Ухвала суду № 52306867, 06.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/15789/15-к

Номер провадження 11-сс/775/210/2015

УХВАЛА

іменем України

6 жовтня 2015 року колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Гладуна В.Р.

суддів Черкашина М.В., Шика В.В.,

при секретарі Гуляєві М.В.,

за участю захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську Донецької області апеляційні скаргипрокурора у кримінальному провадженні, прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури області Мазепа О.П., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 19вересня2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. ЦаричанкаЦаричанського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, який має малолітню дитину, з середньою освітою, працюючого на посаді міліціонера-водія відділення № 1 взводу № 1 автотранспортної роти БМГБОП ГУМВС України в Дніпропетровській області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Органом досудового розслідування 17.09.2015 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015050000000497 про вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 2585, ч. 3 ст. 365 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до службового посвідчення № 002236 від 16.06.2015 перебуває на посаді міліціонера-водія відділення №1 взводу №1 автотранспортної роти БМГБОП ГУМВС України в Дніпропетровській області.

У вересні 2015 року, більш точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою з працівниками ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами з числа приватних підприємців, вступили у злочинну змову на забезпечення безперешкодного, незаконного перетину лінії розмежування в Донецькій області вантажів продовольчих та інших товарів.

Відповідно до досягнутої домовленості працівники міліції як представники правоохоронного органу, які мають владні повноваження та озброєння, повинні були забезпечувати безперешкодне перевезення вантажів на території Донецької області та проходження контрольно-пропускних пунктів включно до лінії розмежування.

Діючи умисно, за вищевказаним злочинним планом, перевищуючи свої службові повноваження, 17.09.2015 близько 02:00 ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули в район населеного пункту Очеретине Ясинуватського району Донецької області на автомобілі «Фольксваген транспортер», державні реєстраційні номера НОМЕР_2 якого йому не належали і були заздалегідь підготовлені для полегшення вчинення вказаного злочину та унеможливлення ідентифікації транспортного засобу. При цьому, автомобіль на якому вони рухались був обладнаний проблисковими маячками, а вони самі при собі мали автоматичну зброю.

В цей час в районі вказаного населеного пункту також рухався автомобіль "ДАФ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, який перевозив 11144,00 кг. м'яса (курячі стегна та курячі четвертини задні) загальною вартістю 239 846, 60 грн. та прямував із м.Мелітополь Запорізької області до м.Макіївка Донецької області, яка єтимчасово-окупованою територією, тобто планував перетнути лінію розмежування у Донецькій області, однак при цьому не був обізнаний про злочинні наміри вказаних вище осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перевищуючи свої службові повноваження, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засобами мобільного зв'язку, зв'язались із водієм ОСОБА_8, номер телефону якого їм 16.09.2015 заздалегідь повідомила невстановлена слідством особа, та наказали ОСОБА_8 їхати за ними, забезпечуючи таким чином незаконну охорону автомобіля та вантажу. Крім того, у разі загрози законного зупинення та перевірки автомобілю та вантажу представниками органів державної влади України, Войи мали вжити заходів, які б унеможливили таку зупинку та перевірку.

Такі дії ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державнимта громадським інтересам, а саме: порушили встановлені законами та нормативно-правовими актами України порядок здійснення підприємницької діяльності, проходження перевірок на контрольно-пропускних пунктах вздовж лінії розмежування, виконання обов'язків працівників міліції встановлених Законом України «Про міліцію» та сприяли вчиненню невстановленими слідством особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.2585 КК України тобто фінансування тероризму на суму 239 846, 60 грн.

17.09.2015року о 12 годині 50 хвилин ОСОБА_2 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 365КК України.

18.09.2015року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 365КК України.

19 вересня 2015 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Артемівському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області. Строк дії запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою визначено строком на30 днів до 16 жовтня 2015 року. Визначено ОСОБА_2 заставу у розмірі 36540 грн., що відповідає, на час розгляду клопотання, 30 розмірам мінімальної заробітної плати. У разі внесення застави покладено на ОСОБА_2 певні обов'язки.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури області Мазепа О.П.просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити одночасно для ОСОБА_2 розмір застави у вигляді 300 мінімальних заробітних плат - 365400 грн., вважає, що визначеного слідчим суддею розміру застави у сумі 42630 грн., який є наближеним до мінімального, недостатньо для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 зазначених в ухвалі слідчого судді обов'язків. Зокрема,з урахуванням майнового стану підозрюваного та корисливого мотиву вчиненого кримінального правопорушення, визначена сума застави для ОСОБА_9 є незначною та вона вже зібрана останнім та внесена у короткий термін,що збільшує ризики, пов'язані з порушенням підозрюваного покладених на нього обов'язків, здійснення тиску на свідка як особисто так і з використанням наявних зв'язків серед колег.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зазначає, що ухвала слідчого судді єнезаконною,оскільки саме по собі клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містить лише абстрактні та загальні фрази, у зв'язку з чим стороною обвинувачення в порушення вимог ст. 92 КПК України не надано належних та допустимих доказів здійснення ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Крім того, у клопотанні про обрання запобіжного заходу зазначені лише ризики зазначені у ст. 177 КПК України, але відсутні обставини та докази на доведення цих обставин,на підставі яких можна дійти обґрунтованого висновку про необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу. Свідок ОСОБА_8 був допитаний в судовому засіданні при обранні запобіжного заходу ОСОБА_2 та не впізнав його, як особу,

яка надавала йому вказівки щодо маршруту руху, а тому вважає, що підозра пред'явлена ОСОБА_2 не обґрунтована, ризики передбачені ст. 177 КПК України не підтверджені жодним належним доказом.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, на підставі того, що інформація зазначена в витязі з ЄРДР не відповідає дійсності, а саме: «за фактом затримання 17.09.2015 року поблизу с. Верхньоторецьке …», однак затримання відбулось поблизу с. Очеретино, вважає, що неправдива інформація внесена до ЄРДР навмисно, з метою полегшення інкримінування йому злочину, оскільки с.Верхньоторецьке у безпосередній близькості до лінії розмежування на відміну від с. Очеретине, де він безпосередньо виконував свої службові обов'язки та проводив нічне патрулювання с. Очеретине та прилеглої території, рухаючись по маршруту с. Очеретине - с. Керамік. Крім того, с. Очеретине віднесено до сектору С, а с. Верхньоторецьке - віднесено до іншого сектору до якого у нього доступу не було.В іншій частині апеляційна скарга ОСОБА_2 містить доводи в своє обґрунтування, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі його захисника та описані вище в даній ухвалі суду.

Прокурор в судовому засіданніпідтримав доводи своєї апеляції та просив її задовольнити, в задоволенні апеляційних скарг захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 - відмовити. Захисник ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 заперечували проти апеляції прокурора та просили в її задоволенні відмовити, задовольнивши їх апеляційні скарги.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції та просив апеляційні скарги підозрюваного та його захисника не задовольняти, думку захисника, який вважав, що його та підозрюваного апеляційні скарги підлягають задоволенню, а прокурора не підлягає, підозрюваного, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, перевіривши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційні скаргипрокурора, підозрюваного та його захисника не підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст..404 ч.1 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 про те,щопідозра необґрунтована та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не підтверджена доказами, є безпідставними.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 підтверджується наявністю письмових та речових доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження за № 42015050000000497 від 17вересня 2015 року.

Відповідно до вимог ст. 183 ч.4 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозоюйого застосування.

Відповідно до вимог ст. 182 ч. 4 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя урахував обставини кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_2 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, врахував те, що (як видно з пред'явленої йому підозри) насильство він не застосовував, врахував його майновий стан, інші дані про його особу, а саме: ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, врахував наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Також, слідчий суддя у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 182 КПК України, визначиврозмір застави - 36540 грн., що відповідає 30 розмірам мінімальної заробітної плати, що є наближеним до мінімального розміру застави для особи, підозрюваної у вчинені тяжкого злочину.

Згідно ст. 182 ч.4 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а саме (згідно ухвали суду першої інстанції): не відлучатись із населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватись від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватись з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею. судом; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2, після внесення застави та звільнення з під варти, самостійно з'явився до апеляційного суду Донецької області, по першому виклику, чим на думку колегії суддів, виконує покладений на нього обов'язок.

Однак, підозрюваним та його захисником не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам.

В свою чергу, прокурором не надано доказів виключних обставин, якіб давали колегії суддів підстави вважати,що вказаний вище розмір застави ОСОБА_2 не здатний забезпечити виконання останнім, покладених на нього обов'язків, оскільки свідчень про те, що підозрюваний не виконує покладені на нього обов'язки, у суду немає.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 194, 407,419,422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Мазепи О.П., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 19 вересня 2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, для розслідування кримінального провадження № 42015050000000497 від 17 вересня 2015 року, з визначенням застави у розмірі 36540 грн. - залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області