Ухвала суду № 52311473, 09.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел./044/ 207-80-91

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

09 жовтня 2015 року № 810/4630/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Військової частини А0704 до Державної екологічної інспекції у Київській області про визнання дій протиправними та визнання акта і розрахунку незаконними,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Військова частина А0704 з позовом до Державної екологічної інспекції у Київській області згідно якого просить суд:

-визнати протиправними дії державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища у Київській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо складеного ними акта перевірки від 31.07.2015.

-визнати незаконним акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.07.2015.

-визнати незаконним розрахунок збитків від 25.08.2015.

Адміністративний позов подано з додержанням вимог статей 104-106 КАС України, зазначений спір згідно до положень ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Позивачем не додані до матеріалів позову докази сплати судового збору, проте долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до вступу судового рішення в законну силу, розглянувши яке, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положення аналогічного змісту закріплені в статті 8 Закону України "Про судовий збір".

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем зазначено, що 30 вересня 2-15 року військовою частиною А0704 подано заявку №350/179/9/30/1/118 від 30 вересня 2015 року до запезпечуючого органу військової частини А0302 на доплату судового збору в розмірі 2436, 00 грн, згідно якої командування військової частини А0704 просить профінансувати військову частину А0704 за КПКВ 2101020 стаття 1008 КЕКВ 2800 у сумі 2436 грн., що свідчить про відсутність можливості сплатити судовий збір на теперішній час.

Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

Крім того, відповідно до положень частин 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

При вирішенні питання необхідності сплати позивачем судового збору, як передумови звернення до суду, суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, викладену ним і рішенні від 19.06.2001 у справі «Кройц проти Польщі» (Kreuz v. Poland 28249/95), згідно якої розмір судових витрат за обставин конкретної справи слід оцінювати з урахуванням можливості заявника сплатити таку суму та зважаючи на стадію провадження у справі, коли у заявника виник обовязок по сплаті цих витрат. Саме ці обставини є істотними при вирішенні питання про те, чи було порушено право особи на доступ до суду.

У цій справі суд відзначив, що висновки національних судів щодо фінансових можливостей заявника ґрунтувалися радше на гіпотетичних можливостях його перспективних доходів аніж на реальних фактах, що на них посилався заявник. Національні суди також відмовилися взяти до уваги аргумент заявника про те, що він не в змозі сплатити судові витрати, без отримання і вивчення будь-яких доказів, котрі б спростовували факти, наведені ним у його фінансовій декларації. Таким чином, національні суди дійшли висновку про фінансовий стан заявника без належного врахування представлених ним матеріалів.

Суд дійшов висновку про те, що національні суди не спромоглися забезпечити належний баланс між інтересами держави щодо отримання судових витрат, з одного боку, і правом заявника на розгляд його справи у судовому порядку з іншого. Розмір судових витрат, що їх мав сплатити заявник, був надмірним і призвів до неможливості розгляду справи п. Кройца судом, а це, на думку Суду, порушує саму сутність права на доступ до суду. Отже, мало місце порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та відстрочити сплату ним судового збору до вступу рішення в законну силу.

Керуючись статтями 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відстрочити сплату позивачем судового збору до вступу рішення в законну силу.

Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Дудіним С.О. .

Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

Запропонувати відповідачу у строк до 05 листопада 2015 року подати суду письмові заперечення проти позову та докази на їх підтвердження.

Копію ухвали суду разом із інформацією про їхні процесуальні права та обовязки надіслати особам, які беруть участь у справі.

Час, дата та місце судового розгляду адміністративної справи буде вказано в ухвалі про закінчення підготовчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя Дудін С.О.