Ухвала суду № 52296381, 13.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7223/15 Справа № 206/2811/15 Головуючий у 1 й інстанції - Зайченко С.В. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 75

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Ремеза В.А.

за участю секретаря Видюкової Ю.С.

розглянувши у закритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою адвоката Рябокінь Юрія Анатолійовича

на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2015 року

по справі за заявою адвоката Рябокінь Юрія Анатолійович, особа щодо якої вимагається розкриття інформації ОСОБА_3, банк що обслуговує особу Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю,-

В С Т АН О В И Л А:

У червні 2015 року адвокат Рябокінь Ю.А. звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про зобов'язання ПАТ «Банк Восток» розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо ОСОБА_3, шляхом надання письмових відповідей на наступні питання та засвідчення копій наступних документів: чи укладалися ЗАТ «Агробанк» або ЗАТ «Хоум Кредіт Банк», правонаступником яких є ПАТ «Банк Восток», або ж безпосередньо самим ПАТ «Банк Восток» додаткові угоди до кредитних договорів №30.480.06 від 07.03.2006р., №94.840.06.14 від 30.06.2006р., №20.840.06.21 від 25.09.2006р., позичальником по яким виступав ОСОБА_3? Якщо так, то коли, до яких договорів та про що (надати їх копії)?; чи зберігаються до цього часу у ПАТ «Банк Восток» оригінали кредитних договорів №30.840.06 від 07.03.2006р., №94.840.06.14 від 30.06.2006р., №20.840.06.21 від 25.09.2006р. та укладених до них додаткових угод (у разі їх укладення)? Якщо ні, то кому, коли, на якій підставі вони були передані та яким документом це підтверджується (надати їх копії)?

У обґрунтування поданої до суду заяви адвокат Рябокінь Ю.А. посилався на те, що у своєму адвокатському запиті, запитував інформацію, яка за твердженням банку містить таємницю, необхідну йому, як адвокату, для надання правової допомоги клієнту ОСОБА_5 по цивільній справі №761/802/15-ц, що перебуває у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва. По цій справі його клієнт, серед іншого, оспорює дійсність договору №1/01-10 відступлення прав вимоги (цесії), що був укладений 01.10.2012р. між ТОВ «Кредекс Фінанс» і Кіпрською компанією «Хагворт Менеджмент Лімітед», та за умовами якого були відступлені придбані ТОВ «Кредекс Фінанс» у банка за договором відступлення прав вимоги №7 від 26.09.2011р. кредиторські права вимоги, що виникли із укладених між банком і ОСОБА_3 кредитних договорів №30.840.06 від 07.03.2006р., №94.840.06.14 від 0.06.2006р., №20.840.06.21 від 25.09.2006р. У випадку значимості отриманих від Банку відомостей вони будуть використані в інтересах його клієнта в якості доказу по цивільній справі №761/802/15-ц.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2015 року у задоволенні заяви адвоката Рябокінь Юрія Анатолійович, особа щодо якої вимагається розкриття інформації ОСОБА_3, банк що обслуговує особу Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю відмовлено.

У апеляційній скарзі адвокат Рябокінь Ю.А. просить рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви адвоката Рябокінь Ю.А., суд першої інстанції посилався на те, що самим заявником в поданій суду заяві зазначено, що заявник який є адвокатом, у спосіб розкриття банківської таємниці фактично просить забезпечити докази по цивільній справі №761/802/15-ц, яка перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва, хоча відповідно до ст. 133 ЦПК України він має право заявити таке клопотання саме у провадженні суду де і перебуває ця цивільна справа; з матеріалів справи не вбачається, чим інформація, яку заявник просить розкрити, може підтвердити якісь обставини цивільної справи №761/802/15-ц, оскільки ні особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ні банк, що обслуговував цю особу, не є сторонами справи, яка знаходиться у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва; рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, яке набрало законної сили, було встановлено, що ОСОБА_3, який зазначений заявником стороною, щодо якої вимагається розкриття інформації - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (ч 3 ст.61 ЦПК України).

У обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанцій було розглянуто заяву без його участі та належного повідомлення.

За положеннями ст. 289 ЦПК Українисправа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п'ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням тільки заявника. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою.

Відповідно до ст. 74 ЦПК Українисудові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки-повідомлення надсилаються особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно.

Тобто участь особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, у розгляді відповідної справи не є обов'язковою. Повістка-повідомлення, на відміну від судової повістки про виклик, не містить зобов'язання щодо вручення з повідомленням про отримання адресатом та щодо строку її вручення.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції повідомляв осіб, які беруть участь у справі, про призначення справи до розгляду на 09 червня 2015 року (а. с. 38,39,40). Крім того, як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, судом не було визнано обов»язковою участь заявника при розгляді справи.

Таким чином, зазначений довід апеляційної скарги є не обґрунтованим та таким, що підлягає відхиленню.

Відповідно до статей 288, 290 ЦПК Українизаявник має право вимагати розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи, навівши при цьому обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

Статтею 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність"визначений порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до частини першої якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: за рішенням суду (пункт 2 частина перша статті 62 Закону).

Слід звернути увагу на те, що не будь-яка особа може звернутися до суду із заявою про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю. Із змісту ст. 287 ЦПК, в якій йдеться про звернення до суду у випадках, встановлених законом, та ст. 62 Закону N 2121-IIIй інших законів, що регулюють порядок розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, вбачається, що суд може розглядати заяви: а) осіб, які мають право на отримання такої інформації, але за законом їх не було наділено правом безпосередньо звертатися до банку з вимогою про розкриття такої інформації; б) осіб, які відповідно до закону мають право звертатися до банку із заявою про розкриття банківської таємниці у відповідному обсязі (обмеженому), проте яким банк відмовив у розкритті цієї інформації. Якщо такий орган чи особа має право безпосередньо звертатися до банку про розкриття банківської таємниці, але вимагає розкриття цієї таємниці в повному обсязі, а не в обмеженому відповідно до своїх повноважень, передбачених законом, то суд не може відмовити у відкритті провадження у справі.

Крім того, аналіз чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що банківська таємниця належить до такого виду інформації з обмеженим доступом, як таємна інформація (різновид комерційної таємниці).

Згідно зі ст. 1076 ЦКбанк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом N 2121-III. У цьому Законі питанням банківської таємниці та конфіденційності інформації присвячена гл. 10.

Зокрема, у ст. 60 цього Законупоняття "банківська таємниця" визначено як інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальну чи моральну шкоди клієнту.

Крім того, банківською таємницею є й інформація, яка залишилась у банку після смерті особи, оскільки згідно з ч. 3 ст. 62 Закону N 2121-IIIдовідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам у справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).

До банківської таємниці належить й інформація про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта, оскільки ч. 4 ст. 62 цього ж Законубанку заборонено надавати таку інформацію.

Системний аналіз відповідного законодавства свідчить про те, що перелік відомостей, які становлять банківську таємницю, можна доповнити такими положеннями: персональними даними про діючих клієнтів банку, отриманими банком офіційно; відомостями про майно, яке перебуває на зберіганні в банку (про власника майна, перелік майна та його вартість, про види банківського збереження); інформацією про осіб, які хотіли стати клієнтами банку, але за наявності певних причин ними не стали; інформацією про клієнтів, які вже припинили свої відносини з банком.

Правова охорона прав власника банківської таємниці починається з моменту укладення в письмовій формі договору між клієнтом - з одного боку, та банківською установою - з іншого.

Основними суб'єктами права на банківську таємницю є її власники та утримувачі.

Розкриття банківської таємниці може здійснюватись у двох формах: адміністративній - забезпечується на вимогу компетентних осіб, зазначених у законі, безпосередньо банком і без попереднього звернення до суду; судовій - надається банком, але на вимогу суду або за рішенням суду. У свою чергу, на вимогу суду банківська таємниця розкривається у двох випадках: а) суддею одноособово з дотриманням режиму секретності; б) судом при розгляді справи у господарському, адміністративному, кримінальному та цивільному судочинстві (щодо останнього, то це правило є актуальним для цивільних справ, у яких вирішуються спори: про поділ майна, про виконання аліментних зобов'язань, про спадкування, оскільки вони пов'язані з дослідженням доказів, що становлять банківську таємницю, витребуваних судом за клопотанням учасників процесу). Відбувається це, як правило, при вирішенні судом питань про забезпечення доказів, витребування доказів, про що судом постановляються процесуальні ухвали.

Що стосується доступу до банківської таємниці за рішенням суду, то таке право надається лише внаслідок судового розгляду цивільних справ за правилами гл. 12 розд. IV ЦПК.

Як убачається з матеріалів справи заявник звернувся до суду із зазначеною заявою, як адвокат та в інтересах клієнта, із посиланням на професійні права адвоката, надані як п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також угодою про надання правової допомоги клієнту - ОСОБА_5

У обґрунтування вимоги було зазначено, що запитувана у банку інформація необхідна для встановлення і з'ясування повного змісту правовідносин, що виникли між ОСОБА_3 та ЗАТ «Агробанк» (або ЗАТ «Хоум Кредіт Банк»), правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток», за укладеними між ними кредитними договорами №30.840.06 від 07.03.2006р., №94.840.06.14 від 30.06.2006р., №20.840.06.21 від 25.09.2006р., права вимоги за якими були відступлені на користь компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед» за договором цесії №1/01-10 від 01.10.2012р., дійсність якого оспорюється його клієнтом ОСОБА_5 у Шевченківському районному суді м. Києва по цивільній справі №761/802/15-ц. І саме за результатами отриманої інформації, у разі її корисності, вона буде використана в якості допустимого доказу, отриманого у встановленому законом порядку, в інтересах клієнта у вищевказаній цивільній справі.

У обгрунтування свого звернення надав письмову відмову банківської установи, що затребувана заявником інформація містить банківську таємницю, яку отримати можливо тільки на підставі рішення суду.

Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеного вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що та інформація яку просить заявник зобов»язати розкрити є такою що можливо отримати, як інформацію що містить банківську таємницю, однак у порядку забезпечення доказів по цивільніц справі № 761/802/15-ц, при вирішенні судом питань про забезпечення доказів, витребування доказів, про що судом має бути постановлена процесуальна ухвала. У розумінні чинного законодавства, термін судове рішення слід вважати родовим, судові рішення викладаються у формі ухвали або рішення, тобто, у розумінні поняття судове рішення є його різновиди: рішення суду; додаткове рішення; заочне рішення, ухвала суду, ухвала судді; окрема ухвала; судовий наказ, тощо.

Висновки суду, що ОСОБА_3, банківську інформацію щодо якого заявник і просив відкрити помер, а тому заява і з даних підстав також не підлягала задоволенню, на думку колегії суддів є неправомірними.

Відповідно до роз'яснень, що викладені у п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011р. №10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб», смерть особи у відношенні якої вимагається розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, не належить до випадків, коли інформація, яка містить банківську таємницю, втрачає такий статус. Крім того, банківською таємницею є й інформація, яка залишилась у банку після смерті особи, оскільки згідно з ч. 3 ст. 62 Закону N 2121-IIIдовідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам у справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів). Однак, вказані висновки суду першої інстанції не впливають на правильність ухваленого рішення в цілому.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що згідно до ст. 308 ЦПК України правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції не має, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.209,303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката Рябокінь Юрія Анатолійовича - відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий О.В.Свистунова

Судді Т.П.Красвітна

В.А.Ремез