Постанова № 52304156, 12.10.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.10.2015 справа №905/8839/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретарі за участю предстаників сторін від позивача: від відповідача: третя особа: від третьої особи:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_6 за довіреністю ОСОБА_7 особисто КП "БТІ" м. Маріуполь, Донецької області не з'явивсярозглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Оріль м. Маріуполь, Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід03.04.2014р.у справі№ 905/8839/13за позовом до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Оріль м. Маріуполь, Донецької області Регіонального відділення фонду державного майна України в Донецькій області м.Донецьк Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполь, Донецької області ОСОБА_7 м.Маріуполь, Донецької областіпровизнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2014р. у справі №905/8839/13 в задоволенні позову відмовлено.

Оскаржуючи рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2014р. у справі №905/8839/13 ТОВ Оріль м. Маріуполь просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити його позовні вимоги. При цьому посилається на те, що ТОВ Оріль підписувало договір купівлі продажу та сплатило повністю за приміщення, яке було вільне та проінвентаризоване в присутності та за його участі. У рішенні суд посилається на те, що приміщення №16 належить ОСОБА_7, але на дату прийняття рішення ОСОБА_7 не надав доказів права власності на спірну частину майна. Рішенням суду по справі №12/671 встановлено, що ТОВ Оріль передавалися вільні підвальні приміщення літ. 14, літ. 15, літ.16 площею 211,25 кв. м. та низкою інших судових рішень.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Товариство покупців громадян України утворили ТОВ Оріль, яке зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №673р від 10.08.1995 (т.1 а.с.20).

Донецьким регіональним відділенням Фонду держмайна України було видано наказ №6105 від 10.11.1995р., яким дозволено приватизацію шляхом викупу приміщень власникам приватизованих обєктів малої приватизації відповідно до Указу Президента України № 827/94 від 30.12.1994р. Про заходи щодо прискорення процесів малої приватизації в Україні (т.1 а.с.19).

Донецьким регіональним відділенням Фонду держмайна України 18.12.1995р затверджено акт оцінки нежитлового приміщення, яке займає позивач. Вартість нежитлового приміщення складає 1260510 тис. карб. (т.1 а.с.23).

Між Донецьким регіональним відділенням фонду Державного майна України та позивачем укладений договір купівлі продажу приміщення №1354 від 21.12.1995р. (далі договір), відповідно до умов якого Донецьке регіональне відділення фонду Державного майна України зобовязується передати у власність позивача приміщення загальною площею 388,27кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Пашковського 21, що раніше знаходилось на балансі АП Металургійного комбінату Азовсталь. Характеристика приміщень надана у технічному паспорті, який виданий бюро технічної інвентаризації (т.1 а.с.27-31).

Згідно з п.1.2 договору право власності на приміщення переходить до покупця з моменту підписання акту прийому - передачі.

Відповідно до п.1.3. договору, згідно акту оцінки, затвердженого наказом начальника Донецького регіонального відділення фонду державного майна України №7165 від 18.12.1995р., вартість відчужуваного приміщення становить 1260510 тис. карб.

Позивачу 02.02.1996р. видане Свідоцтво про власність за реєстраційним №1130 на приміщення, що знаходилося в оренді у позивача, на підставі договору купівлі-продажу №1345 від 21.12.1995р., а також акту прийому - передачі від 05.01.1996р. між позивачем і Фондом державного майна України згідно з Законом України Про приватизацію майна державних підприємств від 04.03.1992р. (т.1 а.с.32).

Між позивачем та Донецьким регіональним відділенням фонду державного майна України 05.02.1996р. підписаний акт прийому - передачі, за яким позивачу були передані приміщення, що були ним викуплені за договором. Сторони підтвердили, що вся сума грошових коштів за договором сплачена (т.1 а.с.33).

Однак, перелічені вище документи не містять у собі переліку внутрішніх приміщень та їх площі та не конкретизують, які самі приміщення підвалу стали предметом договору купівлі - продажу №1354.

Матеріали приватизаційної справи спірного майна, у тому числі і акт оцінки обєкту приватизації не містять даних про склад приміщень, що були придбані позивачем (т.2 а.с.2-91).

Відповідно до письмових пояснень третьої особи 1, на момент укладання договору довідка - характеристика, якій передує обстеження домоволодіння не замовлялась, інвентаризація не проводилась.

Згідно умов біржового контракту №19804 від 02.03.1998р. та акту приймання передавання частини приміщення від 17.11.1998р. позивачем продано частку нежитлового приміщення площею 207,18 м. кв., а саме: приміщення підвалу №14 та №15 та приміщення першого поверху №12-8 та №12-9 (т.1 а.с.36-37).

Частиною 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 16.10.2013р. звернувся до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області для оформлення права власності на нежитлові приміщення №12, №16, що розташовані за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Пашковського, 21.

Рішенням реєстраційної служба Маріупольського міського управління юстиції Донецької області №7501879 від 01.11.2013р. відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на зазначені приміщення, з огляду на те, що неможливо встановити, які саме приміщення та якою площею належать позивачу на праві власності (т.1 а.с.17). Доказів оскарження рішення про відмову у державній реєстрації права власності позивачем до матеріалів справи не додано.

Разом з тим, згідно Витягу про державну реєстрацію прав, нежитлове приміщення №16 належить фізичній особі ОСОБА_7, яке зареєстровано на праві власності на нежиле приміщення №16 за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Пашковського, 21/46, на підставі договору дарування №1227 від 28.12.2002р. та договору про внесення змін №1 від 05.04.2012, частка 9/100 (т.3 а.с.39-41).

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що наявні матеріали справи підтверджують право власності на нежитлове приміщення 16, а позивач є власником нежитлового приміщення №12 загальною площею 111,9 м.кв.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2010року по справі 35/469пд рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2009 р. у справі № 35/469пд було скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору - купівлі-продажу №70 від 15.10.99 р., що укладений між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_8 м Маріуполь, площею 70,36 кв.м. та у задоволенні позовних вимог ТОВ «Оріль» про визнання недійсним договору купівлі-продажу №70 від 15.10.99 р., що укладений між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради

м. Маріуполь та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_8

м Маріуполь, площею 70,36 кв. м., було відмовлено.

В межах вказаної справи судом апеляційної інстанції зазначено з посиланням на рішення судів №1/221пд, 12/671пд, 2/4-25пд, 10/198пд, що ТОВ «Оріль» є власником обєкту приватизації згідно нотаріально посвідченого договору №1354, за яким продане нежитлове приміщення площею 388,27 кв.м., з яких 177,04 кв. м. на першому поверсі та 211,23 кв.м (201,34 кв.м.) підвальних приміщень. Станом на 1995 рік площа приміщень по підвалу складала 201,34 кв.м., в тому числі № Ш сходова клітина 3,16 кв.м., № 16-1 сарай 7,45 кв.м, № 16-2 сарай 4,98 кв.м. Судом апеляційної інстанції зазначено, що враховуючи факти, встановлені вищенавединими судовими рішеннями, а саме те, що договір купівлі-продажу №1354 від 19.12.1995року містить дані про продаж нежитлового приміщення, розташованого у м. Маріуполь, вул. Пашковського, 21, площею 388,27кв.м. із яких лише 211, 23кв.м (201,34кв.м.) підвальних приміщень, які згідно експлікації внутрішніх площ до плану будівлі «А-1», підвал по вул. Пашковського, 26, станом на 1995 р. включають 15,59 кв.м. по літ.16, в тому числі № Ш сходова клітина 3,16 кв.м., № 16-1 сарай 7,45 кв.м, № 16-2 сарай 4,98 кв.м., та враховуючи, що спірна частина підвалу не була проінвентаризована та як обєкт нерухомості згідно даних БТІ не реєструвалась та не враховувалась на момент продажу у 1995 році, підстав вважати позивача власником спірного приміщення у суду відсутні.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2013р. у справі № 2а/0570/17347/2012, залишено без змін ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013р. та ухвалу Вищого адміністративного суду Україні від 26.03.2014 р., встановлено, що рішення суду у справі №12/671пд не встановлює право власності, а лише зобовязує Регіональне відділення виконати умови договору купівлі-продажу №1354 від 19.12.1995 року та передати ТОВ «Оріль» нежитлові приміщення за літ. 16, розташовані за адресою: вул. Пашковського, 21, а також зазначено, що територіальній громаді м. Маріуполя в особі Маріупольської міської ради видане свідоцтво про право власності від 30.09.1999р. на нежитлове приміщення № 16.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «Оріль» не має права власності на приміщення площею 70,36 кв. м. за літ. 16, що є предметом договору купівлі-продажу № 70 від 15.10.1999р., укладеного між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_8, з огляду на зазначене суд відмовив у задоволенні позову ТОВ «Оріль» про визнання зазначеного договору недійсним.

Між тим, зазначеними судовими рішеннями у справі № 2а/0570/17347/2012 однозначно встановлено, що позивач не звертався до Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» з вимогою про здійснення інвентаризації приміщення № 12 та не сплачував вартість здійснення інвентаризації цього приміщення, технічний паспорт на приміщення №12 позивачу не виданий.

Так, Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2013 р. у справі № 2а/0570/17347/2012, залишено без змін ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013р. та ухвалу Вищого адміністративного суду Україні від 26.03.2014 р., відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Оріль» до Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» про визнання незаконними дій з видачі ОСОБА_7 технічної документації на приміщення №16 у будинку 21 по вул. Пашковсього в м. Маріуполі та реєстрації права власності на приміщення №16 за ОСОБА_7; зобовязання БТІ видати ТОВ «Оріль» технічний паспорт на приміщення №16 у будинку 2 по вул. Пашковсього в м. Маріуполі; зареєструвати на нього право власності за ТОВ «Оріль», про що видати витяг з реєстру права власності на обєкти нерухомості; зобовязання здійснити інвентаризацію нежилого приміщення №12, оплаченого 14.04.2010р.; видати ТОВ «Оріль» технічний паспорт на приміщення № 12, яке належить на праві колективної власності ТОВ «Оріль» за договором № 1354 від 21.12.1995 р.

За таких обставин, посилання позивача, з огляду на приписи ст. 35 ГПК України, на рішення господарського суду Донецької області у справі № 12/671 від 14.11.2002 р. у підтвердження права власності на спірне приміщення № літ.14., літ.15., літ16. необґрунтоване та не може бути прийнято до уваги.

Судові витрати відповідно до приписів ст.49 ГПК України обґрунтовано покладені на позивача.

З огляду на наведене рішення господарського суду відповідає матеріалам

справи, приписам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 ГПК України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2014р. у справі № 905/8839/13 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

ГоловуючийА.М. М'ясищев

Судді:Н.М. Будко

ОСОБА_3

Надруковано: 6 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

2 третім особам

1. у справу

1. апеляційному суду