Рішення № 52317816, 09.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2015Справа №910/24266/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альтера Нова»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд ЛТД»простягнення 90999 грн. 96 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Свистун О.С. - представник за довіреністю № 21/1 від 07.09.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.09.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтера Нова» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд ЛТД» про стягнення 90999 грн. 96 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору поставки № 156 від 06.04.2015, не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати за товар у розмірі 90999 грн 96 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24266/15; розгляд справи призначено на 09.10.2015.

У судовому засіданні 09.10.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 09.10.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21167674 від 17.09.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якого вказана інформація про невручення поштового відправлення під час доставки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 09.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд ЛТД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтера Нова» (покупець) укладено Договір поставки № 156, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, номенклатура, обсяги, строк поставки та ціни якої вказані у специфікаціях, доданих до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставки № 156 постачальник поставляє товар окремими партіями.

Згідно з п. 2.2 Договору поставки № 156 поставка товару за цим Договором здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс 2010», на умовах EXW, якщо інше не зазначено у специфікації.

Відповідно до п. 2.3 Договору поставки № 156 строк поставки товару встановлений протягом 2-х робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок попередньої оплати у розмірі 100%, якщо інше не обумовлено сторонами у специфікації та/або рахунку на оплату.

Згідно з п. 4.1 Договору поставки № 156 ціна товару узгоджується сторонами у специфікаціях ат оплачується згідно виставленого рахунку. Ціна договору визначається сумою укладених сторонами специфікацій.

Відповідно до п. 4.3 Договору поставки № 156 оплата товару, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% передплати, якщо інше не обумовлено сторонами у специфікації та/або рахунку на оплату.

Згідно з п. 9.1 Договору поставки № 156 він набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2015.

Специфікацією № 1 до Договору поставки № 156 (Додаток № 1) сторони погодили найменування товару, його кількість та загальну вартість, зазначивши, що товар поставляється протягом 2-х робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок попередньої оплати 50% від суми, вказаної у рахунку-фактурі № ТР-10193 від 06.04.2015, залишок у розмірі 50% перераховується на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше ніж на наступний день після отримання продукції покупцем.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № ТР-10193 від 06.04.2015 на суму 90999 грн 96 коп. позивач 06.04.2015 сплатив відповідачу грошові кошти (попередню оплату) у розмірі 90999 грн. 96 коп., що підтверджується долученими позивачем до позовної заяви копіями платіжного доручення № 184 від 06.04.2015 на суму 90999 грн. 96 коп. та банківської виписки по рахунку станом на 06.04.2015.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до Інкотермс-2010, термін EXW (Франко завод) означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.3 Договору поставки № 156 строк поставки товару встановлений протягом 2-х робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок попередньої оплати у розмірі 100%, якщо інше не обумовлено сторонами у специфікації та/або рахунку на оплату.

Специфікацією № 1 до Договору поставки № 156 (Додаток № 1) сторони погодили, що товар поставляється протягом 2-х робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок попередньої оплати 50% від суми, вказаної у рахунку-фактурі № ТР-10193 від 06.04.2015, залишок у розмірі 50% перераховується на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше ніж на наступний день після отримання продукції покупцем.

Враховуючи дату здійснення позивачем попередньої оплати - 06.04.2015, та беручи до уваги, що позивач здійснював внутрішньобанківський переказ грошових коштів (тобто, зарахування на рахунок відповідача відбулось 06.04.2015, що не було спростовано відповідачем), відповідно до платіжного доручення № 184 від 06.04.2015 та банківської виписки станом на 06.04.2015, суд дійшов висновку, що свій обов'язок з поставки товару відповідач повинен був виконати у строк до 08.04.2015 (включно).

Однак, відповідач свій обов'язок з поставки товару не виконав, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки позивачу товару на суму 90999 грн. 96 коп., а саме відповідних видаткових накладних або доказів повідомлення позивача про те, що товар готовий до передання покупцеві у належному місці (надання товару в розпорядження покупця за місцезнаходженням товару).

Претензією № 1 про повернення сплачених коштів позивач просив відповідача повернути грошові кошти (попередню оплату) у розмірі 90999 грн. 96 коп., сплачені за Договором поставки № 156 від 06.04.2015, однак станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач попередню оплату не повернув.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наявність обов'язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 90999 грн. 96 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки товару на суму 90999 грн. 96 коп. або доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 90999 грн 96 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтера Нова» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд ЛТД» про стягнення 90999 грн. 96 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд ЛТД» (04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 53; ідентифікаційний код: 35893287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтера Нова» (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Шевченка, буд. 46, кімната 305; ідентифікаційний код: 39353034) грошові кошти у розмірі 90999 (дев'яносто тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 96 коп. та судовий збір у розмірі 1365 (одна тисяча триста шістдесят п'ять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.10.2015

Суддя І.М. Отрош