Справа № 408/2023/15-к
УХВАЛА
20 липня 2015 року смт. Біловодськ
Біловодський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретарі Разаковій Т.О.,
за участю: прокурора Окопного С.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 408/2023/15-к з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
який обвинувачується за ч. 1 ст. 263 КК України,
ВСТАНОВИВ:
24 липня 2015 року у обвинуваченого спливає строк тримання під вартою.
До цього часу провести розгляд провадження не вбачається можливим, оскільки обвинувачені повинні ознайомитись з новою редакцією обвинувального акту.
За таких обставин виникла необхідність у вирішення питання стосовно необхідності тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор вважав необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, вважаючи, що немає підстав для її зміни, вказуючи на незмінність ризиків на цей час.
Адвокат був проти продовження терміну тримання під вартою свого підзахисного наголошуючи, що відпали підстави для цього, просив замінити ОСОБА_1 запобіжний захід на більш мякий.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши думки учасників провадження, суд вважає все ж таки доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою з огляду на наступне.
Згідно вимого ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця увязнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В даному випадку ніхто з учасників провадження не заперечує обґрунтованості підозри в вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому злочину, який відноситься до категорії тяжких.
Крім того, суд погоджується з прокурором, що на даний час існує ризик того, що обвинувачений при обранні менш суворого запобіжного заходу може зникнути та переховуватись від суду за межами України - на території Російської Федерації.
За таких обставин обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою до двох місяців.
На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання його під вартою до 19 вересня 2015 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судове рішення № 52298620, Біловодський районний суд Луганської області було прийнято 20.07.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 408/2023/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: