Ухвала суду № 52293897, 09.10.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2517/3600/12 Провадження № 22-ц/795/1931/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Гумен В. М. Доповідач - Хромець Н. С.

У Х В А Л А

09 жовтня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Горобець Т.В., Лакізи Г.П. при секретарі:Мартиновій А.В. за участю:представника боржника ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 серпня 2015 року за поданням державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 31 серпня 2015 року задоволене подання державного виконавця і громадянина України ОСОБА_6 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України.

В апеляційній скарзі боржник просить скасувати ухвалу місцевого суду і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні подання державного виконавця. ОСОБА_6 вважає, що відсутні докази на підтвердження його обізнаності по факт відкриття виконавчих проваджень, не доведено вчинення ним свідомих дій спрямованих на невиконання рішення суду, не доведено факту ухилення його від виконання зобов'язань. На думку боржника, є обставини, які свідчать по відсутність ухилення його від виконання сплати боргу, зокрема, арешт державним виконавцем його рахунків у банку. Крім того, боржник посилається на наявність у державного виконавця можливості звернути стягнення на заставлене майно, наявність якого, на думку боржника, вбачається з того, що виконавчі провадження відкриті на користь банківських установ. Боржник стверджує, що державним виконавцем не вчинив усіх можливих виконавчих дій і не довів неможливості виконання та ухилення боржника від виконання зобов'язань, а тому підстав для обмеження конституційного права ОСОБА_6 відсутні.

У судовому засіданні представник боржника підтримав апеляційну скаргу. Державний виконавець у письмових запереченнях просив скаргу відхилити, як безпідставну.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника боржника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Підставою для обмеження боржника у праві виїзду за межі України є його ухилення від виконання обов'язків, покладених на боржника рішенням суду. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є боржником у зведеному виконавчому провадженні, виконавчі дії за яким провадяться з 2011 року. У числі інших виконується рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ „Сведбанк" 195 569,69 грн. та 1936,62 грн. судового збору. Ухиленням боржника від виконання зобов'язань є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) , спрямовані на невиконання обов'язку. Матеріалами справи підтверджується вчинення боржником таких дій і бездіяльності. Встановлено, що боржник не проживає постійно за місцем реєстрації (акт від 04.08.2015 а.с. 162) і до державного виконавця не з'являється. Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження спростовуються даними про вручення йому 29.03.2011 та 22.10.2014 надісланих рекомендованими поштовими відправленнями постанов про відкриття виконавчого провадження, як це передбачено ст. 31 Закону України „Про виконавче провадження " за адресою, яка зазначена у виконавчому документі, а саме у виконавчому листі, виданому Прилуцьким міськрайонним судом 23.10.2012 року (а.с. 134) та інших виконавчих листах, які є у зведеному виконавчому провадженні. З матеріалів справи також вбачається, що боржник постійно змінює адреси, за поданням державного виконавця оголошувався розшук боржника і було встановлено, що він перебуває в м. Ірпіні Київської області. В матеріалах справи наявні також дані про три адреси боржника у м. Києві ( а.с. 65, 180, 183), за якими він, однак, не отримує судових повісток і повідомлень державного виконавця. Всупереч вимогам ч.1 ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" боржник не реєструється за місцем тимчасового проживання, що ускладнює процес вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

Посилання в апеляційній скарзі на можливість виконання рішення суду за рахунок заставленого майна не дає підстав для висновку про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця. Державний виконавець звернувся до суду з даним поданням у зв'язку з виконанням рішення Прилуцького міськрайонного суду від 11.07.2012 про стягнення з ОСОБА_6 боргу на користь ПАТ „Сведбанк". Докази про укладення договору застави будь-якого майна у забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором з ПАТ „Сведбанк" від 19.06.2007 відсутні. Сам боржник не надає державному виконавцю інформації щодо свого майна, на яке можливо звернути стягнення. Державним виконавцем вжитті заходи для розшуку майна боржника шляхом запитів до відповідних органів. Однак, з відповідей, які надійшли на запити державного виконавця вбачається, що на ім'я боржника майно, на яке можливо звернути стягнення не зареєстроване. Нерухоме майно за даними Єдиного реєстру заборон відчуження (а.с. 158-159) перебуває у заставі інших кредиторів боржника.

Не може бути підставою для скасування ухвали суду і посилання в апеляційній скарзі на те, що на адресу державного виконавця представником боржника ОСОБА_7 12.06.2015 року надіслане повідомлення про відсутність у боржника коштів для погашення боргів та пропозицію здійснити погашення грошового зобов'язання за рахунок заставного майна (а.с. 183). Надану до апеляційної скарги копію повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі ВДВС Прилуцького МРУЮ не можна визнати достовірним доказом вручення такого повідомлення, оскільки з даних цієї копії (а.с. 184) неможливо встановити місцезнаходження оператора поштового зв'язку, який вручав відправлення, поштовий штемпель проставлений таким чином, що жодне слово в ньому не читається. Крім того , лист адресовано начальнику відділу та вказано, що виконавцем є Мигун О.М. Проте, виконавче провадження на 12.06.2015 було у провадженні іншого державного виконавця, що підтверджується копіями матеріалів виконавчого провадження (а.с. 126-152). Державний виконавець Мигун О.М. здійснює виконавчі дії у даному виконавчому провадженні з 21.08.2015 (а.с. 145). До того ж, виконавчого провадження з № 23847658, на який посилається у заяві-повідомленні представник боржника, щодо ОСОБА_6 не існувало, що також вбачається з матеріалів виконавчого провадження, а саме постанов про відкриття виконавчих проваджень та приєднання їх до зведеного виконавчого провадження.

Виходячи з наведеного, висновок суду про ухилення боржника ОСОБА_6 від виконання обов'язків, покладених на нього рішенням суду, є обґрунтованим і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п. 1, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: