Постанова № 52307592, 12.10.2015, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 698/830/15-а

2-а/694/219/15

ПОСТАНОВА

іменем України

12.10.2015 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі: головуючої - судді Кравченко Т.М., при секретарі Некречій Н.Я., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Шпильової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення виплати пенсії,

в с т а н о в и в:

14 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення виплати пенсії. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 28.09.2012 року він отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 25.03.2013 року по даний час працює на посаді старшого секретаря Катеринопільського районного суду Черкаської області. З 01.04.2015 року виплата пенсії йому припинена відповідно до ст. 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із змінами внесеними Законом № 213-VIII від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», відповідно до яких у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

В п. 5 Прикінцевих положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року передбачено, що у разі не прийняття до 01.06.2015 року Закону України щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема відповідно до Законів України, в тому числі «Про державну службу». Верховною Радою України до 1 червня 2015 року такого Закону прийнято не було. Отже, норми щодо пенсійного забезпечення державних службовців, які визначались ст. 37 Закону України «Про державну службу» втратили чинність з 01.06.2015 року. Таким чином, з 01.06.2015 року відпали правові підстави, згідно яких виплату пенсії йому було припинено.

Не отримавши пенсію за червень 2015 року, він звернувся на «Урядову гарячу лінію Пенсійного фонду України». Його звернення було скеровано та розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Листом № 206/Б-14 від 30.06.2015 року відповідач відмовив у продовженні виплати пенсії з посиланням на Закон України від 02.03.2015 року та повідомив про відсутність права на отримання пенсії за вислугу років до кінця 2015 року, а саме про неможливість одночасного перебування на державній службі виплати пенсії.

З таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивач не згоден, у зв'язку з чим просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо припинення виплати пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області області поновити йому виплату призначеної довічно пенсії за вислугу років з 01.06.2015 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача Шпильова Т.В. позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні. Пояснила, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, оскільки він перебуває на посаді державного службовця. Вказаним Законом норму щодо скасування з 01.06.2015 року тимчасового призупинення виплати пенсій не передбачено, зміни в ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не внесено. Так само не скасовано норму щодо права на пенсію відповідно до Закону «Про державну службу». При цьому представник відповідача пояснила, що з 01.06.2015 року пенсія відповідно до Закону «Про державну службу» не призначається.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та йому призначено довічну пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 9).

25.03.2013 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду старшого секретаря Катеринопільського районного суду Черкаської області, яку обімає на даний час та перебуває на державній службі (а.с. 10-12).

З 01 квітня 2015 року позивачу була припинена виплата пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно Закону України від 02.03.2015 року № 213 -VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

З питання поновлення виплати пенсії з 01 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся звернувся на «Урядову гарячу лінію Пенсійного фонду України». Його звернення було скеровано та розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Листом № 206/Б-14 від 30.06.2015 року відповідач відмовив у продовженні виплати пенсії з посиланням на Закон України від 02.03.2015 року та повідомив про відсутність права на отримання пенсії за вислугу років до кінця 2015 року, а саме про неможливість одночасного перебування на державній службі та виплати пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публiчно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При вирішенні цієї справи суд, у відповідності до ст. 8 Конституції України та ст. 8 КАС України керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) без будь-яких додаткових умов.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ(далі - Закон № 2262) в редакції Закону № 213, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", Про державну службу", "Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року пенсія, призначена згідно Закону № 2262 йому виплачуватись не повинна.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.

Разом з тим відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

З 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені статтею 54 Закону № 2262 підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вказане суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю зазначених у статті 54 вказаного Закону підстав для її невиплати. При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати цієї пенсії неможливо.

На підставі ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», Закону України «Про державну службу», та керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 71, 94, 159, 160-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у відновленні виплати пенсії ОСОБА_1 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 червня 2015 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відновити виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 червня 2015 року.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 73 грн. 08 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з проголошення постанови.

Суддя Т.М. Кравченко