Постанова № 52304098, 13.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015 року Справа № 904/2530/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №26 від 01.01.15, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 05.06.15, представник

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарська", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року у справі № 904/2530/15

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарська", м. Дніпропетровськ

про стягнення 27 510 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року (суддя Рудь І.А.) позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Богучарська", м. Дніпропетровськ про стягнення штрафу за неправильно внесені відомості унакладну № 52530284 задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарська" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" 27 510 грн. 00 коп. штрафу, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду мотивовано ст.ст.6, 37, 129 Статуту залізниць України, тим, що відправник вніс до залізничної накладної №52530284 від 19 вересня 2014 року неправільні відомості, у звязку з чим на підставі ст.122 Статуту залізниць України він повинен нести відповідальність у вигляді штрафу в розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарська" його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи.

Апелянт стверджує, що Комерційний акт РА №00482/473/6 від 25 вересня 2014 року, який повинен бути складений на станції Чаплине був складений пізніше на станції Нижньодніпровськ, що підтверджується протоколом зважування від 25 вересня 2014 року, що в свою чергу свідчить про порушення позивачем ОСОБА_4 складання актів -порушення п.5, п.14 ОСОБА_4 складання актів, місця та часу складання акту (складання акту відбулося пізніше на станції Чаплине).

Відповідач зазначає, що ваги, якими відбулося зважування на станції Нижньодніпровській пройшли перевірку 12 листопада 2013 року, 16 квітня 2014 року, як зазначено в технічному паспорті ЗВВТ, наданого позивачем до позовної заяви, а ні 17 жовтня 2013 року, як зазначено у Комерційному акті, на що господарський суд Дніпропетровської області не звернув уваги при прийнятті оскаржуваного рішення від 28 липня 2015 року.

Також апелянт посилається на те, що згідно витягу із програми "АС клієнт", у якій він подавав заяву на перевезення позивачу, зазначено "груз помаркирован известковым раствором, УДК №144, влага 8% погрузка выше бортов 400 мм".

В Комерційному акті РА №00482/473/6 від 25 вересня 2014 року зазначено, що вантаж розміщено "погрузка ниже бортов на 40 см". Відповідач вважає, що в даному випадку відбулася крадіжка вантажу під час його перевезення, за яку повинен нести відповідальність саме позивач.

Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року у даній справі, позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без розгляду.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 19 вересня 2014 року зі станції відправлення Гродовка Донецької залізниці на станцію призначення ОСОБА_5 залізниці за залізничною накладною № 52530284 відправлено вагон № 60498938 із вантажем - концентрат вугільний марки Г13-100.

Відповідно до вказаної накладної відправник вантажу - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарська".

При проходженні вказаного вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу у вагоні № 60498938 за допомогою вагонних 150 тн. електротензометричних вагів, за результатами якого складений комерційний акт РА № 004802/473/6 від 25 вересня 2014 року про невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 52530284, а саме: у вагоні № 60498938 вага брутто склала 75 700 кг, нетто - 52 300кг, тара - 23 400 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 11 700 кг.

Як вбачається зі змісту вказаного комерційного акту, вантаж прибув у справному вагоні, сліди втрати або розкрадання вантажу під час перевезення відсутні.

На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позивачем нарахований штраф у розмірі пятикратної провізної плати у сумі 27 510 грн. 00 коп.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457, який визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна -основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та ОСОБА_4 і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно з положенням ст.37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до ОСОБА_4 оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року № 863/5084.

Згідно з п.2.1 вказаних ОСОБА_4 оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

Згідно п.28 "ОСОБА_4 приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

В силу приписів частин 1 і 2 ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Комерційним актом РА №004802/473/6 від 25 вересня 2014 року засвідчено факт завантаження вагону № 60498938 вантажем вагою меншою ніж зазначено у накладній, на 11 700 кг. Водночас, вказаний акт не містить відомостей щодо несхоронного перевезення спірного вантажу: поглиблень та течі вантажу немає, двері та люка з обох сторін закриті; в технічному відношенні вагон справний.

Таким чином, за вказаних обставин всі наслідки за неправильності відомостей, зазначених у накладній мають бути покладені на відповідача.

Згідно зі ст.122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У відповідності до ч.1 ст.118 Статуту залізниць України, за предявлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

В силу положень ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

З врахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що відповідальність за наслідки неправильності відомостей, зазначених у накладній повинна бути покладена на відповідача.

Доводи апелянта до уваги не приймаються в силу наступного.

Як вже зазначено згідно ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Всі відомості стосовно перевезення вантажу вносять до залізничної накладної (в якому стані вантаж, маркування вантажу, розміщення, кріплення, тощо). В залізничній накладній №52530284 від 19 вересня 2014 року, що є основним перевізним документом відсутні будь -які помітки щодо розміщення вантажу, отже, ці дані не вносилися вантажовідправником.

Щодо твердження апелянта, що комерційний акт мав складатися на станції виявлення недостачі вантажу (ст. Чаплине) то слід зазначити, що згідно Порядку дій працівників станцій Нижньодніпровськ -Вузол, Синельникове -1 при обробці результатів зважування транзитних поїздів на тензометричних вагонних вагах типу ВТВ -25ДР2 станції Павлоград -1 та типу ВТВ-25ДР1Т станції Чаплине від 08 лютого 2013 року працівники ст. Нижньодніпровськ -Вузол виявивши різницю розрахункової маси в межах +/- 10 т при справному перевезенні та в межах паспортної вантажопідйомності вагона, у випадку якщо поїзд прямує у розформування на станцію Нижньодніпровськ -Вузол, передають інформацію на ПКО Нижньодніпровськ -Вузол для подальшої перевірки маси вантажу на статичних вагах станції та оформлення актового матеріалу відповідно до ст.122, 129 Статуту залізниць України (а.с.81-82).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року відповідає чинному законодавству, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року у справі № 904/2530/15 залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарська", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(ОСОБА_1 підписання постанови в повному обсязі 14.10.15 р.)