Постанова № 52304408, 13.10.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа № 922/2336/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю прокурора Ногіна О.М. (посв.№032167 від 11.02.2015 р.)

та представників:

1-го позивача ОСОБА_1 (дов. №9-32/218 від 24.02.2015 р., дов. №50 від 03.06.2015 р.)

2-го позивача не зявився

1-го відповідача не зявився

2-го відповідача ОСОБА_2 (дов. №370 від 18.05.2015 р.)

3-ої особи не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх.№4375Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 04 серпня 2015 року у справі

за позовом Прокурора Балаклійського району Харківської області в інтересах держави в особі:

1. Кабінету Міністрів України, м. Київ;

2. Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

до 1. Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, смт. Савинці, Балаклійський район, Харківська область;

2.Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Комунальне підприємство "Балаклійське бюро технічної інвентаризації", м. Балаклія, Балаклійський район, Харківська область

про визнання недійсним та скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Балаклійського району Харківської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Савинської селищної ради та ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Савинської селищної ради від 22.02.2012 р. за №19 "Про переоформлення права власності на нежитловий обєкт, розташований по вул. Привокзальній, 50 в смт. Савинці Балаклійського району Харківської області за публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; визнати недійсним свідоцтво серії САЕ №433695 від 26.03.2012 р. про право приватної власності на нежитлові будівлі, розташовані по вул. Привокзальній, 50 в смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, видане виконкомом Савинської селищної ради ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.08.2015 р. у справі №922/2336/15 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено повністю.

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що товариство, здійснюючи заходи з оформлення права власності на спірне майно, не порушило інтересів держави, а лише реалізувало своє право на отримання правовстановлюючих документів на майно, в обмін на яке держава стала акціонером ПАТ "ДПЗКУ" та набула обсяг прав з управління юридичною особою. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити в повному обсязі.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає про перевищення виконавчим комітетом Савинської селищної ради своїх повноважень під час прийняття рішення №19 від 22.02.2012 р. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Позивачі, перший відповідач та третя особа вимоги ухвали суду від 31.08.2015 р. не виконали, відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надали.

Міністерство аграрної політики та продовольства України, Савинська селищна рада та КП "Балаклійське БТІ" своїх представників в судове засідання не направили, про причини неприбуття не повідомили, хоча про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обовязок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75, вважає, що не зявлення в судове засідання представників другого позивача, першого відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, уповноважених представників першого позивача та другого відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було створено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 р. за №764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (т. 1 а.с. 42), відповідно до п. 5 якої статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", що ліквідується, в тому числі і шляхом передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор", до складу якого входить комплекс нежитлових будівель та споруд, розташований у смт. Савинці Балаклійського району Харківської області по вул. Привокзальній, 50 (т. 1 а.с. 43).

На виконання вказаної постанови ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було передано згідно акту приймання-передачі № 25 від 20.01.2011 р. цілісний майновий комплекс ДП ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор", підписаний головою ліквідаційної комісії ДП ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор", генеральним директором ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та затверджено Міністерством аграрної політики України (т. 1 а.с. 55-63).

В постанові Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 р. за № 593 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 764" зазначено, що 100 відсотків акцій державного ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; державне ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо. Також, постановлено Міністерству аграрної політики та продовольства здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з перетворенням ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (т. 1 а.с. 44).

Міністерством аграрної політики та продовольства України 07.07.2011 р. видано наказ № 325, яким реорганізовано ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" шляхом його перетворення у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (т.1І а.с. 45).

Представник ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернувся до виконкому Савинської селищної ради з заявою та доданими до неї документами від 18.01.2012 р. за вих. №22 (т. 1 а.с. 51-52) про переоформлення права власності на нежитловий об'єкт, розташований по вул. Привокзальній, 50 в смт. Савинці Балаклійського району Харківської області

Виконавчим комітетом Савинської селищної ради прийнято рішення №19 від 22.02.2012 р. "Про переоформлення права власності на нежитловий об'єкт, розташований по вул. Привокзальній, 50 в смт. Савинці Балаклійського району Харківської області за публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", згідно якого виконавчий комітет Савинської селищної ради оформив свідоцтво серії САЕ № 433695 від 26.03.2012 р. про право приватної власності на нежитлові об'єкти загальною площею 25057,3 кв. м, а саме: адмінкорпус (літ. А-2) площею 829,5 кв. м, візировка (літ. Б-2) площею 108,7 кв. м, прохідна (літ. В-1) площею 12,5 кв. м, лабораторія з підвалом (літ. Г-1) площею 414,4 кв. м, вагова (літ. Д- 1) площею 25,3 кв. м, сарай з підвалом (літ. Е) площею 68,8 кв. м, гараж (літ. Ж-1) площею 140,0 кв. м, гараж (літ. 3-1) площею 169,7 кв. м, пожежне депо (літ. И-1) площею 169,9 кв. м, виробничо-допоміжний комплекс (літ. К-1) площею 717,2 кв. м, автоприйом (літ. Л-3) площею 368,0 кв. м, топкова (літ. М-1) площею 74,4 кв. м, зерносклад (літ. Н-1, літ. Н-1) площею 2231,2 кв. м, ангар (літ. 0-1) площею 524,1 кв. м, будка вагонної вагової (літ. П-1) площею 8,4 кв. м, залізнична будка стрілочна (літ. Р-1) площею 5,9 кв. м, силкорпуси з робочою будівлею (літ. С-5-7) площею 17209,6 кв.м, залізничний прийом (літ. Т-4) площею 640,9 кв.м, тепловозне депо (літ. У-1) площею 93,8 кв.м, склад ПММ (літ. Ф-1) площею 46,7 кв.м, склад мазуту (літ. Х-1) площею 101,6 кв.м, КНС (літ. Ц-1) площею 20,2 кв.м, убиральня (№1), башта (№2), паркан (№3), паркан (№4), замощення (І), свинарник (літ. А-1) площею 616,0 кв.м, телятник (літ. Б-1) площею 280,1 кв.м, сарай (літ. В) площею 180,4 кв.м, паркан (№1а), ворота (№2а), паркан (№3а), ворота (№4а), убиральня (№5), що розташовані у смт. Савинці, Балаклійського району, Харківської області по вул. Привокзальна, 50, що належать ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на праві приватної власності (т. 1 а.с. 50).

Виконавчим комітетом Савинської селищної ради 26.03.2012 р. видано свідоцтво серії САЕ № 433695 про право приватної власності на нерухоме майно, підстава видачі - рішення виконавчого комітету Савинської селищної ради №19 від 22.02.2012 р. (т. 1 а.с. 74).

Вважаючи, що рішення Виконавчого комітету Савинської селищної ради №19 від 22.02.2012 р. було прийняте із перевищенням повноважень та суперечить вимогам чинного законодавства, прокурор Балаклійського району Харківської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Савинської селищної ради від 22.02.2012 р. за №19 "Про переоформлення права власності на нежитловий обєкт, розташований по вул. Привокзальній, 50 в смт. Савинці Балаклійського району Харківської області за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; визнати недійсним свідоцтво серії САЕ №433695 від 26.03.2012 р. про право приватної власності на нежитлові будівлі, розташовані по вул. Привокзальній, 50 в смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, видане виконкомом Савинської селищної ради ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

В обґрунтування позову прокурор, зокрема, зазначає, що під час звернення до виконавчого комітету Савинської селищної ради із заявою від 18.01.2012 р. за вих. № 22, на підставі якої прийнято оспорюване рішення, заявником не було надано документів, які б підтверджували зміну форми власності майнового комплексу з державної на приватну форму власності, оспорюване рішення прийнято виконавчим комітетом Савинської селищної ради із перевищенням повноважень, що в свою чергу, є підставою для визнання недійсним свідоцтва, виданого виконавчим комітетом Савинської селищної ради на виконання рішення № 19 від 22.02.2012 р.

Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що матеріали господарської справи не містять, а відповідачами не доведено, що у даному разі наявне волевиявлення держави на зміну державної форми власності на іншу, а також малася на меті передача державного майна у статутний фонд господарського товариства (ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") у власність, а не на підставі інших речових прав (господарське відання, користування тощо).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 145 Господарського кодексу України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.

Зважаючи на те, що чинним Господарським кодексом України прямо не передбачено зміну правового режиму майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, внаслідок передачі державного майна засновником до статутного фонду державного акціонерного товариства чи до статутного фонду створеного останнім дочірнього підприємства, то правовий режим цього майна належить визначати виходячи зі змісту актів про створення товариства та його установчих документів.

Згідно зі ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, набуття товариством права власності на майно, передане засновниками до статутного фонду, відбувається у разі волевиявлення засновників на передачу цього майна саме у власність; наявність такого волевиявлення презюмується у цивільних правовідносинах, якщо інше не встановлено законом чи установчими документами.

В п. 5.1 статуту ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" закріплено, що статутний капітал Товариства становить 867 717 000,00 грн. Статутний капітал Товариства формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником. Засновниками Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України (п. 1.4. Статуту).

Управління та розпорядженням державним майном здійснюється з додержанням приписів Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. за № 8-92, постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 р. за №803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності", що визначають органи, уповноважені розпоряджатися державним майном та порядок зміни ним державної форми власності на іншу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що матеріали справи не містять, а відповідачами не доведено, що у даному випадку наявне волевиявлення держави на зміну державної форми власності на іншу, а також малася на меті передача державного майна у статутний фонд господарського товариства (ПАТ "ДПЗКУ") у власність, а не на підставі інших речових прав (господарське відання, користування тощо).

Згідно п. 7 розяснення, наданого Вищим арбітражним судом України від 02.04.1994 р. № 02-5/225, вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності.

Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, прокурором доведено і підтверджено матеріалами справи та відповідними доказами, що спірне свідоцтво, на час його видачі, було прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало інтереси держави.

Статтею 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своє власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

В статті 319 Цивільного кодексу України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

В ст. 326 Цивільного кодексу України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

У відповідності до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В главі 29 Цивільного кодексу України передбачені цивільно-правові способи захисту права власності. Зокрема, згідно з нормами статті392 Цивільного кодексу України передбачене право особи, яка вважає себе власником майна, пред'явити позов про визнання права власності до осіб, які не визнають, заперечують або оспорюють це право власності та не перебувають із власником у договірних або інших зобов'язальних правовідносинах.

В силу ч. 2 ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги. Посилання ж апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов є необґрунтованим та таким, що не підтверджено матеріалами справи.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що у відповідності до положень Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", Савинський елеватор не підлягає приватизації, а у "Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані", зазначене підприємство відсутнє.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 04.08.2015 р. у справі №922/2336/15 прийняте при належному зясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в звязку з чим, апеляційна скарга другого відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 75, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.08.2015 р. у справі №922/2336/15 залишити без змін.

Повна постанова складена 15.10.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.