Ухвала суду № 52296301, 15.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8632/15 Справа № 209/3314/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Багбая Є. Д. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

за участю секретаря - Левцунова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року по справ за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 06 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволені частково. Зобов'язано ОСОБА_5 полагодити залізобетонну плиту перекриття над кімнатою квартири АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_5 виконати: - обрамлення арочного пройому між кухнею та кімнатою у квартирі АДРЕСА_2, металевими конструкціями; - з'єднати металеві конструкції зваркою електродами; - при монтажі металоконструкцій керуватися вказівками СН н П Ш-18-75 "Правил виконання та прийомки робіт "; - окраску металевих конструкцій виконувати емаллю ПФ за 2 рази за подвійним шаром ґрунтовки ГФ-021. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 200 грн., матеріальні збитки в сумі 384 грн. та судові витрати в сумі 105,50 грн., а всього 689,50грн.

Відмовляючи у роз'яснення рішення суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_4 просить в своїй заяві фактично змінити рішення суду. Також зазначив, що питання щодо порядку ремонту залізобетонної плити перекриття висвітлене в мотивувальній частині рішення, де також приведений його кошторис.

Відповідно до положень ч.1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно роз'яснень з п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Отже, виходячи із викладеного, рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 06 вересня 2006 року, яке просить роз'яснити ОСОБА_4 ухвалено з дотримання вимог закону, є повним та цілком зрозумілим для осіб, які брали участь у справі.

Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального права.

Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни ухвали суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвалу суду першої інстанції залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Судді: