Пономаренко

О.М. Баранець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.10.2015