Ухвала суду № 52298761, 08.10.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/478/15

УХВАЛА 415/5961/15-к

08.10.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Зайченко І.А.

прокурора Колєснікової Ю.С.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015130240001785 від 15.08.2015 року у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красний Луч, Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, не судимого в силу ст.89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

16 вересня 2015 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12015130240001785 від 15.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Ухвалою суду від 18 вересня 2015 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

В підготовче судове засідання обвинувачений ОСОБА_3, який утримується в СІЗО м. Старобільська доставлений не був у зв'язку з обмеженням доставки в суд обвинувачених з причин ускладнення оперативної обстановки на території Луганської області та залученням максимальної кількості особового складу міськвідділу на охорону громадського порядку та важливих об'єктів. Учасники процесу не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання за його відсутністю у зв'язку з зазначеними обставинами.

Прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, потерпілого та захисника, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту.

Захисник ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченої, захисника та потерпілого.

Також, під час підготовчого судового засідання прокурор Колєснікова Ю.С. звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3, в обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились, ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, а також те, що ОСОБА_3 не працює, постійного джерела доходів не має, розлучений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 13.10.2015 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 Лисичанським міським судом не розпочатий, просила суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою. Вважає що ризики на які посилається прокурор не обґрунтовані, на не підтверджені належними доказами, а те, що її підзахисний не має сім'ї не свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а тому просила суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Потерпілий ОСОБА_2 щодо заявленого прокурором клопотання посилався на розсуд суду.

Вислухавши доводи сторін, думку потерпілого, суд вважає клопотання прокурора Колєснікової Ю.С. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; ….

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 3-х до 7-ми років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 17.08.2015 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого спливає 13.10.2015 року.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України») а також те, що ОСОБА_3 не має постійного місця роботи та єдиного джерела доходів, розлучений, соціальні фактори, які б утримували його за місцем проживання відсутні. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, ухилення від суду, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240001785 від 15.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 16 жовтня 2015 року на 11 годину 30 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, а також свідків, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України на 60 днів, тобто по 06 грудня 2015 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 06 грудня 2015 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова