ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2015 р.Справа № 915/1413/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюка І.Г.,
суддів: Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.
секретар судового засідання: Мельник Ю.М.
Учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015
у справі № 915/1413/15
за заявою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області
до боржника ОСОБА_1 підприємства «Інвестстрой плюс»
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 заяву Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ) про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 підприємства «Інвестстрой плюс» залишена без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ДПІ звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 по справі № 915/1413/15 та направити справу до розгляду господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 29.09.2015 апеляційну скаргу ДПІ прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.10.2015 об 11:00 год.
Учасники процесу в судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, явка у судове засідання це право, а не обовязок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених статтею 104 ГПК України, підстав для скасування оскарженої ухвали суду, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.08.2015 прийнято до розгляду заяву ДПІ про порушення справи про банкрутство ПП «Інвестстрой плюс», підготовче засідання призначено на 26.08.2015, зобовязано арбітражного керуючого ОСОБА_2, кандидатуру якої визначено автоматизованою системою, надати суду заяву на участь у даній справі, відповідно до вимог ст. 114 Закону. Арбітражним керуючим ОСОБА_2 заяви на участь у даній справі суду не надано.
Ухвалою суду першої інстанції від 26.09.2015 підготовче засідання відкладено на 14.09.2015. Судом ухвалено здійснити повторний запит до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство для визначення з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора ПП «Інвестстрой плюс», зобовязано ініціюючого кредитора надати суду докази авансування грошової винагороди арбітражного керуючого.
31.08.2015 автоматизованою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_3.
Ухвалою місцевого суду від 01.09.2015 зобовязано арбітражного керуючого ОСОБА_3 надати суду заяву на участь у даній справі, у відповідності до вимог ст. 114 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом».
Арбітражним керуючим ОСОБА_3 відповідної заяви суду не надано.
03.09.2015 арбітражним керуючим ОСОБА_4 подано суду заяву про участь у даній справі.
09.09.2015 на адресу місцевого господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_2 про участь в справі про банкрутство ПП «Інвестстрой плюс».
Заявою від 14.09.2015 ДПІ просить призначити арбітражного керуючого ОСОБА_4 (свідоцтво №1533 від 16.07.2013).
Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 115 Закону передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині.
Частина 5 ст. 115 Закону передбачає, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства України про банкрутство колегія суддів дійшла висновку, що законодавцем чітко встановлено джерело сплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження саме розпорядника майна, а саме дана винагорода здійснюється заявником, тобто особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (якою може бути як кредитор так і боржник), шляхом авансування даної грошової винагороди.
Враховуючи те, що справу про банкрутство ПП «Інвестстрой плюс» порушено за заявою саме ДПІ, то з урахуванням вимог ч. 2 ст. 115 Закону саме останній повинен сплачувати грошову винагороду розпоряднику майна шляхом її авансування у розмірі, встановленому судом, про що вірно зазначив суд першої інстанції в ухвалі від 26.08.2015 у даній справі.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, кредитором доказів на підтвердження авансування оплати послуг арбітражного керуючого не надано, додані до заяви кредитора докази свідчать про відсутність у боржника майна для покриття витрат на виплату винагороди арбітражного керуючого.
Відтак, суд не мав змоги призначити арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна за відсутності оплати його праці через те, що примушення до безоплатної праці забороняється та прирівнюється до рабства, що суперечить нормам ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 5 частини 1 статті 81 ГПК України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач, зокрема, без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Судова колегія дослідивши матеріали справи встановила, що з приводу невиконання ініціюючим кредитором - ДПІ вимог ухвали господарського суду Миколаївської області від 26.08.2015 господарський суд вірно виніс ухвалу про залишення заяви ДПІ №1003/9/14-03-10-00 від 30.06.2015 без розгляду, з вказівкою, що після усунення обставин, що зумовили залишення заяви без розгляду, заявник має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 по справі №915/1413/15.
У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Пироговський В.Т.
Судове рішення № 52304442, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 13.10.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/1413/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: