Ухвала суду № 52302362, 15.10.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 жовтня 2015 року Справа № 911/4747/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівГольцової Л.А. Картере В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Київської області 07.04.2015 Київського апеляційного господарського суду 27.07.2015у справі Господарського суду№ 911/4747/14 Київської областіза позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"доПриватного підприємства "Меблева фабрика "Веста"простягнення заборгованостіта за зустрічним позовом Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста"доКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"провизнання недійсним договоруВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Меблева фабрика "Веста" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі № 911/4747/14.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з підпунктами 1, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до п. 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2015 у справі № 911/4747/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015, первісний позов задоволено; у зустрічному позові відмовлено.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати повністю рішення Господарського суду Київської області та постанову Київського апеляційного господарського суду, тобто скаржником оскаржуються вимоги майнового характеру за первісним позовом (стягнення 62 292,99 грн. заборгованості) та немайнового характеру за зустрічним позовом (визнання недійсним договору № 409/12 від 30.05.2012), судовий збір з яких сплачується окремо по кожній із заявлених вимог.

Отже, заявник касаційної скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, визначених Законом, тобто 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (але не менше 0,75 розміру мінімальної заробітної плати), що становить 913, 50 грн., та 70 відсотків ставки за вимогу немайнового характеру, що становить 852,60 грн., всього - 1 766, 10 грн. Натомість, відповідно до платіжного доручення № 2697 від 26.08.2015, доданого до касаційної скарги, скаржник перерахував 1 523, 00 грн.

Таким чином, скаржником судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Приватного підприємства "Меблева фабрика "Веста" на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі № 911/4747/14 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

З огляду на те, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження судових рішень колегією суддів не розглядається.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Приватному підприємству "Меблева фабрика "Веста" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі № 911/4747/14.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіЛ.А. ГОЛЬЦОВА В.І. КАРТЕРЕ