Рішення № 52302644, 12.10.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.15р. Справа № 904/7278/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ МАРКЕТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІВЕС", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 14 584 грн. 67 коп.

Суддя Забарющий М.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - за дов. № 04/09 від 04.09.15 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ МАРКЕТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІВЕС", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 8 298 грн. 00 коп. боргу з повернення коштів, 2 391 грн. 87 коп. пені, 3 725 грн. 80 коп. інфляційних та 169 грн. 00 коп. річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на: виконання ним умов договору № ДВ-040 від 01.11.2012 року щодо оплати вартості поставленого товару у повному обємі і з переплатою відповідачу в сумі 8 298 грн. 00 коп.; платіжні доручення, пойменовані у позові; рахунки на оплату товару; припинення дії договору № ДВ-040 від 01.11.2012 року 31.12.2013 року; предявлення відповідачу вимоги про повернення надлишку коштів (лист № 268 від 24.06.2015 р.); рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 року у справі № 904/2677/15; ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань"; ст.ст. 173, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України (далі ГК); ст.ст. 509, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: вимогу позивача про повернення коштів він отримав лише в серпні 2015 року, що зумовило перерахування позивачу 8 297 грн. 95 коп. платіжним дорученням № 863 від 02.09.2015 року; до отримання вимоги від позивача у відповідача не було змоги повернути йому кошти; чинне законодавство та договір № ДВ-040 від 01.11.2012 року не передбачають умов щодо нарахування пені за неповернення зайво сплачених коштів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

01.11.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" (далі по тексту - позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Маркет" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено договір поставки № ДВ-040 (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у пункті 1.2 даного договору, а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором (асортимент, сортимент, номенклатура) визначаються рахунком-фактурою; кожна позиція товару згідно з рахунком-фактурою може бути замовлена покупцем будь-яку кількість разів і так само може бути не замовлена ним жодного разу; направлення покупцем заявок є його правом, а не обовязком.

Згідно з пунктом 4.1 договору ціни на партію товару, який поставляється постачальником покупцю за цим договором, вказуються постачальником в рахунках-фактурах, виставлених для оплати відповідної партії товару згідно з договором.

Відповідно до пункту 4.2 договору розрахунки за відповідну партію товару, що поставлена, здійснюються покупцем в національній валюті України (гривня) у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника згідно отриманим рахункам-фактурам протягом 1 (одного) банківського дня, на умовах попередньої оплати.

Пунктом 4.5 договору визначено, що загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках-фактурах, які були оплачені та являються додатками до даного договору.

У пункті 5.2 договору сторони домовилися, що постачальник здійснює поставки товару в строки, в кількості, за номенклатурою та в асортименті, що визначені в заявці покупця.

Моментом поставки партії товару вважається дата видаткової накладної постачальника, яка повинна відповідати фактичній даті передачі товару (пункт 5.4 договору).

Згідно з пунктом 6.1 договору визначено, що у випадку порушення договору сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

У пункті 6.4 Договору поставки сторони передбачили, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2013р., а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання сторонами (пункт 9.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3517992,88грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- видаткова накладна №394 від 15.01.2013р. на суму 9296,00грн.;

- видаткова накладна №3148 від 06.03.2013р. на суму 112479,90грн.;

- видаткова накладна №3149 від 06.03.2013р. на суму 117751,50грн.;

- видаткова накладна №3288 від 06.03.2013р. на суму 53334,84грн.;

- видаткова накладна №3290 від 06.03.2013р. на суму 16789,50грн.;

- видаткова накладна №3309 від 07.03.2013р. на суму 117121,20грн.;

- видаткова накладна №3310 від 07.03.2013р. на суму 128581,20грн.;

- видаткова накладна №3491 від 11.03.2013р. на суму 123195,00грн.;

- видаткова накладна №3492 від 11.03.2013р. на суму 124341,00грн.;

- видаткова накладна №3493 від 12.03.2013р. на суму 126060,00грн.;

- видаткова накладна №3494 від 12.03.2013р. на суму 117172,77грн.;

- видаткова накладна №3496 від 12.03.2013р. на суму 120627,96грн.;

- видаткова накладна №4950 від 03.04.2013р. на суму 124051,20грн.;

- видаткова накладна №4951 від 03.04.2013р. на суму 118882,40грн.;

- видаткова накладна №4952 від 03.04.2013р. на суму 122949,28грн.;

- видаткова накладна №4966 від 04.03.2013р. на суму 123151,60грн.;

- видаткова накладна №4978 від 05.04.2013р. на суму 121401,28грн.;

- видаткова накладна №5118 від 05.04.2013р. на суму 122347,20грн.;

- видаткова накладна №22671 від 01.11.2013р. на суму 108855,21грн.;

- видаткова накладна №22672 від 01.11.2013р. на суму 117505,20грн.;

- видаткова накладна №22673 від 07.11.2013р. на суму 7480,20грн.;

- видаткова накладна №22674 від 01.11.2013р. на суму 115839,36грн.;

- видаткова накладна №22785 від 13.11.2013р. на суму 13289,64грн.;

- видаткова накладна №23044 від 15.11.2013р. на суму 117844,20грн.;

- видаткова накладна №23045 від 15.11.2013р. на суму 113135,40грн.;

- видаткова накладна №23296 від 19.11.2013р. на суму 7317,00грн.;

- видаткова накладна №24208 від 29.11.2013р. на суму 7808,40грн.;

- видаткова накладна №24722 від 09.12.2013р. на суму 118017,00грн.;

- видаткова накладна №24807 від 11.12.2013р. на суму 113745,60грн.;

- видаткова накладна №24967 від 12.12.2013р. на суму 109663,20грн.;

- видаткова накладна №24968 від 13.12.2013р. на суму 109636,20грн.;

- видаткова накладна №25359 від 20.12.2013р. на суму 120906,24грн.;

- видаткова накладна №25530 від 24.12.2013р. на суму 115128,00грн.;

- видаткова накладна №25532 від 24.12.2013р. на суму 101115,00грн.;

- видаткова накладна №25533 від 24.12.2013р. на суму 102546,00грн.;

- видаткова накладна №25535 від 24.12.2013р. на суму 118627,20грн.

Позивачем на оплату відповідачу було виставлено наступні рахунки:

- рахунок на оплату №85 від 15.01.2013р. на суму 9296,00грн. ;

- рахунок на оплату №668 від 05.03.2013р. на суму 1000500,00грн.;

- рахунок на оплату №678 від 06.03.2013р. на суму 120627,96грн.;

- рахунок на оплату №701 від 12.03.2013р. на суму 36326,91грн.;

- рахунок на оплату №999 від 03.04.2013р. на суму 124051,20грн.;

- рахунок на оплату №1000 від 03.04.2013р. на суму 118882,40грн.;

- рахунок на оплату №1001 від 03.04.2013р. на суму 122949,28грн.;

- рахунок на оплату №1004 від 04.04.2013р. на суму 123151,60грн.;

- рахунок на оплату №1095 від 05.04.2013р. на суму 121401,28грн.;

- рахунок на оплату №1096 від 05.04.2013р. на суму 122347,20грн.;

- рахунок на оплату №3540 від 01.11.2013р. на суму 108855,21грн.;

- рахунок на оплату №3543 від 01.11.2013р. на суму 117505,20грн.;

- рахунок на оплату №3862 від 07.11.2013р. на суму 7480,20грн.;

- рахунок на оплату №3907 від 11.11.2013р. на суму 115839,36грн.;

- рахунок на оплату №4057 від 13.11.2013р. на суму 13289,64грн.;

- рахунок на оплату №4102 від 15.11.2013р. на суму 117844,20грн.;

- рахунок на оплату №4118 від 15.11.2013р. на суму 113135,40грн.;

- рахунок на оплату №4198 від 19.11.2013р. на суму 7317,00грн.;

- рахунок на оплату №4204 від 29.11.2013р. на суму 7808,40грн.;

- рахунок на оплату №4317 від 09.12.2013р. на суму 118017,00грн.;

- рахунок на оплату №4399 від 11.12.2013р. на суму 113745,60грн.;

- рахунок на оплату №4404 від 12.12.2013р. на суму 109663,20грн.;

- рахунок на оплату №4475 від 13.12.2013р. на суму 109636,20грн.;

- рахунок на оплату №4517 від 20.12.2013р. на суму 120906,24грн.;

- рахунок на оплату №4556 від 24.12.2013р. на суму 118627,20грн.;

- рахунок на оплату №4554 від 24.12.2013р. на суму 101115,00грн.;

- рахунок на оплату №4555 від 24.12.2013р. на суму 102546,00грн.;

- рахунок на оплату №4553 від 24.12.2013р. на суму 115128,00грн.

Ці факти встановлені господарським судом Дніпропетровської області у рішенні від 26.05.2015 року по справі № 904/2677/15 і в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) доведенню не підлягають.

Позивач оплатив відповідачу вищезазначені рахунки і 8 298 грн. 00 коп. зайвих коштів. Відповідач фактично погодився з цим, перерахувавши позивачу платіжним дорученням № 863 від 02.09.2015 року 8 297 грн. 95 коп. Тому в цій частині позову суд припиняє провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК).

Чинним законодавством не встановлені строки повернення коштів, які сама особа з власної ініціативи перерахувала іншій особі. Тому в цьому випадку слід керуватися приписами норм ч. 2 ст. 530 ЦК. Такою вимогою суд вважає лист позивача № 268 від 24.06.2015 року, який відповідач отримав лише 04.08.2015 року. Позивач не довів, чому його вимога потрапила до відповідача лише 04.08.2015 року. Тому суд дійшов висновку, що прострочка оплати (повернення) відповідачем коштів мала місце з 12.08.2015 р.

Позивач подав відповідачу вимогу про повернення йому суми 8 297 грн. 95 коп. Тому суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення суми 05 коп.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" пені у певному розмірі є лише обмеження, передбачені ст. 3 цього Закону. Позивач не навів інших обґрунтувань щодо правомірності нарахування ним пені. Тому суд відмовляє йому у позові щодо стягнення пені.

Згідно ст. 625 ЦК позивач нарахував відповідачу річні та інфляційні. Прострочене повернення коштів почалося з 12.08.2015 року. У серпні 2015 року індекс інфляції дорівнював 99,2%. Тому суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення інфляційних. Суд стягує з відповідача на користь позивача 1 коп. річних за період з 12.08.2015 року до 13.08.2015 року.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625, 629, 1212 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі щодо стягнення 8 297 грн. 95 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІВЕС (5106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, буд. 37; ідентифікаційний код 34810697) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ МАРКЕТ", (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 80; ідентифікаційний код 37064740) 01 коп. річних та 1 039 грн. 48 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя ОСОБА_2

Повний текст складений 12.10.2015 р.