Рішення № 52302674, 15.10.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.15р. Справа № 904/7565/15

За позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 30000 грн 77 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №14/9 від 04.01.15;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

26.08.2015 до господарського суду Дніпропетровської області звернулося Державне підприємство "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля" (далі - ДП "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля", позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ" (далі - ТОВ "СВІТЯЗЬ", відповідач), з вимогами про стягнення збитків 30000,77 грн, за неналежне виконання договору підряду № 5-РС, укладеного між сторонами 17.07.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.09.2015.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 22.09.2015 на 13.10.2015.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, участь свого повноважного представника не забезпечив у судове засідання, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Від відповідача повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про закінчення терміну зберігання.

З огляду на викладене суд керується ч.1 ст.64 ГПК України, у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду від 26.08.2015 та 22.09.2015 були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь його представника у судовому засіданні.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2011 між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (надалі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світязь" (надалі виконавець, підрядник) було укладено договір підряду № 5-РС (надалі - договір) за умовами п.1.1 якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по прокладці пожежно-питного водопроводу від тунелю до корпуса 88 з північної сторони на території ДП "КБ "Південне", згідно з проектом та діючими нормативними документами.

Згідно з п. 2.5. договору розрахунок з підрядником здійснюється наступним чином: підрядник підтверджує виконання обєму виконаних робіт актом, підписаним уповноваженими представниками сторін. Оплата їх відбувається протягом 5-ти банківських днів після оформлення акту.

На виконання умов до п. 2.6 договору для виконання будівельних робіт та придбання матеріальних ресурсів позивач перерахував відповідачу суму авансу у розмірі 130000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3985 від 22.06.2011.

Після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року за договором, позивачем було здійснено оплату у повному обсязі в сумі 69774,09 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5011 від 09.08.2011.

Таким чином, позивач зобовязання за договором підряду № 5-РС від 17.06.2011 виконав належним чином та у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.6 зазначеного договору підряду відповідальність за відповідність цін нормам Мінрегіонбуда несе виконавець.

При проведенні внутрішньої перевірки кошторисної документації позивачем встановлено завищення витрат обсягів асфальту за вказаним договором, а саме 35,7152 тн на суму 30000,77 грн, що зафіксовано актом позивача від 20.10.2014.

Відповідно до ст. 891 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт та у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації відшкодувати завдані збитки.

Згідно з ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобовязаний негайно повідомити про це підрядника.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 33/0312 від 21.10.2014 з проханням повернути зайво перераховані грошові кошти з копією акту від 20.10.2014.

Гарантійним листом за вих. № 10/27 від 27.10.2014 відповідач визнав помилкове включення до форм КБ 2в по вищезазначеному договору суми 30000,77 грн та зобовязався повернути позивачу зайво отримані кошти окремими платежами згідно графіку:

грудень 2014 року - 10000,00 грн;

січень 2015 року - 10000,00 грн;

лютий 2015 року - 10000,00 грн;

березень 2015 року - 10000,00 грн;

квітень 2015 року - 10000,00 грн;

травень 20105 року - 17112,00 грн.

28.10.2014 відповідачем частково перераховано на користь позивача суму у розмірі 10000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № ПН54137_AS026/14 від 28.10.2014.

Відповідач більше не здійснило жодного платежу з метою повернення зайво отриманих коштів за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі.

Внаслідок зайвої оплати вартості виконаних робіт відповідачем завдано матеріальної шкоди (збитків) позивачу на суму 30000,77 грн, за стягненням якої останній звернувся до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки, фактично, відповідач гарантійним листом та здійсненням часткового повернення грошової суми визнав зайво сплачені позивачем кошти.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 627, 629, 853, 891, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 38, ідентифікаційний код 23647997) на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, буд. 3, ідентифікаційний код 14308304) збитки у сумі 30000 грн 77 коп. та 1827 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 15.10.2015.

Суддя В.Д. Воронько