У Х В А Л А
5 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Маринченка В.Л.,суддів:Гриціва М.І., Самсіна І.Л., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, за участю третьої особи - заступника начальника Відділу боротьби зі злочинами в базових галузях та сферах економіки УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,
в с т а н о в и л а:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 червня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2015 року у зазначеній справі.
Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстав, установлених пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм процесуального права.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження цього суду з огляду на таке.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
Обґрунтовуючи наявність різного правозастосування, ОСОБА_4 послався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 червня та 12 жовтня 2011 року, 12 грудня 2012 року та 16 липня 2014 року (№№ К-39111/10, К-7793/08, К-26778/09, К/9991/7007/11 відповідно), якими за наслідками цього провадження касаційний суд скасував рішення судів попередніх інстанцій з направленням справ на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з невстановленням усіх фактичних обставин справ, що мають значення для їх правильного вирішення. Таким чином, наведеними судовими рішеннями не розв'язано спір по суті і вони не містять остаточних висновків щодо правильного застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Також заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 вересня 2010 року; 12 та 26 червня 5 та 27 лютого, 13 березня, 10 жовтня 2013 року; 21 січня 2014 року (№№ К-29862/09, К-20895/10, К/9991/11928/11, К-36828/10, К-57639/09, К-21760/09, к/9991/34686/11, К-41734/10 відповідно), крім того, посилається на необхідність перегляду оскаржуваної ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у зв'язку з її невідповідністю висновкам викладеним у постановах Верховного Суду України від 10 квітня та 26 червня 2007 року, 6 листопада 2013 року щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Перевіривши викладені у заяві доводи та вивчивши додані до неї судові рішення, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає різного правозастосування судом касаційної інстанції, а отже й необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року у цій справі.
Отже, ухвала Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року не може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, установлених пунктами 2, 5 частини першої статті 237 КАС.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у цій справі.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, за участю третьої особи - заступника начальника Відділу боротьби зі злочинами в базових галузях та сферах економіки УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Л. Маринченко Судді: М.І. Гриців І.Л. Самсін
Судове рішення № 52312508, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 05.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/2343/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: