Рішення № 52303084, 12.10.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.2015 Справа № 905/1363/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сиса А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка», м. Запоріжжя

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області

про стягнення: 143 198,03 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 17/55 від 12.11.2014 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка», м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області, суми основної заборгованості у розмірі 75 456,64 грн., пені у розмірі 4 806,57 грн., 3% річних у розмірі 4 327,65 грн., інфляційних витрат у розмірі 58 607,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 15/11-18 від 09.04.2013 року в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії специфікації № 1 від 09.04.2013 року до договору та специфікації № 2 від 31.05.2013 року до договору, копію заявки № 09-15/91 від 05.06.2013 року на поставку матеріалів, копії видаткових накладних № РН-0000456 від 11.04.2013 року, № РН-0000733 від 12.06.2013 року, № РН-0000823, № РН-0000841 від 05.07.2013 року, копії довіреностей на отримання цінностей № 846 від 09.04.2013 року, № 1402 від 12.06.2013 року, № 1551 від 01.06.2013 року.

Слухання справи відкладалось у звязку з неявкою відповідача у засідання суду та надходженням клопотань від представника відповідача (Вх. № 8423/15 від 25.08.2015 року) та представника позивача (Вх. № 11855/15 від 21.09.2015 року) про відкладення розгляду справи.

21 вересня 2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (Вх. № 11859/15) про зупинення провадження у справі № 905/1363/15 в порядку ст.79 ГПК України, у звязку з порушенням справи № 905/2040/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» про визнання договору № 15/11-18 від 09.04.2013 року таким, що укладений з порушенням діючого законодавства. Представник відповідача вважає, що під час розгляду справи № 905/2040/15 будуть встановлені факти, що мають значення для розгляду справи № 905/1363/15.

07 жовтня 2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (Вх. № 14281/15), в якому проти задоволення позову заперечував, оскільки позивач на виконання положень п.6.1. договору не надав документи: рахунок, сертифікат якості, накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну, отже факт поставки товару та його оплати не наступив. Крім того, представник відповідача заперечує проти стягнення пені, оскільки строки позовної даності для неї закінчились.

07 вересня 2015 року представник відповідача також подав клопотання в порядку ст.22 ГПК України про застосування строків позовної давності в частині нарахування пені.

Позивач у засідання суду не зявився.

Відповідач у засіданні суду проти задоволення позову заперечував.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка», м. Запоріжжя, (надалі по тексту постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області, (надалі по тексту - покупець) укладений договір поставки № 15/11-18, згідно умов якого постачальник зобовязався передати у власність товар, а покупець зобовязався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п.2.1. договору, вартість продукції зазначається у специфікаціях, що є невідємною частиною договору.

Відповідно п. 5.1. договору, строк та умови поставки товару зазначаються в специфікаціях.

Датою переходу права власності вважається дата підписання видаткової накладної. Документом, підтверджуючим такий перехід є видаткова накладна (п.6.3. договору).

Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, передбаченого в специфікації, з дня отримання оригіналу рахунку на оплату та сертифікату якості, якщо інше не передбачено специфікацією (п.9.3. договору).

Договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін. Строк дії договору до 31.12.2014 року (п.13.1., п.13.2. договору).

На виконання умов договору сторонами підписані специфікації № 1 від 09.04.2013 року, № 2 від 31.05.2013 року.

З урахуванням положень специфікацій № 1 до договору, сума договору складає 366 996,55 грн., а 100% оплата продукції здійснюється за фактом її поставки з відстроченням платежу 30 календарних днів.

Відповідно положень специфікації № 2 до договору, сума договору складає 4 976,04 грн., а 100% оплата продукції здійснюється за фактом її поставки протягом 30 банківських днів.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України (далі: ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

У відповідності до вищевказаного договору, за видатковими накладними № РН-0000456 від 11.04.2013 року, № РН-0000733 від 12.06.2013 року, № РН-0000823 від 01.07.2013 року, № РН-0000841 від 05.07.2013 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 75 456,64 грн.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обовязок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка», щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 75 456,64 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У звязку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобовязання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обовязку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п.10.6. договору, за несвоєчасну оплату поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Строк позовної давності регламентується ст. 223 ГК України, яка відсилає до строку позовної давності, встановленого ЦК України, якщо інші строки не передбачені ГК України.

Конкретного строку позовної давності щодо стягнення штрафної санкції ГК України не встановлено, а тому необхідно застосовувати строк позовної давності, визначений ст.258 ЦК України.

Пунктом першим частини другої ст.258 ЦК України встановлено, що до вимог відносно стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Тобто, якщо порушення за видатковими накладними № РН-0000456 від 11.04.2013 року було допущено після 12.05.2013 року, № РН-0000733 від 12.06.2013 року 13.07.2013 року, № РН-0000823 від 01.07.2013 року - 01.08.2013 року, № РН-0000841 від 05.07.2013 року 05.08.2013 року, то право на звернення до суду з позовом про стягнення з винної сторони неустойки виникає в межах одного року позовної давності. А строк розрахунку неустойки в шість місяців, встановлений ГК України, передбачає присічний строк, в межах якого нараховується неустойка. Таким чином, пеня більш не є тривалою штрафною санкцією і нараховується з дня, наступного за днем, коли зобов'язання повинно бути виконано, а саме за період шість місяців, після яких її нарахування припиняється.

Тому суд задовольняє клопотання представника відповідача від 07.10.2015 року та у відповідності до ч.3 ст.267 ЦК України застосовує строки позовної давності, передбачені п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, відносно нарахування пені.

На підставі вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 806,57 грн. задоволенню не підлягають.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 58 607,178 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.

З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 9.3. договору та специфікацій до договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 4 327,65 грн. в повному обсязі.

Доводи відповідача у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Стосовно заперечень відповідача про ненадання позивачем товаросупроводжувальних документів, вказаних в п.6.1. договору, суд вважає, що ці доводи не мають жодного відношення до терміну та умов розрахунків між сторонами.

Згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

При прийманні продукції, відповідачем жодних актів про відсутність супровідних документів не складалось та суду вони не представлені. В подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався, отриману продукцію відповідачу не повернув і іншого відповідачем не доведено. Вказане свідчить про передання відповідачу усіх документів у повному обсязі.

Крім того, суд відхиляє клопотання відповідача відносно зупинення провадження у справі № 905/1363/15 до вирішення повязаної з нею іншої справи, оскільки усі необхідні документи для встановлення факту наявності чи відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем, а також правомірності стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат наявні у матеріалах даної справи, а отже у суду немає жодних підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка», м. Запоріжжя, до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області, про стягнення 143 198,03 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області, (84306, Донецька область, м. Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка», м. Запоріжжя, (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. № 152-в, к. № 10, р/р 26007060049461, в ПАТ КБ «ПриватБанк» Запорізьке регіональне Управління м. Запоріжжя, МФО 313399) суму основного боргу у розмірі 75 456,64 грн., 3% річних у розмірі 4 327,65 грн., інфляційні витрати у розмірі 58 607,17 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.10.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2015 року.

Суддя Л.Д. Подколзіна