Ухвала суду № 52290306, 06.10.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/1977/2012Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О. Провадження № 22-ц/789/477/15 Доповідач - Міщій О.Я.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Загорський О. О.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю представника апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.07.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк" про визнання недійсним кредитного договору та за позовом ПАТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2011 р. ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ПАТ КБ "Приват Банк" про визнання недійсним кредитного договору № 09/07/1003 М від 17.09.2007 р., укладеного між сторонами, посилаючись на те, що договір суперечить вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", а саме перед укладенням договору банк всупереч вимог ст. 11 вказаного Закону, не ознайомив його із сукупною вартістю кредиту, супутніх послуг, інших фінансових зобов'язань, в договорі встановлено дискримінаційні правила зміни відсоткової ставки, передбачено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов'язань за договором, зазначено подвійну відповідальність за одне і те ж порушення умов кредитного договору.

Позивач ПАТ КБ "Приват Банк" звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, у якому вказав, що внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань за кредитним договром № 09/07/1003 М від 17.09.2007 р. утворилась заборгованість, яку він просив стягнути із них у солідарному порядку.

Позовні вимоги об'єднані у одне провадження.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 07.07.2014 р. у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приват Банк" про визнання недійсним кредитного договору - відмовлено. Позов ПАТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договром № 09/07/1003 М від 17.09.2007 р. в сумі 24019,85 дол. США, що еквівалентно 191479,04 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь на користь ПАТ КБ "Приват Банк" 1700 грн.судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині солідарного стягнення з неї заборгованості за кредитним договором скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вимог ПАТ КБ "Приват Банк" відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.

Апелянт вказала, що вона не підписувала договору поруки № 09/071003М від 17.09.2007 р., а примірник договору, наданий ПАТ КБ "Приват Банк", свідчить про те, що її підпис є підробленим, тому суд безпідставно стягнув з неї як із поручителя суму заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку.

Крім того, апелянт вказала, що суд не повідомив її про необхідність оплати рахунка № 151 від 18.02.2013 р., що призвело до відмови у проведенні судової почеркозначої експертизи у зв'язку із несплатою послуг експерта, тому просила призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Тернопільському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що право ПАТ КБ "Приват Банк" є порушеним внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 09/07/1003 М від 17.09.2007 р., тому стягнув з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2 солідарно суму заборгованості за вказаним кредитним договором.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, грунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено, що 17.09.2007 р. між ЗАТ КБ "Приват Банк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 09/07/1003 М., згідно умов якого позичальнику були надані кредитні кошти в сумі 14000 дол. США на строк до 17.09.2012 р. Умовами договору передбачено погашення кредиту та сплату відсотків відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, який є додатком № 1 до вказаного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 17.09.2007 р. між ЗАТ КБ "Приват Банк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Приват Банк", ОСОБА_3, ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 09/07/1003М, згідно п. 2 якого поручитель - ОСОБА_2 відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, виногород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 544 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 4 договору поруки № 09/07/1003М від 17.09.2007 р. встановлено, що у випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

З матеріалів справи видно, що заборгованість за кредитним договором № 09/07/1003 М від 17.09.2007 р. станом на 02.09.2011 р. становить 24019,85 дол. США, що еквівалентно 191479,04 грн., в тому числі 8667,22 дол. США - заборгованість за кредитом; 2914,08 дол. США - заборгованість за відсотками; 9893,93 дол. США - заборгованість по комісій за користуввання кредитом; 1370,95 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи - 31,36 дол. США - штраф (фіксована частина), 1142,31 дол. США - штраф (процентна складова).

Рішення суду оскаржується лише в частині солідарного стягнення з поручителя - ОСОБА_2 суми заборгованості за вказаним кредитним договором.

Доводи апелянта про те, що підпис на договорі поруки № 09/07/1003М від 17.09.2007 р. вчинений не нею, виконаний іншою особою та є підробленим колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Так, ухвалою апеляційного суду від 16.04.2015 р. за заявою ОСОБА_2 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено наступні запитання: 1)чи підпис, поставлений в розділі "Юридичні адреси та реквізити сторін" в графі "Поручитель" договору поруки № 09/07/1003М від 17.09.2007 р. виконаний ОСОБА_2 чи іншою особою; 2) чи підпис поставлений в розділі "Юридичні адреси та реквізити сторін" в графі "поручитель" договору поруки № 09/07/1003М від 17.09.2007 р. виконаний від руки чи із застосуванням технічних засобів (друку). Направлено у КНДІСЕ оригінал договору поруки № 09/07/1003М від 17.09.2007 р. та взірці підписів поручителя.

Згідно висновку експерта, за результатами проведеної судової - почеркознавчої експертизи № 328/329/15-22 від 17.09.2015 р. встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в розділі "Юридичні адреси та реквізити сторін" в графі "Поручитель" договору поруки № 09/07/1003М від 17.09.2007 р. виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_2 в розділі "Юридичні адреси та реквізити сторін" в графі "Поручитель" договору поруки № 09/07/1003М від 17.09.2007 р. виконаний ОСОБА_2

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Жодних інших доказів, на підтвердження того, що апелянт ОСОБА_2 не підписувала договору № 09/07/1003М від 17.09.2007 р. нею не подано.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

Згідно ухвали судді апеляційного суду від 06.03.2015 р.на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України відстрочено оплату ОСОБА_2 судового збору в сумі 957,39 грн. за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення апеляційним судом.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що слід стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 957,39 грн. за подання апеляційної скарги, зарахувавши кошти на рахунок 31210206780002: отримувач коштів УДКСУ у м.ТЕРНОПОЛІ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977726, банк отримувача ГУДКСУ у Тернопільській області, код банку отримувача (МФО) 838012.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07.07.2014 р. залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 957,39 грн. судового збору в користь держави за подання апеляційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07.07.2014 р., зарахувавши кошти на рахунок 31210206780002: отримувач коштів УДКСУ у м.ТЕРНОПОЛІ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977726, банк отримувача ГУДКСУ у Тернопільській області, код банку отримувача (МФО) 838012.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Я. Міщій