Ухвала суду № 52317941, 15.10.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 676-311, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"15" жовтня 2015 р. № 927/1291/15

Cуд у складі судді Мурашко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви від 05.10.15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЛЮКС - ЮГ", пров. Лютеранський, 7/14, м. Одеса, Одеська область, 65000

Відповідач: Приватне підприємство "НАФТА - ЕКО", вул. Генерала Корчагіна, 4, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 41116,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.08.2015 р. по справі № 927/1077/15, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, було повернуто без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС – ЮГ» до Приватного підприємства «НАФТА – ЕКО» про стягнення 172248,14 грн.

При повторному звернені позивачем не були усунуті в повному обсязі вимоги ухвали господарського суду Чернігівської області від 17.08.2015 р. по справі № 927/1077/15.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕПЛОЛЮКС-ЮГ” подано позов до Приватного підприємства «НАФТА – ЕКО» про стягнення заборгованості в сумі 41116,49 грн., з якої 19745,55 грн. заборгованість за договором № 20/03/2 від 20.03.2015 р. про надання поворотної фінансової допомоги (11000,00 грн. сума основного боргу + 2893,15 грн. сума пені + 931,33 грн. інфляційних втрат, 147,37 грн. трьох відсотків річних, 1473,70 грн. процентів за користування коштами, 3300,00 грн. сума штрафу); 15205,01 грн. заборгованість за договором № 27/04/1 від 27.04.2015 р. про надання поворотної фінансової допомоги (9300,00 грн. сума основного боргу + 1880,38 грн. сума пені + 175,20 грн. інфляційних втрат + 96,31 грн. трьох відсотків річних + 963,12 грн. процентів за користування коштами + 2790,00 грн. сума штрафу); 6165,93 грн. заборгованість за договором № 19/06/1 від 19.06.2015 р. про надання поворотної фінансової допомоги (4000,00 грн. сума основного боргу + 585,21 грн. сума пені + 48,00 грн. інфляційних втрат + 30,25 грн. трьох відсотків річних + 302,47 грн. процентів за користування коштами + 1200,00 грн. сума штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами. Позивач може об’єднати позовні вимоги у відповідності до приписів ст.58 ГПК України, заявивши про це клопотання з відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням. Позивачем таке клопотання не заявлено.

Однак, виходячи із змісту позовної заяви та доданих до неї документів, суд встановив, що в заяві об'єднані вимоги, які мають різні підстави виникнення, а саме, три різних договори № 20/03/2 від 20.03.2015 р., № 27/04/1 від 27.04.2015 р., № 19/06/1 від 19.06.2015 р.; докази щодо наявності заборгованості по кожному з них ніяким чином не пов’язані, кожна з заявлених позовних вимог в свою чергу складається з кількох вимог, а саме: про стягнення суми основного боргу, стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, стягнення інфляційних втрат, стягнення трьох відсотків річних, стягнення процентів за користування коштами та штрафу. Вказані договори є самостійними правочинами відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України.

Як зазначено у абзаці 3 підпункту 3.6. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

Суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають окремому дослідженню для з’ясування прав, обов’язків і взаємовідносин сторін, окремого встановлення обставин щодо виконання кожного договору сторонами, з’ясуванню обґрунтованості заявлених до стягнення сум по кожному з договорів окремо, що суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи у двомісячний термін встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивачем, в порушення зазначених вимог, належних доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви та сплати судового збору у встановлену порядку та розмірі до суду не надано.

Так, згідно ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної або іншої заяви передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна позову складає 41116,49 грн., таким чином за подання даної позовної заяви мав бути сплачений судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 р.).

Відповідно до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

В порушення вищевикладених вимог, позивачем в якості доказу на підтвердження сплати судового збору за подання даної позовної заяви надано копію платіжного доручення № 457 від 29.07.2015 р. на суму 3844,96 грн., призначення платежу: судовий збір за позовом до ПП «НАФТА - ЕКО», господарський суд Чернігівської області, код ЄДРПОУ 03500068 (22030001). Судом встановлено, що оригінал даного платіжного доручення надано позивачем як доказ на підтвердження сплати судового збору до справи № 927/1314/15 за позовом ТОВ «ТЕПЛОЛЮКС – ЮГ» до ПП «НАФТА - ЕКО» про стягнення заборгованості в сумі 151734,66 грн., при цьому в додатку 14 до позову позивачем зазначено: "держмито в даній позовній заяві становить 777,83 грн.", що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, надана копія платіжного доручення № 457 від 29.07.2015 р. на суму 3844,96 грн. не приймається судом як належних доказ на підтвердження сплати позивачем судового збору у встановленому порядку та розмірі по даній справі.

У відповідності до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

В підтвердження направлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими документами позивачем надано копії фіскального чеку № 1359 від 24.07.2015 р. та опису вкладення з відміткою відділення поштового зв’язку від 24.07.2015 р., з яких вбачається, що позовна заява на 5 арк. з додатками, направлена відповідачеві 24.07.2015 р.

Натомість позовна заява подана до суду датована 05.10.2015 р., а отже, надані позивачем докази направлення від 24.07.2015 р. позовної заяви з доданими документами не дозволяють суду зробити висновки про направлення відповідачеві саме поданої до суду позовної заяви від 05.10.2015 р. з доданими документами. Крім того, згідно наданої копії опису вкладення до цінного листа відповідачу була направлена копія позовної заяви з додатками на 5-ти аркушах. Натомість, до суду позивачем надано позовну заяву з додатками на 50 аркушах.

Відповідно до абз. 1, 7 п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог; не подано доказів сплати судового збору у встановленому поряду та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток на 50 арк.

Суддя Мурашко І.Г.