Постанова № 52311156, 28.09.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року м.Житомир справа № 806/3446/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Іщенко І.П.,

за участю: представників позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної організації "Комбінат "Рекорд" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Державна організація "Комбінат "Рекорд" звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року № НОМЕР_1. В обґрунтування позову позивач зазначив, що Житомирською ОДПІ було проведено позапланову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Оксіукрпроф" за період з 01.01.2012 року по 30.04.2014 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 03.06.2014 року №10/06-25-22-01/14373176. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2014 року №0001192201, яким позивачу збільшено грошові зобовязання з податку на додану вартість на 255 грн. у т.ч. 204 грн. - за основним платежем та 51 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає його винесеним з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи Житомирською ОДПІ було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ДП "Комбінат "Рекорд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Оксіукрпроф" за період з 01.01.2012 року по 30.04.2014 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 03.06.2014 року №10/06-25-22-01/14373176 у якому зроблено висновок про порушення ДО "Комбінат "Рекорд" вимог п.44.1 ст.44, ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого було занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Оксіукрпроф" за липень 2012 року на 204 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2014 року №0001192201, яким позивачу збільшено грошові зобовязання з податку на додану вартість на 255 грн. у т.ч. 204 грн. - за основним платежем та 51 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позиція контролюючого органу щодо заниження суми ПДВ ґрунтується на тому, що перевіркою встановлено, що отримані від ТОВ "Оксіукрпром" видаткові накладені на придбання ТМЦ не містять обовязкових реквізитів, зокрема не розшифровані підписи осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, що свідчить про оформлення їх з порушеннями.

Крім того, ДО "Комбінат "Рекорд" не надано до перевірки документи щодо підтвердження доставки даних придбаних товарів ( ТТН, шляхових листів тощо).

Суд не погоджується з такою позицією контролюючого органу з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2012 року між ДО "Комбінат"Рекорд" та ТОВ "Оксіукрпром" було укладено договір поставки №СДС/003-100712. За умовами цього договору позивач придбав у ТОВ "Оксіукрпром" товар визначений згідно умов цього договору у видаткових накладних.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього субєкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України).

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Що стосується твердження відповідача що до перевірки позивачем не було надано ТТН, які б підтверджували факт транспортування товару, то суд з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, тобто, навіть у разі ненадання цих документів до перевірки такі дії позивача не можуть бути розцінені, як підстави до висновку до заниження сум ПДВ.

Що стосується посилань ДПІ на наявність вироків Центрального суду м. Миколаєва від 03.11.2014 року в справі № 490/8753/14-к за яким визнано винними фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в скоєні злочинів передбачених рядом статтей зокрема статтею 205 КК України, та від 04.07.2014 року у справі №490/6061/14-к, яким визнано винним ОСОБА_4С.у скоєнні аналогічного злочину за фактом шахрайських дій, вчинених у великих розмірах, а також створення фіктивних підприємств з метою приховання незаконної діяльності, за ознаками кримінальних правопорушень, суд зауважує наступне.

Наявні у матеріалах справи копії вироків від 03.11.2014 року в справі № 490/8753/14-к та від 04.07.2014 року у справі №490/6061/14-к, яким зазначених осіб визнано винними в скоєні злочину, передбаченого статтею 205 КК України, не стосується періодів у які позивач здійснював господарські взаємовідносини зі своїм контрагентом ТОВ "Оксіукрпром".

Відповідно до розяснень наданих Вищим адміністративним судом України сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Реальність господарської операції підтверджено фактом руху активів, зокрема рухом придбаних товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів використання цих цінностей, приходних ордерів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а також наявністю інших юридичних фактів, що зумовлені результатами досягнення ділової мети у процесі здійснення законної підприємницької діяльності.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги державної організації "Комбінат "Рекорд" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 20 червня 2014 року № НОМЕР_1 протиправним та скасувати його.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 05 жовтня 2015 р.