Ухвала суду № 52287825, 13.10.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/12090/14-ц 13.10.2015 13.10.2015 13.10.2015

Справа № 487/12090/14-ц

Провадження № 22-ц/784/2416/15 Головуючий першої інстанції: Андрощук В.В.

Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Темнікової В.І.,

при секретарі судового засідання: Богуславській О.М.,

без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 р. публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що відповідно до укладеного 15 червня 2013 р. договору № б/н (далі - Договір) відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що відповідач виконує свої зобов'язання за Договором щодо повернення кредитних коштів неналежним чином, внаслідок чого заборгованість за договором станом на 31 жовтня 2014 р. складає 22 178 грн., з яких: 11 384 грн. 67 коп. - заборгованість за кредитом, 8 073 грн. 43 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 187 грн. 61 коп. - заборгованість по комісії, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1 032 грн. 29 коп. - штраф (процентна складова), позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2015 р. позов задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за договором в розмірі 22 178 грн., з яких: 11 384 грн. 67 коп. - заборгованість за кредитом, 8 073 грн. 43 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 187 грн. 61 коп. - заборгованість по комісії, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1 032 грн. 29 коп. - штраф (процентна складова), а також 243 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини справи й просить його скасувати, ухваливши нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріли справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 15 червня 2013 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладено договір б/н, відповідно до якого Банк передав відповідачу кредитні кошти у вигляді кредитного ліміту у розмірі 12 000 грн. на платіжну картку «Універсальна» за умови сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на рік (2,5% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПиватБанку (далі - Умови та Правила) відповідач ознайомлений та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банка і згодна на те, що дана заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банка складають договір про надання банківських послуг (а.с. 6).

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо повернення кредитних коштів не виконував належним чином.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Як вбачається з наданого представником позивача до суду апеляційної інстанції витягу з банківського комплексу строк дії отриманої відповідачем платіжної картки - серпень 2016 р.

Згідно п. 2.2.2.12.4 Умов та Правил (а.с. 30) строк погашення по кредиту (кредитний ліміт) по платіжним краткам із встановленим мінімальним обов'язковим платежем, а також овердрафта, що виник по таким краткам, наведено у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування та проводиться наступним чином: платіж включає плату за користування кредитом, яка передбачена Тарифами, та частину заборгованості за кредитом. В разі наявності простроченого кредиту (овердрафту) строком повернення кредиту в повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення заборгованості.

Згідно наданої позивачем довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» (а.с. 7) сторонами було визначено наступний порядок повернення кредитних коштів: у пільговий період (55 днів) нарахування процентів відбувається за ставкою 0,01% (пільгова ставка діє за умови погашення заборгованості до 25 числі місяця, що є наступним за датою виникнення заборгованості); розмір щомісячних платежів становить 7% від заборгованості, але не менш як 50 грн. та не більше залишку заборгованості, строк внесення платежів - щомісяця, до 25 числа місяця, що є наступним за звітним.

Звертаючись з даним позовом, Банк наполягав на тому, що позичальник має станом на 31 жовтня 2014 р. заборгованість, яка складається з: 11 384 грн. 67 коп. - заборгованість за кредитом, 8 073 грн. 43 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 187 грн. 61 коп. - заборгованість по комісії.

Наведений розмір заборгованості ОСОБА_3 не оспорюється.

У зв'язку із встановленням факту порушення позичальником - відповідачем умов договору суд обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення заборгованості за кредитом.

Крім того позивачем у зв'язку із порушенням умов договору нараховано штраф - 500 грн. (фіксована частина), 1 032 грн. 29 коп. - (процентна складова).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що судом не враховано звернення позивачем з такими вимогами з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Пунктом 2.1.1.7.5 Умов та правил встановлено відповідальність боржника у вигляді штрафу за порушення строків повернення платежів більш ніж на 30 днів.

Враховуючи, що прострочена заборгованість виникла у відповідача, як вбачається з наданого позивачем розрахунку (а.с. 5), 30 серпня 2013 р., то, виходячи з положень п. 2.2.2.12.4 Умов та Правил (а.с. 30), кінцевим строком повернення кредиту мало бути 31 березня 2014 року, та з'ясувавши факт неповернення кредиту до цієї дати, унаслідок чого після збігу 30 днів (тобто після 1 травня 2014 р.) банк отримав право на стягнення штрафу та звернувся з даним позовом 15 грудня 2014 р., тобто дотримавшись строку позовної давності для стягнення неустойки.

Також слід взяти до уваги, що в суді першої інстанції ОСОБА_3 заяву про застування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності не подавала, що унеможливлює звернення з такою заявою в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного суд обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача усієї нарахованої позивачем заборгованості з включенням до неї штрафу за порушення строків здійснення обов'язкових платежів.

Що стосується доводів про порушення права відповідача на участь в судовому засіданні, то згідно з матеріалами справи розгляд справи було призначено на 13 січня 2015 р. та на 13 лютого 2015 р. Розгляд справи відбувався без участі сторін.

В матеріалах справи відсутні підтвердження повідомлення ОСОБА_3 про час та місце судового засідання як це передбачено ст.ст. 74, 76 ЦПК України, але суд в порушення вимог ст. 169 ЦПК України 13 лютого 2015 р. розглянув справу, ухваливши рішення про задоволення позову.

Між тим, незважаючи на допущені судом порушення вимог цивільно-процесуального закону, це не вплинуло на правильність висновків суду та прийнятого рішення по справі, а тому в силу ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: